28 листопада федеральна міністерка внутрішніх справ, Ненсі Фезер (СДПН), відвідала селище Реске, розташоване на півдні Угорщини — прямо на кордоні із Сербією. Вісім років тому Угорщина встановила там 165-кілометровий паркан заввишки чотири метри, щоб стримувати мігрантів.
Відтоді влада заявляє, що затримала майже мільйон нелегальних мандрівників. З погляду угорського уряду, метою якого є «нульова міграція», проблема в балканському маршруті.
Шлях через колишню Югославію один з основних у ЄС. Кількість нелегальних перетинів кордону там зростає роками. Більшість мігрантів хочуть потрапити в Німеччину.
Мережі контрабандистів дедалі міцнішають, цей бізнес контролює організована злочинність. Роль самої Угорщини, що виступає за радикально сувору міграційну політику як майже жодна інша країна ЄС, непрозора.
Віктор Марсай, директор Угорського інституту міграційних досліджень (MKI), підозрює, що багатьох прибулих до регіону навіть не реєструють. «Їх, мабуть, десятки тисяч, — каже він. — Адже, якщо подивитися на кількість заяв про надання притулку в західноєвропейських країнах, вона значно вища, ніж кількість нелегальних перетинів кордону західнобалканським маршрутом».
MKI — ініціатива Коледжу Матіаса Корвінуса. Аналітичний центр тісно повʼязаний з правоконсервативною панівною партією «Фідес» премʼєр-міністра Віктора Орбана, і тому в дискусії про міграцію дотримується позиції Будапешта.
Маршрут через Болгарію набирає популярності
Західні Балкани межують тільки з країнами — членами ЄС. Тому мігранти, які прямують цим маршрутом, зазвичай спершу проїжджають через одну із цих європейських країн: Грецію чи Болгарію, які межують з Туреччиною. Там починається безпосередній шлях до ЄС. До цього люди різними шляхами потрапляють до Туреччини.
Ті, хто добирається суходолом, наприклад з Іраку чи Сирії, Бангладеш, Афганістану чи Пакистану, вʼїжджають через Іран. Або з країн Північної Африки, як-от Туніс чи Марокко, громадянам яких не потрібна віза до Туреччини. Звідти вони летять до Стамбула.
Читайте також: Тімоті Ґартон Еш: Проблема Європи — надмірна привабливість
З Туреччини мігранти на човні переправляються на грецький острів або використовують наземний маршрут до Греції чи Болгарії. Оскільки за останні роки грецький сухопутний кордон дуже зміцнили, а прикордонники, згідно із численними повідомленнями, діють украй жорстко, дедалі популярнішим стає маршрут через Болгарію.
Там також є паркан, але він захищає лише частину кордону та його легше подолати. А втім, маршрут небезпечний. У лютому 18 мертвих афганців знайшли у вантажівці, а в серпні минулого року загинули двоє поліціянтів, коли їхню машину протаранив автобус контрабандистів. На розбудову прикордонних обʼєктів Софія намагається отримати фінансування з Брюсселя, але поки що безрезультатно.
У Греції та Болгарії ніхто з мігрантів залишатися не хоче, тому через різні західнобалканські країни люди пробираються на північний захід. Згідно з опитуванням, проведеним торік Міжнародною організацією з міграції (МОМ) — одного з агентств ООН, більшість з них хоче потрапити до Німеччини.
У центрі балканського маршруту лежить Сербія. Донедавна громадяни Бурунді, Куби, Тунісу й Індії мали прямий маршрут до Сербії, оскільки їм не треба була віза. Однак після тиску ЄС на Белград тамтешній уряд посилив правила.
Проте до Сербії досі можуть вʼїжджати без візи люди з Туреччини. Нещодавно її громадяни становили найбільшу групу шукачів притулку в Німеччині.
Багато покинутих машин контрабандистів
«За останні роки найвища концентрація мігрантів спостерігається в Сербії. — каже Лаура Лунґаротті, координаторка МОМ із Західних Балкан. — Коливання значні. Три роки тому мігранти залишалися в країнах Західних Балкан у середньому 90 днів, сьогодні — менше ніж сім.
Це свідчить про те, що більшість цих подорожей надзвичайно добре організовані, найімовірніше, торговцями людьми й контрабандистами».
За даними розслідувань WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung з посиланням на німецькі силові структури, банди контрабандистів закріпилися в різних містах на півночі Сербії, а організована злочинність сьогодні домінує на значних ділянках балканського маршруту. Тисячі мігрантів отаборилися в цьому районі в надії перетнути кордон з Угорщиною. Дехто вибирає для цього обхідні шляхи через Румунію, адже там на кордоні немає паркана, а контроль менш суворий.
Контрабандисти чекають у машинах, щоб після перетину кордону везти людей далі. З Угорщини один маршрут веде до Австрії, інший — через Словаччину й Польщу до Німеччини. Попросити притулку на угорській території неможливо: людей без дійсних документів відправляють назад. Оскільки право на притулок у такий спосіб фактично не діє, Європейська комісія відкрила проти Будапешта провадження про порушення.
Роль Угорщини в питаннях міграції щонайменше непрозора. Премʼєр-міністр Орбан поширює наратив про те, що ЄС винен у нелегальній міграції через свою мляву політику й він єдиний прагне забезпечити правопорядок у Європі. Утім, цього року в Угорщині випустили 1468 торговців людьми нібито через переповненість вʼязниць. Єдиною умовою було те, що злочинці мають покинути країну протягом 72 годин.
Спостерігачі вбачають у цьому гру Орбана в суперечці з Брюсселем про міграційну політику ЄС. Ще одне відкрите запитання: як порівняно велика кількість мігрантів змогла цього року вʼїхати до Словаччини через Угорщину, попри офіційно жорстку політику Будапешта?
Побиття палицями й сексуальне насильство
Однак мігранти, які подорожують балканським маршрутом, наражаються на величезні ризики. Особливо це небезпечно для неповнолітніх. Торік організація Save the Children опитала дітей і молодь у Сербії, Боснії і Герцеговині про їхній досвід біженства.
Вони описували насильство з боку прикордонників, наприклад, що їх роздягали догола, змушували стояти на холоді, били електричним струмом і палицями. Були також описи сексуального насильства, часто з боку контрабандистів.
Читайте також: Загроза ззовні
Лунґаротті з МОМ убачає корінь проблеми також у відсутності легальних способів вʼїзду. «Багато людей звертаються до контрабандистів, бо, на жаль, немає регулярних шляхів, щоб дістатися Європи, — каже вона. — Стіни на кордонах не розв’яжуть проблему, а радше передадуть її в руки професійних контрабандистів».
В Угорщині уряд, здається, переконаний у протилежному. Шандор Пінтер — колега Ненсі Фезер — як Орбанів міністр внутрішніх справ обіймав посаду загалом 17 років. За нього Угорщина побудувала сумнозвісну стіну на кордоні, і Пінтер значною мірою відповідальний за зрив права на притулок. 2022 року Угорщина зареєструвала лише 45 заяв про надання притулку — менше за будь-яку іншу країну ЄС.