Якщо українська влада наклала заборону на в’їзд різних журналістів, діячів культури, то це треба було зробити прозоро, тобто встановити чіткі критерії, хто й чому не може потрапити до вашої держави. Таку думку в інтерв’ю «Тижню» висловила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.
«Така заборона має бути пропорційна тому, що відбувається в країні на конкретний момент», – сказала вона.
За її словами, порушення свободи слова є як на контрольованих Києвом територіях, так і на тих, що перебувають під контролем збройних груп. Якщо говорити про «ЛНР» і «ДНР», то ми фіксуємо факти посилення самоцензури й дальшого зменшення кількості закордонних журналістів, які там працюють. Скажімо, рік тому їх було більше, ніж нині. Важчим став процес акредитації.
«Наші зауваження (щодо утиску ЗМІ в Україні – ред.) стосувалися того, що питання безпеки не може бути мотивом для порушення прав людини», – пояснила вона.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».