Дерадянізація «тихою сапою»

Суспільство
18 Травня 2011, 13:32

В Україні все ще триває боротьба за незалежність – на рівні символів. Заборона на вивішування червоних прапорів у Івано-Франківську, Львові, Тернополі, Луцьку та голосування на їхню користь у Верховній Раді вказують на спробу влади реанімувати радянську символіку. До останнього часу країна поволі її позбувалася. Західні області зробили це ще у 1990-х. Сприяли продовженню дерадянізації й рішення попередньої влади, згідно з якими мало бути демонтовано пам’ятники особам, причетним до організації Голодомору та політичних репресій в Україні. Також мала змінитися топоніміка: вулиці, майдани та сквери, названі іменами радянських злочинців, треба було перейменувати на честь учасників боротьби за незалежність. Частково внаслідок виконання цих рішень пам’ятники тоталітаризму таки було демонтовано, а топоніми замінено. За приблизними підрахунками, це 354 знесені монументи і 2658 перейменувань. Водночас станом на квітень 2008 року в Україні налічувалося 4452 пам’ятники та пам’ятні знаки для вшанування жертв Голодомору.

Нині ж, навпаки, ініціативи «знизу» блоковано залякуваннями з боку влади: на Херсонщині місцевий фермер запропонував поставити пам’ятник жертвам Голодомору в рідному селі. Однак пролунав дзвінок «згори», й голова сільради відмовився від ідеї. Місцеві ради кількох регіонів Півдня та Сходу масово не підтримали перейменування й демонтажу. Мовляв, у населених пунктів нема на це коштів і прибирання символів тоталітаризму все ще не на часі.

Автор:
Тиждень