У високосному 2020-му після 366 днів без великих виборів до ландтагів у німецькій внутрішній політиці відбудуться певні зміни. Це один із тих дивних років, коли регіональні перегони можуть мати значно більше значення, навіть за кордонами ФРН. Від регіональних виборів у Баварії та Північному Рейні-Вестфалії чи виборів у міський парламент Гамбурга великою мірою залежить, чи вдасться канцлерці Анґелі Меркель (ХДС) використати начебто бідний на події 2020-й як трамплін у підручники з історії. Бо вибори збігаються в часі із загальносвітовими подіями, які, очевидно, будуть дуже важливими для Німеччини.
Одночасно з початком середньострокових виборів у США, які визначать конкурента Трампа, 23 лютого Гамбург обиратиме свій новий парламент. Перегони відбуватимуться на політичній батьківщині віце-канцлера Олафа Шольца (СДПН) і стануть першим великим випробуванням для нового дуету лідерів СДПН Норберта Вальтера-Бор’янса та Саскії Ескен. Найновіше опитування від 17 грудня показує, що СДПН із 28% лише на два відсоткові пункти випереджає «Зелених», підтримка яких зросла більш як удвічі порівняно з 2015 роком. Якщо подивитися на результати виборів у парламент у 2015-му, коли Шольц переміг із 45,6%, то цього разу на нових федеральних лідерів СДПН чекає катастрофа. У разі програшу СДПН «Зеленим» у Гамбурзі (які цілком допускають формування зелено-чорного парламенту) партії доведеться знову шукати нових лідерів.
Читайте також: Die Welt: Такт досі чеснота. Особливо в політиці
Чи стане Зедер кандидатом у канцлери
15 березня відбудуться муніципальні вибори в Баварії. Вони стануть передовсім випробуванням політичної сили нового очільника ХДС Маркуса Зедера. Від результатів залежить також, чи зможе він претендувати на посаду канцлера від Союзу. У більших містах, де раніше Соціал-демократична партія Німеччини мала сильні позиції, головне питання таке: чи має ліва СДПН шанси проти ХСС, «Зелених» і АдН? 13 вересня це випробування повториться на муніципальних виборах у Північному Рейні-Вестфалії, цього разу проти ХДС і «Зелених». Вальтер-Бор’янс із 1982 року живе в кельнському районі Зюльц і з 1970-х активний у місцевій СДПН. Результати партії на його батьківщині стануть ще одним критерієм під час наступних виборів до Бундестагу. Останнє на сьогодні опитування, яке відбулося в середині листопада 2019 року й стосувалося виборів у ландтаг, обіцяє соціал-демократам заледве 20%. Вони втратили майже третину порівняно з виборами до парламенту федеральної землі в травні 2017-го. Результати «Зелених» у цьому опитуванні покращилися майже вчетверо: із 6,4% до 23%. Щоправда, Ескен і Вальтер-Бор’янс на час його проведення ще не очолювали партію.
Акомпанементом до регіональних виборів у Північному Рейні-Вестфалії може стати зовнішня політика. СДПН дедалі більше опирається намаганням очільниці ХДС і міністерки оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер посилити залучення Німеччини до глобальних політичних процесів. 75-та річниця завершення Другої світової війни 8 травня 2020-го та зустріч Великої сімки в США 10 червня можуть збігтися з подіями в Лівії, Малі або довкола Кореї. Тоді ФРН має вирішити, чи обстоювати європейську або західну єдність активніше, ніж досі. Додатково все ускладнюють передвиборча кампанія в США та ймовірна нова корейська конфронтація. СДПН може спробувати презентувати себе виборцям у Північному Рейні-Вестфалії не лише як ліву бюргерську силу, а і як партію миру. Бо, як часто каже Ґергард Шредер, вони солідаризуються, але «в авантюрах участі не беруть». Такий курс тільки посилив би напруження у великій коаліції в Берліні.
З цієї та інших причин регіональні вибори дуже важливі й для ХДС: 13 вересня партія вирішить, хто стане кандидатом на посаду канцлера на наступних перегонах. Чорно-жовтий уряд федеральної землі під керівництвом Арміна Лашета скасував додаткові вибори й перед Різдвом програв справу щодо цього в земельному конституційному суді. Дуже рідкісний випадок, коли ймовірного кандидата в канцлери закликають до порядку конституційні судді, може обернутися гіркою поразкою Лашета.
У сьогоднішній канцлерській партії розкол
Союз у Північному Рейні-Вестфалії втілює розкол у канцлерській партії. Тут і радше ліберально-центристський Лашет із симпатіями до чорно-жовтої та чорно-зеленої коаліції, і Мерц, що висловлюється здебільшого на користь консервативного центру. Нині розкол виявляється в невизначеності кількох підрозділів ХДС із рейнських і вестфальських міст щодо того, хто має балотуватися на мера. У Дюссельдорфі досі немає провідної кандидатури проти мера із СДПН, хоча ХДС вже три роки шукає кандидата. Окрім того, партнер Лашета по коаліції, партія ВДП, висунула власну кандидатку. У столиці цієї федеральної землі на вибори піде голова регіонального осередку ВДП Крістіан Лінднер.
У Вупперталі ситуація інша. Там ХДС, ВДП і «Зелені» хочуть виставити проти СДПН спільного кандидата, як і в Гільдені, що неподалік Дюссельдорфа. У Дортмунді ХДС у середині листопада висунула Андреаса Гольштейна. Два роки тому, коли він був головою міста Альтена, за ліберальну політику щодо біженців нападник ударив його ножем. Гольштейн віддає перевагу чорно-зеленій коаліції. Чи вдасться ХДС подати сигнал перед виборами в Бундестаг, який допоможе їй перемогти, як це вже було на минулих регіональних виборах на початку 2017-го?
Читайте також: Die Welt: Що залишиться від Меркель
Анґелі Меркель на руку, що найважливіша, на її погляд, зовнішньополітична подія Німеччини — перший європейсько-китайський саміт за участю всіх голів держав та урядів ЄС — також випадково припадає на 13 вересня. Цей захід відкриється в день виборів у Північному Рейні-Вестфалії. Імідж ХДС як канцлерської, європейської і глобальної політичної партії може вплинути на результати голосування в цій федеральній землі. У Дуйсбурзі закінчується ланцюг вантажних перевезень із Китаю, сталева індустрія стогне від цінового тиску конкурентів із Піднебесної.
Тема Китаю дуже важлива в Північному Рейні-Вестфалії. Меркель переконана, що повоєнну систему світової політики, яку визначають цінності й співпраця, не розітре між потугами США та Китаю, лише якщо ЄС сам відіграватиме роль могутнього блоку. Тому спільну позицію Європи щодо економічних і політичних викликів з боку Пекіна вона вважає центральним питанням наступного десятиліття. Китай уже тривалий час намагається розколоти Європу, впливаючи за допомогою великих інвестицій на кризові країни в ЄС і поза ним. Пекін називає це «рукою допомоги». Меркель давно згадана ситуація непокоїть, і вона горда, що їй вдалося так консолідувати позицію ЄС, що стало можливим проведення саміту. Від самого початку канцлерства для неї це було одним із найголовніших непублічних завдань.
Читайте також: Die Welt: Відхід регентки
Саміт Меркель скликає як президентка Ради ЄС. Головування Німеччини в цій організації в другій половині року окрім єдиної політики стосовно Китаю має дати ще два результати: європейську ініціативу із захисту клімату та єдині для ЄС правила щодо надання притулку. Виконання обох завдань потрібне для здобуття ролі ЄС як фактора влади й захисника спільного світопорядку, і кожне з них як подвиги Геракла. Наприклад, право надання притулку на порядку денному ЄС із 1999-го.
У якій ролі закінчиться президентство Меркель, вирішують і американці. 3 листопада вони винесуть вердикт щодо другого терміну на посаді Дональда Трампа. Залежно від результатів виборів 26-та кліматична конференція ООН 9–19 листопада в Глазго й саміт Великої двадцятки 21–23 листопада в Ріяді можуть стати провісниками поворотних моментів. Або в напрямку повернення США до західної єдності, а отже, певною мірою і до Меркель. Або в напрямку від’єднання від США Європи з Меркель як останнім прапороносцем повоєнного світового порядку.
Чи мають партнери з великої коаліції терпіння, далекоглядність та енергію все це втримати, доки навесні 2021 року відбудуться вибори в місцеві парламенти Баден-Вюртембергу та Рейнланд-Пфальцу? У досить невизначеному становищі після саміту в Ріяді 33-ті федеральні збори ХДС вирішать, хто стане наступником Меркель на посаді, якщо партія виграє вибори в Бундестаг. 10 і 11 грудня саміт ЄС має прийняти те, що канцлерка сподівається досягнути за час німецького президентства в Раді. Тоді її новорічне звернення цілком може стати заповідальною промовою, якщо до того велика коаліція не втратить такої важливої для Меркель головної чесноти, як готовність до компромісу.