Світ

  ▪   Джонні Ерлінґ
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Шлях Китаю до військової супердержави

Фото: REUTERS
Оборонний бюджет Пекіна побив рекорд. Китай із 2 млн солдатів ще має потребу наздоганяти лідерів, але в певних бойових технологіях майбутнього він значно випереджає решту
Матеріал друкованого видання
№ 11 (591)
від 14 березня

Керівництво КНР, попри падіння економічного зро­стання та збільшення державних боргів, і цього року не хоче заощаджувати на армії. Навпаки, як сказав спікер Всекитайських зборів народних представників Чжан Єсуй, необхідне «розумне збільшення» видатків на оборону «для безпеки держави та реформування армії». За день до початку десятиденних щорічних зборів комуністичного парламенту його речник підготував китайську громадськість до нових рекордних видатків на військо.  


Партійні газети, такі як Global Times, покликаючись на інформацію від військових, у середині лютого оголосили, що армійський бюджет, імовірно, зросте на 8,9% — до 1200 млрд юанів (понад $178 млрд). Так Пекін закріпить своє друге місце у світі після США у витратах на озброєння. Торік видатки Китаю на армію збільшилися на 8,1% — до $167 млрд. Натомість економічне зростання додало лише 6,6%. У 2019-му падіння тиснутиме ще більше.


Речник Всекитайських зборів народних представників назвав зростання «обмеженим». Армія не коментує. З 2016-го її бюджет збільшився лише на однозначні цифри, тоді як п’ять років тому вони були двозначними. І взагалі неважливо, скільки грошей держава витрачає на свою армію, важливо, чи проводить вона миролюбну зовнішню та оборонну політику. «Китай не становить загрози для інших країн», — сказав Чжан Єсуй.


Сусіди КНР бачать це зовсім інакше, особливо ті, що в басейні Південно-Китайського моря. Там Пекін своїм військово-морським флотом роками намагається силою створити прецеденти й реалізувати свої територіальні претензії. На семи штучно насипаних островах він побудував військові бази й злітні смуги.

 

Читайте також: Флот Країни Великого Дракона


Проте Китай хоче мати мирний вигляд і тому не цурається жодних виправдань. Передовсім посилається на США, які у 2019-му на військові потреби виділили з бюджету понад $700 млрд, тобто вчетверо більше, ніж Піднебесна. Global Times тижнями підігріває настрої для посилення оборонних заходів і цитує військових експертів, які закликають Пекін зменшити розрив зі США. Через попереднє відставання КНР повинна наздоганяти в питанні модернізації своєї зброї та оснащення. Інші аргументи для переозброєння — військові реформи, ініційовані лідером партії Сі Цзіньпіном, які до 2050 року повинні вивести збройні сили на світовий рівень, і другий авіаносець, який країна саме будує.


За словами Пекіна, це США своїм прагненням до «світового домінування» змушують інші країни до подальшої гонки озброєнь. Натомість стокгольмський Незалежний міжнародний інститут досліджень миру (SIPRI) ще 2016-го у своїх «Тенденціях у сфері глобальних військових витрат» звинувачував КНР у тому, що саме вона чинить військовий тиск на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Так, «під сильним впливом Китаю» у 2015 році військові видатки в цьому регіоні зросли в середньому на 5,4%.


SIPRI доводить, що між 2006-м і 2015-м військові видатки в КНР збільшилися на 132%, що змушує підтягуватися всі держави Азії. Зокрема, оборонні бюджети в Східній Азії за цей час збільшилися на 75%. Тоді ж Китай став новою військово-морською потугою. Сталася ескалація його територіальних спорів за володіння островами у Східно- та Південно-Китайському морях із такими державами, як Японія, Філіппіни та В’єтнам.


Насправді Пекін на свою армію витрачає на 50% більше, ніж зазначено в офіційному військовому бюджеті, каже в розмові з Die Welt Сімон Вецеман, дослідник SIPRI з питань зброї та військових видатків. Він називає численні галузі, які включені до інших бюджетних позицій, а не до національного оборонного бюджету. Серед них видатки на військові дослідження та розробки, об’єкти інфраструктури для військового використання, на імпорт зброї, гроші для демобілізованих солдатів та підрозділів військової поліції.

 

Читайте також: Нові полюси холодної війни


Марафон видатків Китаю, за словами Вецемана, привів до «професіоналізації збройних сил», «драматичних змін» і «великого стрибка в розвитку систем озброєння країни» від повітряних сил, ракетних підрозділів до військового флоту. 2 млн військових Народно-визвольної армії сьогодні не лише «професійніше навчені» й «краще оснащені». Вони справляють враження «кваліфікованіших та мотивованіших». Піднебесна на шляху до того, щоб стати «військовою супердержавою», яка може мати власні інтереси в багатьох частинах світу. Це причина стурбованості інших країн.
Непрозорість і занижені офіційні цифри закидає Пекіну й нещодавня публічна доповідь «Про військову силу Китаю» Розвідувальне управління Міністерства оборони США (Defense Intelligence Agency, DIA). Реальний обсяг бюджету китайської армії на 2018 рік воно оцінює в понад $200 млрд. Навіть якщо видатки Китаю значно менші, ніж у Америки, він «користується перевагами надолужувача». Піднебесна заощадила великі кошти на дослідження та розробки, «безпосередньо купуючи, модернізуючи або крадучи інтелектуальну власність найкращих і найефективніших платформ» інших збройних сил, йдеться в доповіді DIA, модернізувала свою армію «за дещицю первісної ціни».


Але в одній стратегічній сфері КНР уже сьогодні випередила решту країн, а саме у власних дослідженнях. «Жодна держава у світі не інвестує стільки грошей у розвиток квантових комп’ютерів, як Китай», — каже директор британського військово-аналітичного центру International Institute for Strategic Studies Джон Чипман. Дослідження стосується розробки комп’ютерів на основі квантової механіки, а не традиційної фізики. Це може збільшити обчислювальну потужність у десятки тисяч чи навіть мільйони разів. У цій ключовій технології Китай світовий лідер, вважає Чипман.
В останньому випуску щорічника Military Balance дослідники описують військовий потенціал кванто­вих комп’ютерів: вони можуть краще шифрувати важливу для безпеки комунікацію і значно швидше, ніж було досі, зламувати шифри противника. Це допоможе з небаченою сьогодні точністю і в немислимому радіусі стежити та виявляти ворожі цілі. У поєднанні з іншими новими військовими технологіями, такими як дрони та самокеровані системи зброї, квантові комп’ютери можуть створити абсолютно нові категорії військової потуги. З 2016 року на дослідження згаданої технології США витратили близько $450 млн. Натомість Китай $10 млрд інвестував лише у свою національну центральну лабораторію квантових комп’ютерів — це гроші з дослідницьких бюджетів, які так чи інакше витрачаються на китайську армію.

 

Читайте також: У США запідозрили Китай у завищенні темпів зростання економіки - ЗМІ


Наприкінці лютого Міністерство оборони КНР заперечувало закиди в неправдивих цифрах бюджету армії. Речник відомства сказав, що всі видатки на персонал, маневри та озброєння прописані в ньому. Їх можна перевірити. У понеділок Global Times знайшла новий аргумент, чому світу не треба турбуватися про розмір оборонного бюджету КНР. Мовляв, хоча наш оборонний бюджет і другий за величиною, «але це не робить нашу військову силу другою силою у світі».


Сучасність і могутність своїх морських, наземних та повітряних сил КНР хоче продемонструвати до 70-річчя свого заснування. 23 квітня з нагоди річниці власного флоту у водах біля Циндао і 1 жовтня в Пекіні Китай планує два гігантські військові паради з презентацією найсучасніших систем зброї. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.