Біля Гонконгу з’являється нове місто на воді. В Південно-китайському морі насипають 1700 гектарів штучних островів, щоб постав новий економічний центр. Ціна проєкту Lantau Tomorrow $60 мільярдів. Це приблизно відповідає ВВП Люксембургу або понад половину гонконгівського фонду на оплату податків за 2019 рік. Головна замовниця будівельних робіт Керрі Лам, глава уряду спеціальної економічної зони, яку критики називають пекінською маріонеткою.
Для Клари Чун цей проєкт — ще один доказ розпродажу її рідного міста. 40-річна жінка місцева політикиня в Гонконгу. Створення островів є збитковим, інвестиційною руїною, проєкт має на меті передовсім розширення контролю над Гонконгом. «Як і в інших мільярдних інфраструктурних проєктах, наприклад будівництві метро, замовлення на роботи отримують китайські материкові фірми», вважає Чун. Через це Гонконг не лише стає залежним, а й може потрапити у санкційний список США.
Досі портове місто це не заторкнуло, воно все ще найважливіший фінансовий центр Азії. Щоправда через хватку Китаю та ухвалення нового національного безпекового закону Гонконг втрачає свою інтернаціональність та привабливість, його економіка зривається в кризу. Закон криміналізує все, що Пекін ввжає загрозою державності — із довічним ув’язненням, як найвищою мірою покарання. «Ситуація з правовою державою, свободою преси та думки в Гонконзі стрімко наближається до китайської», говорить депутатка Бундестаґу від ВДП Беттіна Штарк-Ватцінґер.
Читайте також: Гонконг: зазираючи в безодню
Скорочення кількості робочих віз знижує привабливість Гонконгу
Наслідок: Гонконг стає непривабливим. Кількість виданих робочих віз за перше півріччя 2020 року скоротилась на понад 60% з 20 тис. до 7700. Це впливає на економіку.
Політичні заворушення, пандемія і безпековий закон не лише спричинили обвал привабливої індустрії туризму Гонконгу, а й шкодять торгівлі: її оборот знизився порівняно з 2019-м на майже 25%. Зараз восьмимільйонний мегаполіс повідомив про скорочення ВВП у другому кварталі на 9%, хоча у травні МВФ прогнозував падіння лише на 4,8%.
Величезний потік туристів скоротився ще в 2019 році, коли розпочалися продемократичні протести, особливо, після переходу частини з них до насильства. Посилив тенденцію коронавірус — хоча у міжнародному порівнянні кількість інфікувань там невисока, з весни кордони для мешканців інших країн закриті.
Все це змінює місто. «Перехід під китайський контроль призведе до виходу міжнародних підприємств», пророкує місцева політикиня Чун. Зараз в місті ще живуть 90 тис. експатів. Але зміна настроїв помітна, вважає Чун. Про це вона говорить у мультимедійному проєкті Hong Kong Diaries академії Акселя Шпрінґера, (як і Die Welt, вона входить в Axel Springer SE). «Люди хочуть їхати з Гонконгу, він для них більше не місце безпеки й свободи».
Читайте також: Die Welt: Студент проти супердержави
Зараз виїзд з Гонконгу стимулює передовсім перехід його під контроль Китаю, це призводить і до зміни планів при вступі на посади. Найяскравіший приклад — новий СЕО азійсько-тихоокеанського відділу Deutsche Bank, Алєксандр фон цур Мюлєн. Він керуватиме справами вже з Сінгапуру, а не з Гонконгу. Однак офіційного обґрунтування банк поки уникає, очевидно, щоб не дратувати Пекін. «Цей переїзд служить своєрідним сигналом, він може визначити напрямок», вважає Геріберт Дітер, дослідник економіки фонду науки і політики і донедавній гостьовий професор в Гонконгу.
«Китайський уряд просякнутий корупцією»
Лише німецьких фірм в Гонконгу близько 700. Зона особливого управління — вузловий пункт фінансових послуг, її найбільший конкурент в Азії — Сінгапур. Занепокоєння серед азійських центрів західних фірм викликає не лише безпековий закон. Місцева політикиня Чун звертає увагу на те, що «китайський уряд просякнутий корупцією, обвинувачення і ув’язнення стаються свавільно». Західні підприємства і їхні працівники від цього також не убезпечені, на її думку, це дедалі більше відлякує від Гонконга.
Турбує підприємства й дедалі сильніше втручання влади з Пекіну. «Комуністична партія Китаю намагається демонстративно захищати свій державний капіталізм в Гонконзі прямим політичним управлінням», вважає Штарк-Ватцінґер. Один приклад: найновіший вихід китайської фінтех-компанії Ant Financial на гонконгівську біржу. «Ймовірно, ми побачимо й інші виходи на гонконгівську біржу за директивою Пекіна», вважає депутатка ВДП. Сенс це матиме однозначно, попит на акції Ant Group величезний. За одностайними повідомленнями ЗМІ, протягом першої години після початку торгів все розкупили.
Читайте також: Золоте яйце Гонконгу
Західні люди, які натомість, залишаються в Гонконзі, не охоче конфліктують з Пекіном. «Для більшості підприємств виступ проти китайської політики це еквілібристика. З одного боку всі бачать, як розвиваються події, з іншого — ніхто не хоче відмовлятися від доходів», вважає Дітер. Напруженість ситуації демонструє приклад німецької торгової палати в Гонконзі: її шеф Вольфґанґ Еман виступив в інтерв’ю зі стриманою критикою Пекіна. На запит Die Welt він висловив щодо цього жаль і сказав, що «зараз вимушений не давати інтерв’ю».
Для декого з Заходу згортання демократичних прав, принаймні на перший погляд, не здається проблемою. Так, наприклад, британський банк HSBC підтримав безпековий закон, щойно той був прийнятий. Він, мовляв, може допомогти «втримати довготривале економічне зростання і соціальну стабільність». Економіст Дітер бачить ситуацію інакше. «Багато залежить від співробітників. Вони більше не можуть вільно висловлюватись, тепер фрустрація виливається у приватних розмовах. Невдовзі фірми матимуть проблеми з наймом працівників у Гонконг». Ще песимістичніші перспективи в іноземних журналістів та науковців. «Вони вже майже не можуть працювати в Китаї, але й у Гонконзі їм загрожує жорстка цензура». Дітер знає предмет; його колегу, також професора, звільнили через солідарність з продемократичним рухом.
У тому, що Сінгапур найближчим часом обійде Гонконг, впевнений не лише Дітер. «Коли піде свобода, гроші ще деякий час залишатимуться. Втрата значення Гонконгу буде відчутна згодом. Процвітаюча економіка потребує вільної преси і судів, які вільно виносять рішення», говорить депутатка від ВДП Штарк-Ватцінґер. «В Азії альтернативою можуть стати Сінгапур та інші центри».
Обмежена свобода слова і в Сінгапурі
Однак автоматичний відплив іноземного капіталу до іншої острівної країни, яку так люблять експати, не гарантований. Сінгапур вже місяцями в рецесії, яка посилилась через зумовлені пандемією скорочення туризму і зовнішньої торгівлі.
Там також обмежена свобода думки і преси, а життя настільки ж дороге, як у Гонконзі. Разом з тим, якщо велика кількість компаній фінансового сектору вийде з Гонконгу, це, на думку Дітера, може піти на користь іншим містам азійсько-тихоокеанського регіону, як-от Токіо, Сеула чи Сіднея.