Світ

  ▪   Юрій Лапаєв

Хайтек-шарашка

Які плани щодо розвитку штучного інтелекту має Кремль
Матеріал друкованого видання
№ 6 (586)
від 7 лютого

Новітні технології можуть докорінно змінити всі наявні підходи до геополітики, балансу сил та влади як такої. Цілком імовірно, що війни найближчого майбутнього вестимуться практично без участі людей. Ударні безпілотники, здатні годинами кружляти в небі, а потім самостійно вразити цілі та повернутися на базу, — давно вже не фантастика. Наземні роботи, зокрема й озброєні, також уже не дивують, а морські та підводні дрони виявилися найперспективнішим напрямом досліджень у багатьох країнах. Технології перестають бути унікальними, і після прориву однієї держави буквально за кілька років конкуренти вже мають відповідь. Гонка озброєнь, хай і не така явна, триває давно. 


Утім, досі лишалася сфера, де лідерство однієї країни в цій гонці не ставилося під сумнів. США могли доволі довго хизуватися беззаперечним успіхом у створенні штучного інтелекту (ШІ). При чому йшлося як про цивільну сферу, де тон задавали техногіганти на кшталт Facebook чи Alphabet, так і військову, де Агентство передових оборонних дослідних проектів Міністерства оборони США (DARPA) активно перетворювало фантастичні казки на реальність. Однак лідерство мінливе. Тиждень уже писав, що Америка стала поступатися Китаю, наприклад, за кількістю суперкомп’ютерів: 124 проти 206 станом на липень 2018‑го (див. Тиждень № 44/2018). Не відстають китайці й у створенні власних аналогів надсучасних американських технологій. Між двома країнами вже достатньо суперечок, — від торговельних до політичних, — тому тепер багато експертів вважає, що незабаром слід чекати й військових. Не поступається Піднебесна й дослідженнями ШІ. Нещодавній скандал довкола промислового шпигунства компанії Huawei є тільки верхівкою айсберга, яка не дає можливості оцінити весь масштаб втручання. 


А тим часом до наддержав намагається долучитися ще одна країна — Росія. 2017 року її президент Владімір Путін заявив, що «штучний інтелект — це майбутнє не тільки РФ, а й усього людства». Водночас він наголосив, що той, хто стане лідером у цій сфері, «буде володарем світу». Кремль чітко зрозумів своє відставання в цих перегонах і тепер докладає максимум зусиль для повернення до вищої ліги. Так, 15 січня цього року в Москві відбулося засідання наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив під головуванням президента. За результатами зустрічі Путін затвердив кілька доручень — від покращення системи освіти до розвитку туризму, але найцікавішим із них є вказівка уряду за участю російського «Сбербанка» та інших організацій розробити підходи до національної стратегії розвитку ШІ. Відповідальними за її підготовку призначені Дмітрій Мєдвєдєв та Ґєрман Ґреф, термін виконання: до 25 лютого цього року. 


Ще більший інтерес викликає конференція «Штучний інтелект: проблеми та шляхи їхнього вирішення — 2018», яка відбулася торік у березні. Цей захід спільно проводили Міністерство оборони, Міністерство освіти та науки й Російська академія наук. За результатами конференції було напрацьовано десять рекомендацій. Серед них: об’єднання зусиль наукових та освітніх закладів у сфері обробки великих масивів даних і створення ШІ; активізація підготовки спеціалістів у цій новій сфері; створення окремої лабораторії для відпрацювання перспективних програмно-технічних рішень; збір пропозицій із боку відомств щодо створення Національного центру ШІ; моніторинг новітніх розробок ШІ в інших країнах. І, нарешті, один із найцікавіших моментів: розробка та проведення воєнних ігор із широкого спектра сценаріїв для того, щоб визначити вплив ШІ на зміну характеру ведення бойових дій на всіх рівнях — від тактичного до стратегічного. Такі ігри та участь Міноборони в усіх проектах можна вважати найголовнішим доказом того, що Росії ШІ потрібен не для вирішення соціально-економічних питань. Перелік цивільних учасників ще раз підтверджує прихильність кремлівського керівництва розвивати партнерство з бізнесом та академічними колами заради досягнення стратегічних воєнних цілей. Одним із напрямів цього партнерства може стати запропонований міністром оборони РФ Шойґу проект зі створення технополісу «Ера» неподалік Анапи, що має відкритися вже у вересні цього року, а до 2020-го вийти на повну потужність. Проектом передбачається залучення близько 2 тис. науковців та інженерів, випускників військових навчальних закладів і представників промислових компаній. Тобто Росія може відновити радянську практику, коли секретні міста-інститути працювали на благо оборонної промисловості. 


Схожі наукові центри, присвячені розробці ШІ, уже мають США та Китай. У Сполучених Штатах це Об’єднаний центр ШІ (Joint Artificial Intelligence Center), який було створено в червні 2018 року за рекомендацією Ради з оборонних інновацій, до складу якої входять відомі бізнесмени, науковці  та інженери у сфері новітніх технологій, зокрема один із директорів Alphabet Ерік Шмідт, віце-президент Google Міло Медін та виконавчий директор Instagram Марн Левін. Метою створення американського центру була координація досліджень військових та приватних організацій, а також впровадження досвіду, здобутого в процесі реалізації оборонних проектів у цивільну сферу. Дещо відмінний стиль мають китайці. Там наукові розробки у сфері ШІ ведуться одночасно в інтересах бізнесу та війська. І, на відміну від Сполучених Штатів, Піднебесна не вважає за необхідне дотримуватися будь-яких моральних принципів чи обмежень у своїх розробках, із легкістю вдається до промислового шпигунства й ставить технології на службу авторитарному режиму, обмежуючи права власних громадян.


Дещо неоднозначним висновком учасників російської конференції є те, що РФ виконує фундаментальні та пошукові дослідження в царині ШІ на рівні, який не поступається світовому. Адже, як і в будь-якому воєнному питанні, усе так чи інакше зводиться до матеріальних ресурсів. У кого їх більше, той може створити більше танків, літаків чи рядків програмного коду й, зрештою, виграти битву. Точних цифр щодо витрат російської влади в цій сфері немає. Однак, за даними з відкритих джерел, російський ринок ШІ оцінювався в 700 млн руб. (близько $12 млн) у 2017-му та може сягнути 28 млрд руб. ($500 млн) у 2020-му. А згідно з Національною програмою «Цифрова економіка Російської Федерації», на 2019–2021 роки заплановано витратити 403 млрд руб. ($6 млрд), із яких на цифрові технології та проекти спрямується 88,5 млрд ($1,3 млрд). Утім, наразі відомо про виділення лише 3 млрд руб. ($45 млн) у березні 2018-го, при чому гроші взяті з Резервного фонд уряду РФ. Своєю чергою, Пентагон на розробку ШІ в інтересах оборони цього року планує залучити більше ніж $2 млрд. 


У липні 2018-го тільки один із підрядників Міноборони США, компанія Booz Allen Hamilton, отримав $885 млн на реалізацію свого проекту, деталі якого не розкриваються. А відомий американський проект Maven, спрямований на покращення розпізнавання образів на фотографіях, у 2019 році отримає $93 млн, тоді як раніше йому вже було перераховано більш як $70 млн. Саме через Maven здійнявся скандал у Google, адже понад 3 тис. працівників компанії відмовилися від участі в проекті через його військовий характер. Попри такі суми, військові та сенатори скаржаться, що цих грошей може не вистачити на те, щоб переважати над головним конкурентом — Китаєм. Адже 2017-го Сі Цзіньпін під час виступу на Національному конгресі партії поставив мету до 2030 року перетворити Піднебесну на лідера у сфері хайтек, для чого планується витратити близько $150 млрд. Для порівняння: за даними інституту Вучжен, усі китайські компанії, залучені до розробки ШІ, із 2012-го по 2016-й сумарно отримали близько $2,6 млрд.


Утім, певною перевагою Кремля може стати не так кількість грошей, як чітка вертикаль керування процесом і зосередження зусиль на обмеженій кількості потрібних напрямів. Для цього створено аналог американського DARPA — Головне управління науково-дослідницької діяльності та технологічного супроводження передових технологій при Міноборони. Є також Фонд передових досліджень і Російська асоціація ШІ, які поєднують академічні знання з практичними напрацюваннями. 


Основні напрями досліджень російських науковців: машинне навчання, розпізнавання текстів та образів, робота з великими масивами даних, робототехніка. І йдеться не про доволі кумедну презентацію робота-аватара на квадроциклі у 2015 році. Російські інженери запустили свій аналог безпілотного таксі, такий сервіс уже працює в тестовому режимі в Москві, Тель-Авіві та Лас-Вегасі. Іншою сферою є розвиток повітряного безпілотного транспорту, цим нині займається Об’єднана авіабудівельна корпорація РФ (ОАК). За її повідомленнями, наразі опрацьовується кілька проектів, як-от створення роботизованої безпілотної екосистеми для доставки вантажів (а в перспективі й пасажирів), керування якими здійснюватиметься за допомогою ШІ. Крім того, компанії «Ильюшин» та «Кронштадт» ведуть наукові дослідження щодо можливості переробки наявних важких вантажних літаків транспортної авіації на безпілотники. Не лишається поза увагою й море. За повідомленнями російських ЗМІ, безпілотний підводний човен «Посейдон» матиме систему управління, якою керуватиме ШІ. Завдяки цьому човен зможе робити надзвичайні маневри, що унеможливить його перехоплення чи знищення. Хоча ця інформація може бути лише пропагандистською обробкою власного населення.


Звичайно, з огляду на проблеми Російської Федерації з фінансуванням, імпортозаміщенням і відпливом мізків казати про повноцінну конкуренцію США та Китаю зарано. Утім, через загальний курс на мілітаризацію в Росії варто очікувати переваги військових проектів над цивільними, і такий сфокусований підхід може дати свої плоди. Роботизований пошук текстів стане в пригоді для боротьби з опозицією в ЗМІ та соцмережах, розпізнавання візуальних образів буде застосовано, наприклад, в ударних БПЛА, які потім полетять бомбити Сирію чи Україну. РФ, яка погрожує сусідам своїм «мирним атомом», тепер мріє стати ще й країною «мирного штучного інтелекту». 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.