Ще вранці 6 березня було достеменно невідомо, чи продовжать слухати справу Насірова у заблокованому напередодні активістами приміщенні суду на Вознесенському узвозі. Раніше речниця Солом’янського райсуду анонсувала, що слухання перенесуть до іншої будівлі, де більші приміщення та зручніше пресі. Згодом цю інформацію заперечили. Також не було точно відомо час початку слухань.
У ніч на понеділок сторони опинилися у ситуації пату – захист заявив відвід слідчому судді Бобровнику, але розглянути його не було кому. 72 години тримання Насірова під вартою вичерпалися і він мав повне право йти куди хоче, якби не активісти «Автомайдану» та інших організацій, що заблокували суд. «Нашому клієнту може бути небезпечно на вулиці», – згодом скаже під час фінальної промови один із захисників Насірова.
Детально про ці події читайте у матеріалі Ніч Насірова. Як затягували справу топ-чиновника
Тож ранок понеділка мав розпочатися з визначення, чи слухатиме далі справу суддя Бобровник. Вирішити це питання випало іншій судді Солом’янського райсуду Олені Букіній. Будівлю і навіть приміщення вирішили не змінювати.
Сам Насіров, який досі не покидав, принаймні на очах у преси, лікарняного ліжка створив ажіотаж тим, що встав та у супроводі лікарів і адвокатів зміг піднятися на один поверх будівлі суду вище – у туалет.
- Пане Романе, як ваше здоров’я? – лунало у коридорі в супровід Насірову, який просувався із майже заплющеними очима.
- Дякую, що піклуєтеся, поки що не дуже добре, – відповів відсторонений голова ДФС.
Згодом стан Насірова, принаймні зовнішній, покращиться дуже швидко. Наприкінці дня він навіть зможе самостійно провадити власний захист у суді та невимушено спілкуватися з пресою.
Питання стосовно відводу судді Бобровника його колега Букіна вирішила достатньо швидко. Вже о півдні вона відхилила відповідне клопотання захисту. А за півгодини поновилося засідання безпосередньо про запобіжний захід вже не затриманому, але досі підозрюваному Насірову.
Читайте також: Ніч Насірова. Як затягували справу топ-чиновника
У проміжку між цими подіями присутні журналісти та нардепи зайнялися благоустроєм приміщення, де розглядалася справа. Всі бажаючі представники ЗМІ так і не змогли потрапити на перше засідання цього дня за головуванням Букіної. Й без того невеличка зала засідань була захаращена кількома масивними столами у зоні для вільних слухачів. У перерві столи вирішили винести з приміщення, аби звільнити місце. Однак прохід виявився завузьким, а до того ж забитий людьми. Зрештою, під жарти присутніх столи запхали на клітку для тримання затриманих висотою близько 2,5 метри. Комічна історія вчергове дала привід замислитися над питанням стану приміщень судів в Україні та розподілу ресурсів на їхнє утримання. Ситуації, коли суди суто технічно непідготовлені до розгляду резонансних процесів, які викликають увагу громадськості, виникають вже не вперше. Майже скрізь можна побачити у судових залах купу, на перший погляд, непотрібного майна, яке не використовується, але займає і так обмежений простір. При цьому часто є брак найнеобхідніших речей: як-то робочі розетки або санвузли, які мають не тільки морфологічний зв’язок зі словом «санітарний».
Згодом суддя Олександр Бобровник продовжив слухання у справі. Адвокати Насірова одразу ж почали закидати суд клопотаннями. Одне із основних – провести експертизу стану здоров’я їхнього підзахисного у Київському бюро судово-медичної експертизи. Це клопотання адвокати під різними приводами висунуть двічі. Обидва рази суд оголошуватиме перерву в засіданні і обидва рази відхилить клопотання.
Такі клопотання можна пояснити тактикою затягування справи. Інше питання, яке так і лишилося достеменно незрозумілим – яку стратегію обрали адвокати. Апеляція до важкої хвороби Насірова спричинила удар по політичній репутації їхнього підзахисного. Фактично, екс-нардеп та топ-чиновник став посміховиськом у ЗМІ. Не завдати шкоди репутації підзахисного – також відповідальність адвокатів, особливо, якщо справа стосується публічної особи.
«Хворіє чи не хворіє Роман Михайлович, ми не знаємо. Ми не фахівці і прокурори не фахівці. Відмова у нашому клопотанні є порушенням ст. 2 Конвенції з прав людини і є порушенням права на життя», – зазначив, обґрунтовуючи клопотання про експертизу один із адвокатів Насірова. До цього адвокати кілька разів змінювали позицію щодо стану здоров’я підзахисного: починалося все з інфаркту, потім був передінфарктний стан, проблеми з тиском, підготовка до операції.
Читайте також: «Звільнити» Насірова
Окрім того, в якості свідка у суді допитали старшого наукового співробітника Інституту кардіології Максима Соколова, який проводив експертизу стану здоров’я затриманого Насірова. За його словами, у того виявили хіба гіпертонічну хворобу (у народі, проблеми з тиском – Ред.), на яку страждають ще 12 млн українців, та яка не впливає на їхню функціональність. Хоча захист і наголосив на тому, що експертизу провели з порушеннями, це навряд чи вплинуло на оцінку дій Насірова протягом останніх днів.
Якщо відійти від питання репутації, то метою від початку було затягнути розгляд справи до вичерпання 72 годин, на які мають право затримати підозрюваного. Це майже вдалося. На заваді стало блокування суду активістами. Свідченням того, що пікет дійсно став великою несподіванкою для адвокатів може бути перепалка, яка сталася між нардепом Мустафою Найємом та адвокатом Ігорем Черезовим у коридорі суду.
«Ви тільки не ображайтеся», – примирливим тоном сказав Черезов, проходячи повз Найєма.
«Ну то не треба до мене як до хлопчика звертатися!» – відповів Найєм.
«Ну то і я ж не пацан!» – також вибухнув Черезов і пішов далі.
Зі слів Найєма, суперечка стосувалася того, що Черезов постійно дорікав йому питанням «навіщо ви зібрали людей під судом?»
Так чи інакше, але затягування справи у понеділок, коли Насіров юридично був уже на свободі, стало, на перший погляд, безглуздим. Однак захист дотримувався своєї лінії аж до завершення процесу.
Ближче до вечора суд несподівано оголосив нову перерву та попросив пресу залишити залу. Причиною нібито стало «тестування технічних засобів для перегляду відео» (для цього потрібно було підключити ноутбук до розетки – Ред.). Насправді всі уже знали, що надійшло вже друге за кілька днів повідомлення про замінування суду. Про це на сторінці у Facebook написав присутній депутат Андрій Журжій. Однак поліція та працівники ДСНС, які прибули на місце, чомусь уперто не бажали це прямо визнавати. Згодом, журналістів та активістів усе ж попросили залишити приміщення. До прохання мало хто прислухався.
Після цього до присутніх звернулися самі депутати та активісти. Вони попросили все ж залишити будівлю для швидшої перевірки та поновлення процесу. У залі, разом із Насіровим, мали залишитися нардепи Найєм та Журжій, щоб прослідкувати «аби нічого не сталося». Вже після перевірки до адвоката Черезова, який поспішав до зали, звернувся один із активістів:
- Мій друже, не затягуй. Народ там уже збирається шини палити та файєра.
- Хто затягує? Ми нічого не затягуємо! – вчергове цього дня обурився Черезов.
Після поновлення процесу ініціативу перехопила сторона прокуратури. Вони повідомили, що отримали офіційне підтвердження наявності у Насірова паспорта громадянина Великої Британії. Також у Насірова нібито є угорський паспорт. Адвокати почали шукати невідповідності у наданих прокуратурою документах. Зрештою, вирішили спитати у самого підсудного.
«Ви є громадянином Великої Британії?», – звернувся до Насірова прокурор.
«Я є громадянином України. За останні півтора-два роки ми звільнили 15 тисяч людей з ДФС. Частина з них були негідні працювати на держслужбі… Люди будуть писати і наклепи, і так далі…», – почав довгу промову Насіров. Із залу хтось вигукнув, що той уникає відповіді по суті.
«Скажіть, підозрюваний, ви є громадянином Великої Британії?», – запитав уже сам суддя.
Читайте також: Порошенко прокоментував справу Насірова
«Я є громадянином України», – знову відповів Насіров, після чого зал відгукнувся сміхом.
За годину, після перерви у засіданні Насіров поросив зробити окрему заяву.
«Я не є громадянином Великої Британії, я не є громадчнином Угорщини, я є громадянином України», – сказав він. Слід зазначити, що перебуваючи у статусі підозрюваного, він не несе будь-якої юридичної відповідальності за правдивість або хибність цих слів у суді. Таку відповідальність несуть тільки свідки у процесі.
Близько 23:00 стало хоч трохи зрозуміло, навіщо сторона захисту вдруге затягувала розгляд справи. Після завершального слова прокурорів та самого Насірова, його адвокати (яких було вісім – Ред.) звернулися до суду з клопотанням відкласти розгляд до 09:00 ранку, адже їм необхідно щонайменше три години для завершальної промови. Клопотання суд відхилив. Після цього кожен із адвокатів почергово почав виголошувати свою промову. Це нагадало розігрування театральної сценки, де кожен актор приймає на себе роль стереотипного персонажа. Вдалося розрізнити адвоката-жартівника, який щонайменше тричі сказав фразу «це звісно жарт», адвоката-філософа, який розповідав про «діалектику дійсного та можливого», адвоката, який дуже втомився від проблем тощо.
Зрештою, суд ухвалив рішення о 03:15 ночі. Це дає певні підстави захисту казати про його незаконність, адже «нічні» рішення судів в Україні зазвичай асоціюються з перевищенням влади. Ця лінія прослідковувалася вже у фінальних промовах, де вкотре згадали про «катування».
Саме рішення полягає в арешті на 60 днів із альтернативою застави у 100 млн грн. Таке рішення у певній мірі задовольнило усіх. Активісти під судом домоглися арешту і дійсно чималої застави та одразу відсвяткували запаленням файєрів. НАБУ та САП можуть звітувати про серйозний успіх у боротьбі з корупцією. Адвокати ж Насірова домоглися зниження початкового розміру застави, який просили прокурори, у 20 разів, – із 2 млрд грн. Хоча вони уже й заявили, що до розгляду питання в апеляції заставу вносити ніхто не буде.