У вівторок, 8 серпня, виповнюється дев'ять років після початку російсько-грузинської війни 2008 року.
У ніч на 8 серпня 2008 року російські військові увійшли до Грузії після спроби Тбілісі відновити контроль над самопроголошеними республіками Південна Осетія і Абхазія. У результаті п'ятиденної війни Росія визнала незалежність двох грузинських регіонів – Абхазії і Південної Осетії та ввела додаткові війська й озброєння на свої військові бази на цих територіях. Усі держави світу – за винятком Росії, Венесуели, Нікарагуа і Науру – визнають ці регіони територією Грузії, окупованої Росією. За офіційними даними грузинської влади, в результаті подій 2008-го загинуло більше 400 людей, понад 2 тисячі були поранені.
У травні 2017 року в Тбілісі зібралася Парламентська асамблея НАТО. Асамблея ухвалила декларацію, в якій звернулася до Росії з закликом вивести своїх військових з Абхазії і Південної Осетії і відкликати визнання цих республік незалежними державами. Також ПА НАТО закликала країни-учасниці альянсу поглибити процес інтеграції з Грузією для створення умов надання їй програми дій щодо членства в НАТО.
Втім Росія продовжує незаконну бордеризацію грузинської території, зокрема. в липні 2017 року російські прикордонники посунули вперед лінію окупації на межі Грузії з Південною Осетією, в результаті на неконтрольованій території опинилися близько 10 га. Президент Грузії Георгій Маргвелашвілі відповів на такі дії, заявивши, що Росія хоче діяти за своєю середньовічною логікою, де правила нав'язуються силою.
Як передає Голос Америки, через дев’ять років після російсько-грузинської війни відновлення територіальної цілісності Грузії як і раніше входить в трійку найбільш актуальних питань, які хвилюють населення Грузії. Такими є результати опитувань, які регулярно проводить в Грузії американська неурядова організація – Національно демократичний інститут (NDI). Так, говорячи про найбільш болючі теми поряд з робочими місцями (52%) і злиднями (31%), в червні 30% учасників опитування NDI назвали відторгнення території. Після цього слідувала інфляція (28%), доступна охорона здоров'я (25%) і пенсії (22%).
Як вважає віце-президент Атлантичної ради Грузії Бату Кутелія, з 2008 року найголовніше «просування» – це те, що міжнародна спільнота визнала Росію «головною агресивною реваншистською силою». За словами експерта, одним з головних досягнень Грузії протягом останніх дев’яти років є те, що попри на вжиті Росією спроби Грузія зуміла захистити і зберегти демократію, і населення не відмовилося від європейської і євроатлантичної інтеграції. Згідно з усіма соціологічними опитуваннями, такі цілі мають однаково сильну підтримку з року в рік.
У той же час політолог Шорена Лордкіпанідзе з Громадської ради з питань оборони і безпеки вважає, що на місці ситуація не особливо змінилася. Тобто, каже вона, крім активізації політичних інструментів, пов’язаних з міжнародним контекстом, положення людей, що перебувають на окупованій території, в деяких випадках погіршилося. Так в Південній Осетії і Абхазії, за її словами, триває дискримінація людей за етнічною ознакою.
«Для людей на місці єдиний позитивний розвиток подій після 2008 року – це, напевно, те, що весь цей час не було збройного протистояння. Хоча в іншому плані у розв’язанні конфлікту немає поступу. Протягом усього цього часу не відбулося мирної трансформації конфлікту», – каже Лордкіпанідзе.
Агентство Front News, опитавши експертів, пише, що військового зіткнення, схожого на 2008 рік, в Грузії точно не відбудеться. Зокрема, лідер грузинської партії «Європейські демократи» Паата Давітая вважає, що максимум, на що зараз може піти Росія, – це дрібні провокації, як от бордеризація. Росія не припинить військові навчання на території Абхазії та Південної Осетії, а також точно не піде на поступки в питанні визнання «незалежності республік». Український експерт Руслан Бортник розширює цю думку, переконуючи, що будь-який збройний конфлікт не вигідний передусім для Грузії, бо у відкритому протистоянні з Росією кавказька країна приречена на поразку. «Грузія вже знає, що такі спроби призводять до втрати ще більших територій», – сказав Бортник.
"Враховуючи той факт, що РФ нині змушена вести одразу дві війни: «змушувати до миру» в Сирії та «захищати російськомовне населення» на Донбасі, дуже важко уявити, що вона готова піти на відкриття чергового активного фронту. Туди ж бо відправляться не тільки військові частини, але й «черговий мільярд євро», адже саме стільки за різними підрахунками коштує Росії рік війни на Донбасі. Стільки ж Путін витрачає й на операцію в Сирії", – пише агентство. Воно зазначає, що, крім того, очікувати серйозних провокацій під час навчань НАТО у Грузїі також не доводиться, адже в перспективі це може призвести до серйозного розгортання конфлікту між Альянсом та РФ. При цьому подібна ескалація не вигідна жодній стороні.