Дірк Гоке, менеджер Airbus з озброєння, мислить на випередження й великими масштабами. Проект «Перспективна бойова повітряна система» (Future Combat Air System, FCAS), імовірно, визначатиме технологічний ландшафт Європи наступні 100 років, вважає він. Це не лише бойовий літак нового покоління, що має бути готовий для використання 2040 року. Ідеться про «систему систем» — об’єднання всього від землі до космосу з обміном даних у реальному часі. Отже, це високотехнологічний конструктор зі штучного інтелекту, керування польотами та надійної комунікації.
Зараз Гоке бачить, що це надзвичайні й фінансові виміри. Якщо протягом наступних десятиліть проект отримуватиме тризначні мільярдні суми, це забезпечить Європі, а отже й Німеччині, технологію майбутнього, заявив менеджер Airbus на зустрічі галузевої спілки BDLI із представниками німецького авіаційного середовища. За його словами, проект — наріжний камінь європейської оборонної політики та державних закупівель. Врешті, значна частина технологічного прориву застосовуватиметься й на цивільному ринку.
Майже три роки тому цей масштабний європейський оборонний проект розпочали німецька федеральна канцлерка Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон. Нещодавно третьою до нього долучилася Іспанія. Зараз ідеться про поступову реалізацію. У 2026 році мають відбутися перші демонстраційні польоти своєрідних прототипів для тестування окремих технічних компонентів.
Вісь довіри Меркель — Макрон
Німецька авіаційна галузь хоче бути представленою належним чином, коли між трьома державами почнуть розподіляти перші гроші для розробок та досліджень. Деякі німецькі підприємства побоюються, що Франція сильніше підтримуватиме свої індустріальні підприємства, як-от Dassault, Thales і Safran, а німецьку сторону FCAS дещо занедбають. Про технологічне партнерство на рівних, мовляв, не йдеться, мова радше про партнерів, які «довели наявність кооперативної культури», каже під час дискусії Гельмут Раух, шеф оборонного сектору підприємства Diehl. Численні німецько-французькі кооперації з озброєння раніше справді зазнали фіаско. Тому й з’явилися окремі розробки бойових літаків (Eurofighter і Rafale), а також танків (Leopard і Leclerc).
Читайте також: Під гаслом д’Артаньяна
Цікаво, що зараз в обох напрямах форсують спільні проекти. Стосовно бойових літаків вирішальне слово за Dassault, а стосовно танків — за німецькою стороною. Учасники FCAS хочуть скористатися моментом, поки наявна вісь довіри Меркель — Макрон, і ще до наступних виборів у Бундестаг восени 2021 року ухвалити наступний політичний крок проекту (демофазу 1В), щоб забезпечити його продовження.
Однак є перешкоди й непевності. На старті проекту винищувача шостого покоління, який одного дня має поступово замінити Eurofighter, були плани, щоб замість трьох бойових літаків (Eurofighter / Rafale / Gripen) у Європі був лише один новий FCAS.
«Ми сподіваємося, що FCAS стане новим пришвидшувачем технологій»
Але британці, показавши 2018 року свій конкурентний проект Tempest, перекреслили мрії Airbus-Dassault. Для своєї оборонної індустрії, як-от BAE Systems, Лондон форсує кооперацію з Італією та Швецією. Принаймні досі. Однак шеф оборонного відділу Airbus Гоке переконаний, що «Європа не може дозволити собі два проекти такого масштабу». Утім, поки умови Brexit остаточно не вияснені, неможливі й переговори про злиття, заявив він.
Тому є багато непевності. Усі залучені підприємства, однак, налаштовані реалізувати в проекті FCAS прагнення технологічного прориву. З відомих на сьогодні п’яти напрямів загального проекту є, зокрема, створення інформаційної системи «Бойова хмара» (Combat Cloud) на чолі з Airbus, яка об’єднуватиме дані із землі, літаків та супутників у реальному часі, також буде й «Дистанційний носій» (Remote Carrier) — великі дрони, які повинні літати спільно з бойовими літаками.
У розробці двигуна, який мають створити MTU Aero Engines у спільному підприємстві із Safran, очікують стрибкоподібного розвитку. Двигун літака нового покоління буде приблизно на 20% потужніший за двигун нинішнього Eurofighter, і на 30–40% — ніж двигун Rafale, оголосив голова MTU Міхаель Шрейоґґ. Він говорить також про цивільну авіацію. Сьогоднішні компоненти двигунів від MTU для Airbus — розробка для попередніх Eurofighter. У всьому світі в оборонних проектах створюють базу для архітектури нових двигунів та матеріалів. «Ми сподіваємося, що FCAS стане пришвидшувачем технологій», — каже Шрейоґґ. Це могло б стати поштовхом для глобальної конкурентоспроможної європейської індустрії двигунів.
Двигун без американських технологій
Коли йдеться про озброєння бойового літака, то вже давно мають на увазі не лише бомби або керовану зброю, себто вибухівку й фізичну силу для знищення. Дедалі важливішим стає поєднання кібератак та електромагнітних загроз. «Будуть небачені досі кіберзагрози», — прогнозує Целія Пелаз із концерну електронного озброєння Hensoldt. Зростає також значення штучного інтелекту.
Тому сучасні крилаті ракети та інші дрони можуть стати незалежнішими від супутникової навігації через GPS або Galileo. Натомість вони в польоті оцінюватимуть фото землі й так визначатимуть свій напрямок, заявив Томас Ґоттшільд, шеф німецької доньки європейського концерну з озброєнь MBDA.
Читайте також: Не бачу зла
Не раз наголошувалось, наскільки проект FCAS є важливим для більшого суверенітету Європи. Наприклад, двигуни мають виробляти без жодної технології зі США, заявив голова MTU Шрейоґґ. Експерти говорять про концепцію ITAR free, тобто продукцію, що не підпадає під обмеження американського Міжнародного регламенту щодо обігу озброєнь (International Traffic in Arms Regulations, ITAR), яким США можуть визначати, куди дозволено постачати продукти з їхнім ноу-хау. Голова Airbus Гоке заявив, що управління всією системою має стати ITAR free.
Наявні перешкоди
Перед великими кроками йдеться про контракти та визначення напрямів. Є й деякі перешкоди. У французькому сенаті нещодавно розробили документ FCAS, який скасовує дрібні кроки розвитку, і проект затверджується одразу на багато років. За цим може стояти ідея забезпечення французької індустрії великими замовленнями, кажуть у галузі.
Німецька сторона також наголошує на важливості убезпечити права на нові технологічні розробки. Повинен бути захист власних розробок і можливість використання їх на цивільному ринку, сказав голова MTU Шрейоґґ.
Для шефа з обладнання Airbus Гоке важливе питання гарантування національних інтересів та індустріальних прав захисту. Навіть «у, сподіваюся, неможливому випадку розділу програми» держави повинні продовжувати свої розробки, каже він. Це складне завдання, наголошує Гоке. Але він має надію. І це не дивно, бо, врешті, він дотримується думки, що FCAS дуже довго визначатиме технологічний ландшафт Європи.