У Москві ліквідованим ватажком «ДНР» Олександром Захарченком і його вірним соратником Алєксандром Тімофєєвим (Ташкєнтом) давно вже були незадоволені. Чутки про їх заміну ширилися із самого початку 2018 року. Про це пише журналіст Тижня Денис Казанський.
За його словами, причиною для незадоволення Захарченком і Ташкєнтом були їхні непомірні апетити та жадібність. Про регулярні «віджаття» та захоплення чужої власності в «ДНР» останніми роками писали всі, зокрема й самі сепаратисти. Ще одна причина, чому лідери «ДНР» могли впасти в немилість, — їхня надмірна самостійність. Тімофєєв і Захарченко займалися формуванням власних силових підрозділів, які підпорядковувалися не кураторам у Москві, а безпосередньо лідерам сепаратистів. Цілком можливо, що вбивство стало результатом бізнес-конфлікту між угрупованням Захарченка та групою українського олігарха-втікача Сергія Курченка, який тягнеться з 2014 року.
Казанський нагадує, що ще у 2015-му Ташкєнт і Захарченко «піджали» під себе схему поставок бензину до ОРДіЛО, на якій сидів Курченко. Під час боротьби за контроль над цими потоками в Донецьку спочатку був відправлений на підвал, а потім і зовсім убитий ставленик Курченка, «міністр палива та енергетики ДНР» Євген Файницький.
«Курченко завдав удару у відповідь у 2017–2018 роках. Спочатку забрав під контроль «віджаті» в ОРДіЛО українські шахти й заводи, що викликало обурення в Захарченка. А з весни 2018-го ще й дістав ексклюзивне право на вивезення вугілля з «ДНР» до Росії. Захарченко й Ташкєнт були не згодні з таким розвитком подій і всіляко намагалися перешкоджати Курченку, як і в 2015 році. Цілком можливо, що вибух у кафе «Сепар» став відповіддю на ці підступи та фінальною крапкою у війні двох угруповань, яка тривала чотири роки», — пише Казанський.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»