Die Welt: Більше жодних відмовок!

Світ
23 Вересня 2018, 16:17

Говорять німецькою. Це хороша новина, яка днями надійшла від Федерального статистичного управління, яке встановило, що більшість мігрантських родин спілкуються переважно німецькою мовою. Вибіркове опитування 1% населення, що проживає у ФРН, виявило, що німецька стає переважною мовою спілкування в сім’ї, якщо вона рідна хоча б для одного з батьків. Очевидним також є ще одне: що довше родина живе в країні, то більше говорить німецькою. Ось такі приємні новини, але, на жаль, цього недостатньо.

Адже є погані, навіть дуже погані новини. Дані Федерального статистичного управління також засвідчують: якщо всі члени родини мають іноземне коріння, то лише у двох із п’яти домогосподарств розмовляють німецькою. Але саме ця ситуація найпоширеніша серед мігрантів. Якщо в сім’ї одна особа міграційного походження, то у двох із трьох домогосподарств усі члени такі самі мігранти. Із цього випливає, що більшість мігрантів говорять удома не німецькою, а мовою своєї рідної країни. Отже, з німецькою як звичною мовою спілкування в сім’ї справи в них кепські!
Тому й не дивно, що після 10 років у Німеччині так мало змінюється в мовному питанні. Тривожним сигналом є те, що навіть у домогосподарствах, члени яких приїхали до Німеччини понад десятиліття тому, досі говорять мовою країни походження. Це вказує на наявність значного дефіциту соціальної та ще більш економічної інтеграції.

 

Читайте також: Мова освіти — ключовий фактор єдності та безпеки держави

Особливо тримаються за рідну мову родини з турецьким корінням. Німецькою спілкуються в сім’ї лише третина з них. Коли батьки російського походження, то половина. Якщо казахського, то зазвичай дві третини, і це пояснюється тим, що Казахстан є однією з основних країн походження пізніх переселенців.

 

Мова — ключ до успіху

Але це також свідчить про те, що особам турецького походження особливо важко інтегруватися. Що дуже швидко може призвести до порочного кола. Оскільки незнання мови часто є причиною невдач у школі, невиправданих професійних надій, економічних проблем, а отже, джерелом невдоволення умовами життя в Німеччині.

Мова є запорукою успішної інтеграції та включення в економіку. Як на індивідуальному рівні, так і для суспільства загалом. Усі дослідження одностайно показують, наскільки вирішальною для мігрантів є спроможність висловлюватися мовою суспільства. Решта без цього не має значення

Мова є запорукою успішної інтеграції та включення в економіку. Як на індивідуальному рівні, так і для суспільства загалом. Усі дослідження одностайно показують, наскільки вирішальною для мігрантів є спроможність висловлюватися мовою суспільства. Решта без цього не має значення. Знання мови — запорука успішності в освіті та професії. Той, хто не розуміє її і не може висловитися, всюди наштовхується на бар’єри протягом усього життя.

Зв’язок мови та вдалої інтеграції унаочнює те, що в Німеччині люди з турецьким корінням менш успішні, ніж іммігранти з інших країн. Дохід понад третини всіх переселенців із Туреччини становить менш як 60% середнього показника. Вихідці з країн колишньої Югославії та Південно-Західної Європи належать до категорії бідних лише у чверті всіх випадків.

Наскільки невдалою є інтеграція турецьких мігрантів у ФРН, видно з прямого порівняння із «переселенцями», тобто нащадками німців, які давно емігрували до Центральної та Східної Європи, а частково й Середньої Азії і залишалися там протягом багатьох поколінь. Нині в колі сім’ї вони послуговуються німецькою значно частіше, ніж особи турецького походження.

 

Читайте також: Стаття розбрату

40% переселенців заробляють більше за загальний середній дохід (а отже, більше, ніж ті, хто не має мігрантського походження), а от серед переселенців із Туреччини таких лише чверть.

Мовні курси мають бути ядром інтеграції

У середньому дохід переселенців на 13% вищий за дохід сімей турецького походження. Усе це ще раз доводить, що німецькомовним мігрантам вдається досягти економічного успіху в Німеччині значно частіше, ніж турецьким. Особливо це стосується їхніх нащадків.
Оскільки мова надзвичайно важлива, цілком справедливо, що мовні курси є ядром інтеграційних пропозицій держави. Наприклад, на «інтеграційних курсах», які проводяться на місцях і координуються та фінансуються Федеральною службою з питань міграції та біженців, 600 із 700 год виділено саме на мовний курс. Без словникового запасу для важливих тем повсякдення, від покупок до оренди житла, який уможливлює звичайне спілкування, інтеграція не може бути успішною ані соціально, ні, звичайно, економічно. Тим драматичнішим є той факт, що вивчене на мовних курсах не може бути поглиблене вдома!

 

Читайте також: Числа про слова. Чи готове суспільство до перетворень у мовній політиці

Німеччина — країна переселенців, яка саме збирається ухвалити імміграційний закон. Уже сьогодні один із чотирьох місцевих мешканців має мігрантське походження. У країні мігрантів із великою часткою населення без знання мови дефіцит інтеграції є передбачуваним. Виникає загроза сегрегації, тобто поділу суспільства на окремі мовні частини. Ця проблема існує в США, Великій Британії та віднедавна в Скандинавії.

Досі ФРН ще не торкнулися наслідки сегрегації. Але дані Федерального статистичного управління мають стати тривожним сигналом. Імміграційні закони та інтеграційні зусилля повинні йти пліч-о-пліч. Підтримка мовних навичок мусить стати пріоритетом. Без участі всіх інтеграція не вдасться.