Міжнародна місія ОБСЄ запропонувала демілітаризувати Широкине, пояснивши це необхідністю нормалізувати мирне життя. Українські політики підтримали ініціативу. Натомість, військові командири та місцеве населення остерігаються такого ходу, оскільки, за їх словами, це відкриє бойовикам доступ до Маріуполя.
Як відомо, у Широкиному, яке регулярно обстрілюють бойовики, нині перебуває від 30 до 40 мирних жителів, серед них є й діти. У більшості з них немає електрики, питної води, бракує їжі, відсутня медична допомога.
3 травня у Маріуполі місцеві жителі вийшли на мітинг проти демілітаризації Широкиного. На центральній площі зібралося кілька тисяч осіб, у більшості на грудях були приколоті червоні маки як символ перемоги у Другій світовій війні.
Вони тримали в руках державні прапори України і плакати, що закликають до миру, але виступали проти виведення військових з Широкиного.
9 квітня речник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків закликав до розведення сил у Широкиному і демілітаризації цього району.
15 квітня під час відеоконференції Тристоронньої контактної групи з представниками так званих "ДНР" і "ЛНР" українські переговорники на чолі з екс-президентом Леонідом Кучмою запропонували бойовикам демілітаризацію Широкиного. За версією української сторони, демілітаризація означає взаємне відведення збройних підрозділів з цього населеного пункту та обов'язкову присутність представників місії ОБСЄ. Україна запропонувала розмістити 10 постійно діючих пунктів з моніторингу режиму припинення вогню. Ці пункти будуть діяти у форматі 24/7. Передбачалося, що на цих пунктах будуть українські та російські офіцери з Спільного Центру з контролю і розмежування, а також представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Перші такі пункти можуть бути розгорнуті в найбільш проблемних точках, в тому числі, в Донецькому аеропорту.
Також Україна запропонувала підписати план щодо відведення танків, мінометів і гармат калібром менше 100 мм. За повідомленням, цей пункт – продовження ініціативи міністрів закордонних справ нормандської четвірки, яка була озвучена на зустрічі в Берліні, 13 квітня.
17 квітня полк "Азов" висловився проти демілітаризації.
"Відведення українських військ та організація пункту з моніторингу припинення вогню у Широкиному означає втрату цієї української території навіть за умови присутності там місії ОБСЄ. А віддати Широкине – це добровільно відкрити ворота до Маріуполя. Під загрозою опиняться майже півмільйона його мешканців. Держава ризикує втратити важливі стратегічні об’єкти промисловості, розташовані в місті", – сказано в заяві.
22 квітня Жителі Маріуполя висловили стурбованість інформацією про можливу "демілітаризацію" Широкиного і відведення з цього населеного пункту Збройних сил України.
"На території Широкиного розташована стратегічна висота, яку захисники Маріуполя відбили у агресора, і на якій бойовики не повинні перебувати, згідно Мінським угодами", – йшлося у зверненні штабу «Оборони Маріуполя»."Вважаємо, що залишити Широкине сьогодні – означає поставити під удар півмільйонний український Маріуполь. Це також створить небезпечний прецедент для ворога і стане передумовою для подальшої ескалації насильства і наступальних дій на нашу країну. Здати Широкине – означає відкрити ворота у всю Україну", – підкреслюється в заяві.
"Залишати село під контролем ОБСЄ також не є розумним, тому що, не володіючи засобами збройного захисту, європейські спостерігачі не зможуть чинити жодного опору агресору. Тим більше, вони ніяк не зможуть виправити жахливу гуманітарну ситуацію в практично зруйнованому Широкиному", – йдеться у зверненні.
Цього ж дня секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що демілітаризація не означає відведення військових, а лише постійний цілодобовий контроль спостерігачів ОБСЄ.
Через два дні заступник глави моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг заявив, що представники України та Росії у спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі погодилися щодо необхідності демілітаризації Широкиного.
Водночас пан Хуг наголосив, що члени центру – не єдині особи, які беруть участь у цьому процесі, і хоча вони обидва хочуть демілітаризації цього населеного пункту, вони "потребують схвалення згори".
27 квітня Міноборони оприлюднило план демілітаризації Широкиного.
«План демілітаризації населеного пункту Широкине, зокрема, передбачає повне припинення вогню, відведення військових підрозділів сторін на певну відстань, установку веб-камер, а також проведення українськими фахівцями робіт з розмінування села та прилеглої території», – йдеться в повідомленні.
28 квітня заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд за підсумками візиту до Маріуполя заявила, що демілітаризація Широкиного відкриє терористам шлях наступу на Маріуполь, що фактично призведе до втрати міста.
"Сьогодні, щоб забезпечити захист Маріуполя, відведення військ необхідно здійснювати по лінії зіткнення на момент укладення Мінських угод. За словами військових, не можна зараз демілітаризувати Широкине. Якщо українські військові там залишать свої позиції – вони відкриють шлях наступу на Маріуполь, що зробить вразливим місто" , – зазначила вона.
29 квітня народний депутат та колишній комбат «Донбасу» Семен Семенченко заявив, що підрозділи "Азов" і "Донбас", які контролюють Широкине, не хочуть залишати висоти, які вони тримають у районі Широкиного, захищаючи Маріуполь.
"Я вважаю, що гібридна війна йде й в інформаційному полі, і всі спроби інформаційно розповісти, що заради декількох жителів Широкиного, яких варто б відселити, ми будемо відходити з тих висот – для мене це спроба Генштабу РФ за допомогою всього цього забрати ті позиції, з яких можна обстрілювати Маріуполь", – пояснив він.
30 квітня Александер Хуг заявив, що “план розмежування в Широкиному не має нічого спільного зі здачею території”. Хуг пояснив, що мова йде не про контроль над Широкиним, а про нормалізацію ситуації там для відновлення мирного життя. Зокрема, він зазначив, що сторони повинні розробити деталі виконання цього плану.
Заступник командувача штабу АТО Валентин Федічев в ефірі «5 каналу» заявив, що Широкине може стати прообразом демілітаризації в цілій зоні АТО
«Демілітаризація одного населеного пункту буде здійснюватися під контролем ОБСЄ і спільного координаційного центру, в який входять і військовослужбовці України і Росії. Війська з обох боків будуть відведені на певну відстань, і якщо будуть спроби увійти в демілітаризовану зону – війська можна буде повернути», – сказав він.
На думку заступника командувача штабу АТО, демілітаризація Широкиного може стати прообразом такої ж дії в зоні АТО.
«Демілітаризація Широкиного може стати прообразом демілітаризації в зоні АТО взагалі», – сказав Федічев.
1 травня на прес-конференції в Маріуполі глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександр Кіхтенко заявив, що на даний момент з Широкиного потрібно не відводити війська, а зміцнювати там оборону.
«Треба питання Широкиного залишити, на сьогоднішній день, в тому вигляді, як воно є. Слід посилити оборону і угруповання підрозділів, які знаходяться там», – підкреслив Кіхтенко.
Він пообіцяв обговорити це питання з військовим керівництвом.
2 травня речник Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник заявив, що в разі, якщо відбудеться демілітаризація Широкиного, будуть вжиті вичерпні заходи з метою недопущення просування бойовиків у бік Маріуполя.
За його словами, українська сторона підтримує ініціативу спостерігачів ОБСЄ щодо демілітаризації Широкиного і веде перемовини. Водночас Мотузяник зауважив, що для початку такого кроку необхідне повне припинення вогню, чого наразі не спостерігається з боку бойовиків. Даючи відповідь на уточнююче запитання він сказав: "Якщо демілітаризація Широкиного відбудеться, силами АТО будуть вжиті вичерпні заходи, щоб унеможливити просування противника в напрямку Маріуполя".
Читайте також: Бої за Широкине: хроніка подій
Детальніше читайте на УНІАН:http://www.unian.ua/war/1074094-u-shtabi-ato-obitsyayut-zahistiti-mariupol-vid-boyovikiv-u-razi-demilitarizatsiji-shirokinogo.html