Російське посольство в 6-му окрузі Праги — величезна споруда: імпозантна міська вілла з високими римськими колонами, широкими сходами, частково оточена масивними мурами. Це одне з найбільших володінь Російської Федерації в Євросоюзі. Показово, адже Чехія з її трохи більш як 10 млн мешканців — одна з найменших держав-членів. Однак вважають, що цю малу країну Росія використовує як базу для операцій спецслужб по всьому ЄС.
У грудні члени уряду та президент отримали щорічний звіт Чеської служби безпеки та інформації, у якому посольство РФ назване серцем спецоперацій у країні, за російським шпигунським жаргоном — «резидентурою». Ідеться про «незареєстрованих розвідників під дипломатичним прикриттям». Окрім того, зауважено, що російські дипломати — «найважливіший ризик» для чеських громадян. Також у звіті конкретно повідомляють про російські хакерські групи Turla й APT28. Вони ще у 2016–2017 роках втручалися в чеські державні установи і перехоплювали комунікацію між Міністерством оборони та армією.
Згадка про них і прямий тон незвичні для звітів спецслужби, у яких переважно йдеться про глобальні події. Однак реакція президента Мілоша Земана ще незвичніша. Лише через три дні після отримання звіту він заявив у інтерв’ю телеканалу Barrandov, що там немає жодних конкретних доказів присутності в країні російських агентів. Земан казав про «дурні балачки», а представників власної служби СБІ назвав аматорами. У зв’язку з цим пригадується Дональд Трамп, який у справі про російське втручання у виборчу кампанію США також виступав проти власних служб. Але керманич Чехії свою симпатію до Владіміра Путіна висловлює ще частіше й бурхливіше за американського президента. Отже, чи саботує політика в країні власну службу безпеки та чи стає Чехія слабким місцем у ЄС і НАТО?
Читайте також: Die Welt: слабкість Європи полягає в боягузтві Німеччині, Путін погрожує США
«Чехія, поза сумнівом, особливий випадок», — каже Ондржей Кундра в розмові з Die Welt. Журналіст роками досліджує середовище російського посольства та діяльність російських спецслужб. «Частина політичної еліти має зв’язки з Москвою, — каже він. — Ідеться не лише про Земана, а й про його оточення». До того ж крайня права партія «Свобода та пряма демократія», а також Комуністична партія Чехії та Моравії вважаються дружніми до Кремля. Остання своїми голосами підтримує уряд меншості Андрея Бабіша.
Особливою, за словами Кундри, робить Чехію й те, що, хоч її населення в опитуваннях регулярно віддає перевагу, скажімо, Франції чи Італії перед Росією, великого східного сусіда ЄС у ній люблять більше, ніж в інших країнах Східної та Центральної Європи, які до кінця соціалізму були в радянській сфері впливу, наприклад у Польщі.
Остання, каже Кундра, має інший історичний досвід із Росією та географічно ближча до неї, тому люди свідоміші дезінформаційних кампаній Кремля й менш сприйнятливі до російської активності. Під «активністю» він має на увазі агентів, які часто замасковані під дипломатів. Торік у жовтні чеська радіостанція CR, посилаючись на джерела в розвідці, повідомила, що 2014-го в Празі навіть були Алєксандр Пєтров і Руслан Боширов. Обох чоловіків звинувачують в отруєнні хімічною зброєю «Новичок» колишнього російського агента Сєрґєя Скріпаля та його дочки 4 березня 2018 року в Солсбері, Англія.
Ондржей Кундра переконаний, що російське посольство часто навіть є базою для операцій в інших європейських країнах, а не лише в Чехії. «Тому для наших сусідів особливо важливо взяти це до уваги», — переконаний він. Причиною є те, що чеська СБІ з приблизно тисячею працівників значно менша за служби інших країн ЄС, і там Росія мусить краще пильнувати.
Читайте також: Світові ЗМІ про вихід США з ракетного договору: подарунок Трампа Путіну і старт гонки озброєнь
Однак «активність» сьогодні також означає вплив на населення як частина ведення гібридної війни. «З’являється дедалі більше чеськомовних проросійських інформаційних каналів, тисячі профілів у соціальних мережах і сотні «листів щастя», за допомогою яких намагаються керувати громадською думкою на користь Кремля, — пояснює Die Welt Якуб Каленський. — Це дуже помітна тенденція». Він експерт із дезінформаційних кампаній в Аtlantic Counsil, із 2015‑го по 2018-й очолював робочу групу East Stratcom Task Force ЄС, метою якої є протидія російським дезінформаційним кампаніям.
Оцінювання ситуації Каленським збігається зі звітом СБІ. «Це тривожний розвиток подій, але ми все ж таки не повинні відкидати Чехію як слабку ланку західної спільноти, — каже він. — Уряд далеко не такий проросійський, як президент Земан. Добру роботу виконує СБІ, а чіткий тон її звіту — вказівка політиці до дій».
Тим часом 60 чеських парламентарів висловилися за створення комітету для розслідування діяльності російських і китайських служб у країні. Але чи достатньо цього, зважаючи на потужну активність Москви в Празі? Як і СБІ, Каленський підкреслює роль російського посольства. Безпосередньо там або в консульствах у Брно та Карлових Варах працює близько 200 дипломатів. «Це вводить його в одну лігу з посольствами в Брюсселі та Відні, де розташовані інститути ЄС та ООН», — зауважує експерт.
Читайте також: Гібридна гегемонія
Однак принаймні третина дипломатів РФ у Празі — представники ГРУ, російської військової розвідки. Окрім того, є «нелегальні резиденти», особи, які потай живуть у країні, іноді це навіть чеські громадяни, як показує справа Роберта Рахарджо. Трьом генералам у Чехії ще 2010 року довелося піти у відставку після того, як російський шпигун через одну військову мав контакт із їхніми офісами. Яку інформацію він зміг передати в Москву, досі невідомо. «Росіяни ніколи й не йшли, — пояснює журналіст-розслідувач Кундра. — Наша країна найзахідніша з колишнього східного блоку й тому стала першою, де було створено резидентуру КГБ». Після розпаду Радянського Союзу Росія свій персонал не відкликала.
У 1990-х дипломати використовували власні контакти в чеському діловому світі та політиці й збагачувалися. А сьогодні, після того як Росія знову почала покладатися на засоби спецслужб, ці зв’язки вони використовують для своїх операцій. Саме перед впливом російських громадян на чеську економіку, зокрема на енергетику, а також перед участю у фірмах підставних осіб застерігають у доповіді СБІ.
Керівник Служби безпеки та інформації Міхал Куделка назвав заяви президента Земана «нещасними». Він зазначив, що на початку нинішнього року його служба викрила російського шпигуна. Для нього це ще один доказ російської активності, навіть якщо Земан та інші не хочуть того визнавати.