Справу поліцейського Сяо про корупцію у великих розмірах із березня розглядає народний суд середнього ступеня в Чанша. Його повне ім’я називати не можна, доки в справі не винесений вирок. Відповідальний за порушення правил дорожнього руху в столиці провінції Хунань правоохоронець був у змові зі своїм другом Чжуном, власником авторемонтної майстерні. Порушивши правила дорожнього руху, клієнти останнього знали, що він може допомогти. Тоді Чжун звертався до Сяо. Той видаляв із електронної системи штрафи, передовсім загрозливі для водійських прав штрафні бали. З березня 2011-го по листопад 2017-го він ліквідував понад 400 тис. штрафів. За це Сяо отримав від Чжуна та інших 42,4 млн юанів (близько €5,6 млн). Їхня співпраця тривалий час не привертала уваги, бо розрахунки відбувалися за допомогою спільних кредитних карток.
Пекінський журналіст Чжан Юйчже вважає цей випадок попереджувальним сигналом про те, як легко маніпулювати системою рейтингів. Державна рада в Пекіні хоче з 2020 року повсюдно запровадити систему соціального рейтингу, що оцінюватиме всіх громадян балами соцкредиту. У своїй статті «Що таке кредитоспроможність?», написаній для пекінського фінансово-політичного тижневика Caixin, він називає корумпованого поліцейського одним із прикладів того, наскільки нова система стеження є сумнівною. Хто ж контролює контролерів?
Читайте також: Die Welt: Шлях Китаю до військової супердержави
За допомогою даних про заохочення та покарання Пекін хоче визначати соціальні кредитні бали для кожного мешканця. Відповідні пілотні проекти реалізуються в понад 40 китайських округів і 20 містах, які оцінюють фінансову та суспільну кредитоспроможність приватних осіб або підприємств. Усе це ще наразі фрагментарне, багато моментів засекречено. Позитивні бали надаються, наприклад, за відповідальне поводження з інвестиціями та позиками, а також за соціальну поведінку включно з приватним життям. Негативні — за проїзд на червоне світло світлофора, аморальну поведінку чи домашнє насильство.
Велика суміш із даних для оцінки кредитоспроможності
Цю деталізовану до абсурду систему заохочень і покарань вигадали в Національній комісії з розвитку та реформ NDRC (колишній китайський Держплан). Її гасло, як пише Чжан, можна сформулювати так: «Хто заслуговує на довіру в чомусь одному, той отримає її всюди. Хто її в чомусь втрачає, має рахуватися з повсюдними обмеженнями».
Фінансові експерти, за словами журналіста, критикують те, що Пекін змішує корисну інформацію про фінансову кредитоспроможність із політичними, моральними та соціальними оцінками. Він цитує Ван Лю, колишнього працівника кредитного відділу Центрального банку. Сподівання, що системою оцінки кредитоспроможності можна заразом вирішити й соціальні проблеми, на його думку, «нереалістичні та навіть шкідливі».
У Сучжоу, одному з 20 китайських міст, де реалізується пілотний проект системи соціального рейтингу, всі громадяни на початку отримують по 100 балів на базовий рахунок. Понад 20 державних структур — від поліції аж до органу контролю за народжуваністю — передають виставлені бали в центр. Наприклад, Управління охорони здоров’я плюсує шість балів за добровільну здачу 200 мл крові.
Читайте також: У США запідозрили Китай у завищенні темпів зростання економіки – ЗМІ
Пілотний проект охоплює 13 млн осіб, про яких на сьогодні зібрали 300 млн різних записів. Баланс балів впливає на повсякденне життя кожного громадянина. Він є вирішальним для отримання банківських кредитів із низькими відсотками, пропонує йому соціальні переваги або встановлює обмеження. Позитивний рейтинг дасть змогу, наприклад, безплатно відвідати парк, а негативний — вплине на просування кар’єрними сходами державних працівників.
Система соціального рейтингу з багатьма користувачами
Крім NDRC одним із користувачів системи соціального рейтингу є Центральний банк Китаю. Його Кредитний довідковий центр, створений у 2004 році, до серпня 2018-го збирав і зберігав більш як 3,3 млрд записів про сотні мільйонів приватних позичальників та 25,4 млн підприємств. У новій редакції його системи оцінювання, яка запрацює в травні, регулятор актуалізував свій досі лише галузево орієнтований каталог балів. У майбутньому він повинен, зокрема, додати до розгляду при купівлі житла кредитну спроможність подружніх пар. Таким чином планується запобігти махінаціям за допомогою фіктивного розлучення, якщо лише хтось один із подружжя має право на пільгові умови.
Вимоги Центрального банку про надання щоразу більшої кількості персональних та сімейних даних викликали гарячі дискусії. Газета Global Times публікувала окремі голоси: «Соціальні кредити стають для китайців другим посвідченням особи, їхньою невидимою біографією». Пекінська система оцінювання — це винайдений у Китаї експеримент, «якого немає ніде у світі», цитує Caixin працівника Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Світового банку Лая Цзиньчана.
Адвокати запитують про правові підстави оцінки соціального рейтингу
Нечесно ставити надання кредитів у залежність від інформації, яка не має нічого спільного з фінансовими питаннями, кажуть критики системи соціального рейтингу. Адвокати запитують про «правові підстави» державних систем оцінки. Державні установи не мають права «порушувати основні права громадян», стверджують вони.
Читайте також: Нові полюси холодної війни
Caixin відважно дає поштовх до дебатів, які Пекін досі табуював і які порушують питання про зловживання приватними даними. Адвокат Лю Чункван із Shanghai Duan&Duan каже: «Оцінювання через соціальні кредитні бали мало б відображати індивідуальну здатність особи повернути отриманий кредит, але не її характер».
Досі пекінську всеохопну манію контролю та нагляду критикували лише за кордоном. Одних жахало, що бали соціального кредиту стануть цеглинками для тоталітарного державного контролю орвеллівських масштабів, який Пекін вибудує за допомогою штучного інтелекту. Інші в розширеному визначенні фінансової, соціальної та моральної кредитоспроможності вбачають спробу повернення до конфуціанської системи цінностей у суспільстві.
Натомість китайські поборники аргументують, наскільки важливо відновити в їхній країні довіру та чесність. Вони пояснюють занепад цих цінностей перейманням практик ринкової економіки за відсутності ефективної правової системи. «Кредитоспроможність — це питання життя і смерті», — йдеться в книжці, виданій державним видавництвом «Сіньхуа» за підтримки державних органів. Авторка Лю Юїн наводить особливо гротескні випадки.
Вигадали цілу державну установу
У Китаї підробляють навіть державні установи. Аферист Чжан Нінюань орендував офіс на порожньому п’ятому поверсі в колишній будівлі Міністерства юстиції в Пекіні, видаючи себе за нового керівника управління та партійного секретаря «Управління з розслідувань Тяньпін». З підробленими посвідченнями, свідоцтвами про призначення, печатками та дуже схожими на поліцейські уніформами для його 30 працівників він створив власний підрозділ юстиції. За фальшиві дозволи та рішення Чжан отримав мільйони юанів. І цього чотири роки ніхто не помічав. Його випадково викрили блогери. У 2011 році афериста засудили до довічного ув’язнення. Та чи можна покладатися в таких випадках на незалежність судів чи контроль з боку вільних медіа?
Ініційована Caixin дискусія про систему соціального рейтингу все ж таки є кроком уперед, бо закликає й до захисту збережених персональних даних та приватної сфери. Чи мають місцеві адміністрації необхідні для цього фінансові та технічні можливості? Кожен витік може спричинити значні економічні та репутаційні втрати. Китай потребує нового законодавства щодо збору та зберігання даних.
З недавнього засідання Всекитайських зборів народних представників журналіст Чжан довідався, що соціалістичний парламент вніс це питання до третьої фази свого порядку денного. Інакше кажучи, Пекіну знадобиться ще багато часу для уніфікації свого соціального рейтингу та розвитку цифрової системи державного нагляду. Це станеться значно пізніше, ніж, як було заплановано, 2020 року.