Die Welt: Чому антивакцинатори стали такими могутніми?

Суспільство
7 Квітня 2019, 09:28

Кір повернувся. Цього року лише в Сполучених Штатах зареєстровано вже 228 випадків. Найгірша ситуація на Північному Заході, бо, за законами, там батькам не щепити дітей найлегше. Зачепило й штати Нью-Йорк та Нью-Джерсі. Щоправда, порівняно з Філіппінами все це дрібнички. Там справжня епідемія: 13 723 випадки й наразі 215 померлих. І йдеться не лише про кір. Повертається паротит, правець, коклюш. Звичайно, цілком вітряна віспа в Сполучених Штатах ніколи й не зникала, але тепер цифри знову зростають.

Багато так званих дитячих хвороб уже вважалися побореними (кору, наприклад, у Сполучених Штатах не було з 2000-го). Те, що вони саме тепер повертаються з такою силою, має свою причину: рух против вакцин у всіх індустріальних країнах, включаючи Німеччину, здобуває дедалі більше прихильників. Лавина, яку вони спричинили та жертвами якої стають передовсім діти, для противників вакцинації не привід ховати очі від сорому. Навпаки: «Дихніть на мене!» — написала у Twitter така собі Дарла Шайн. Вона заявляє, що всі представники її покоління дитячі хвороби пережили без наслідків. До того ж стверджує, що кір допомагає проти раку. Вона не просто хтось, адже її чоловік Білл — керівник із комунікацій у Білому домі.

Це не місце для боротьби з противниками вакцинації. Досвід показує, що то марна трата часу. Тому лише вкотре наголосимо на тому, що вам підтвердить будь-який лікар чи фармацевт: вакцинація не лише ефективний, а й найдешевший спосіб запобігти захворюванням. Британське дослідження, яке стверджувало, що є зв’язок між вакциною проти кору, паротиту, краснухи та аутизмом, спростували десятки разів — востаннє данська група дослідників, що протягом десяти років спостерігала 600 тис. дітей. (А лікар, який опублікував згадане дослідження, втратив ліцензію на практику. Він шарлатан.

 

Читайте також: Повірити в щеплення

Коли колективний імунітет населення руйнується, дітей, яких не можна вакцинувати з обґрунтованих причин, уже неможливо захистити. Відкидання вакцинації має до науки такий самий стосунок, як і віра у відьом.

То чому ж противники вакцинації раптом стали такими могутніми? Бо в їхньому випадку йдеться про симптом глибшого нездужання — лихоманки, що давно охопила всю державну сферу. Її нечітко описують таким словом, як «популізм», але воно не цілком пояснює діаг­ноз. Однак на прикладі борців із вакцинацією можна встановити його досить точно.

 

Параноя та марнославство

Перше, що впадає в око, — гідне подиву марнославство в противниках вакцинації. Ви півгодини чи годину подивилися відео на YouTube — і вуаля: уже краще знаєтеся на імунології, ніж той, хто шість років вивчав медицину. Схожість, наприклад, із британцями, які за вихід із ЄС, дивовижна. Тут варто згадати продавця квітів, якому можна подивуватися в телевізійній передачі. Він був за Brexit, а тепер приголомшений: якщо Британія розірве свої зв’язки з ЄС і через це в Кале застрягне купа вантажівок, які досі завжди привозили свіжі тюльпани, то йому, ймовірно, доведеться закрити свій магазин.

Йозеф Бойс іще був скромний. Він просто стверджував, що кожна людина — митець. Сьогоднішнє гасло: кожна людина — експерт, більше не потрібно вчитися, достатньо мати думку. Завдяки інтернету дедалі більше людей може віддатися цій зловісній омані.

 

Читайте також: Щеплення замість лимонів

Друга особливість противників вакцини — їхня параноя. Ці добрі люди серйозно вірять, що фармацевтичні компанії та лікарі (коротко — «еліти») змовилися, щоб робити їхнім дітям шкідливі вакцини. До речі, тим часом опитування підтверджують: противники вакцин також схильні вірити, що події 11 вересня — це робота американських спецслужб або Моссаду, приземлення на Місяці ніколи не було, а члени Білдерберзької групи спільно з ілюмінатами хотіли встановити новий світовий порядок. Це божевілля змов аж ніяк не пов’язане з партійністю. У нього є як ліворадикальні, так і національно-консервативні прихильники. Серед противників вакцинації є люди із сільської місцевості, які вважають підозрілим усе, що походить із великих міст; а також і міські матері, які здобули хорошу освіту.

 

Третє — для противників вакцинації характерна дивна суміш анархізму й покоління перед авторитетами. З одного боку, вони заявляють: «Я не дозволю накидати мені умови, держава не має права наказувати мені, які речовини вводити моїй дитині!». З другого — вони обирають сильних осіб (зазвичай це чоловіки), яким тоді безумовно вірять: як-от тому британському лікареві з його фатальним дослідженням аутизму. Не дивно, що опір вакцинації узяло на озброєння багато авторитарних політичних рухів. Добрий приклад — польська ПіС: вона щойно домоглася, щоб закон, який має заборонити примусову вакцинацію, пройшов у Сеймі перше читання.

 

Вважати противників вакцинації маленькою тупою сектою було б помилкою

Маттео Сальвіні, лідер праворадикальної «Північної ліги», примусову вакцинацію називає «беззмістовною і в багатьох випадках шкідливою». Джеремі Корбін, голова лівоекстремістської британської партії лейбористів, захоплюється гомеопатією. Дональд Трамп пише у Twitter: «Здорова дитина йде до лікаря, її по вінця накачують купою потужних вакцин, вона змінюється — і упс! Аутизм. Таких випадків удосталь!»

 

Читайте також: Ребрендинг гомеопатії: як «розвести» науковців

Розумні люди схильні недооцінювати такі рухи, як-от противників вакцин, вважаючи їхні аргументи смішними, а пропозиції абсурдними. Але ставитися до антивакцинаторів як до тупої маленької секти помилка хоча б тому, що ця група має у своїх рядах американського президента. Минулого літа на вулиці Варшави вийшли тисячі противників вакцинації. У США вже 17 штатів дозволяють батькам не вакцинувати своїх дітей зі світоглядних міркувань, і ця тенденція зростає. На Філіппінах кількість людей, які вважають вакцини ефективними, впала з 82% до 22%. Відкиньмо ілюзії: на нас котиться цунамі ірраціоналізму. 

 

Що допоможе? Якщо порівняти з підводним землетрусом, який призвів до високих пінистих хвиль, то й ідеться, мабуть, про збочену форму жаги пригод. Небезпечне життя спов­нене вражень. Безпеку натомість часто супроводжує її потворна маленька сестра — нудьга. Хто не вакцинує дітей, той хоче — цього можна побоюватися — пережити щось бентежне, він любить ризик. Тоді ця готовність до ризику, звичайно, не сприймає аргументів, а якщо йдеться про абсолютно невизнану жагу пригод, то й поготів.

 

Читайте також: Як відучити українців від Google-терапії

Тут, на жаль, допоможе лише один урок — катастрофа. Знадобляться смерті, багато смертей, перш ніж антивакцинатори заповзуть назад у свій кут і мовчатимуть наступні чверть століття. Це стосується й інших проявів нездужання, у яких є загальна назва — популізм. Brexit має призвести до державного банкрутства, перш ніж усі зрозуміють, що ідея, мабуть, була поганою. Дональд Трамп має безборонно зруйнувати Америку, перш ніж 40% американського населення, для яких він месія, перестануть молитися на нього. А ще це можна сказати коротше, словами педіатра мого сина, відомого лікаря Гіршманна: «Вакцина є проти всього. Немає її лише проти дурості».