Суть жарту в тому, що згаданий усесвітньо знаний курорт уже на початку 1990-х років став місцем осідку росіян: пацієнтів, а також інвесторів, підприємців та всіх тих, хто шукає безпечного сховища для своїх грошей і родин. Тому чехи вважають Карлові Вари «російським містом».
Нещодавно закінчився літній туристичний сезон, і багато людей, які поверталися з Чорногорії, узбережжя Італії, Болгарії та інших південноєвропейських країн, були вражені нестримною інвазією вихідців із Росії. І йдеться не лише про короткочасні турпоїздки. Чимало громадян РФ засновують за кордоном фірми, відкривають банківські рахунки, купують нерухомість. Сотні тисяч їх створюють собі в Європі умови для тривалого перебування. І це не олігархи й не мільйонери, як у 1990-х. Сучасна еміграція з Росії формується за рахунок представників середнього класу, який розглядає апартаменти, скажімо, на узбережжі Болгарії як вигідне і стратегічне придбання. Що простежується за цим феноменом: мода, надлишок грошей чи, може, спроба покинути свою державу?
Справа потребує глибшого аналізу, особливо коли зважити, що в Росії щороку посилюється пропаганда «про загниваючий Захід». Для початку відповімо на кілька запитань. Чому багато росіян їздить відпочивати на європейські пляжі, маючи свої моря? Бо для них таке оздоровлення дешевше і якісніше.
Чому вони купують квартири, апартаменти й вілли в привабливих місцях за кордоном? Тому що їм такі операції фінансово доступніші. А крім того, це допомагає отримати дозвіл на проживання.
Чому росіяни засновують у Європі фірми й відкривають рахунки в банках? Бо намагаються приховати й безпечно інвестувати гроші, одержані у непередбачуваній Росії, і до того ж це умова отримання довготривалої візи на проживання.
Для чого росіянам у Європі фірма, депозит, приховані кошти, приватизована нерухомість і дозвіл на перебування? Тому що вони не сподіваються на політичний та економічний розвиток своєї країни і не довіряють її керівникам.
Чому росіяни не вірять своїм лідерам (адже результати виборів однозначні)? Бо їхній життєвий досвід підтверджує думку, що одна річ – контрольовані перегони, а інша – необхідність гарантувати безпеку й перспективу собі, родині та своєму майну.
До чого призведе такий розвиток подій? Якщо Росія не обмежить можливості виїзду, кількість її громадян за кордоном зростатиме. Щоб завадити цьому, президент Путін уже заборонив депутатам, політикам та чиновникам мати рахунки й нерухомість поза межами РФ. Таку заборону, однак, успішно оминають за допомогою підставних осіб, і, що головне, вона не усуває причини емігрувати.
Європейські країни оцінюють таку ситуацію по-різному. До російських інвестицій у розвиток інфраструктури в рекреаційних зонах та курортних регіонах з ентузіазмом ставляться, наприклад, у Болгарії або Чорногорії. Водночас Австрія та Чехія вже вдаються до обмеження видачі віз.
Наплив росіян у Європу має ще й інші прояви. Останні як представники «величної нації» важко інтегруються й намагаються у своєму середовищі завести окремішні, типово російські традиції. Часто вони поєднуються із започаткуванням нелегальних практик на підприємствах. На відміну, наприклад, від українців, ви не знайдете громадян РФ на будівництві чи фермі. Вони до Європи приїздять не щоб важко працювати, а щоб «робити бізнес» відповідно до своїх уявлень, тобто не платячи податків. У Чехії зареєстровано близько 60 тис. фірм із російськими власниками, але податок на доходи із них платить мінімальна кількість. А тому зараз готується нова редакція закону про перебування іноземців. У Словаччині вже запроваджено поправку, згідно з якою громадянин чужої країни, отримавши візу на проживання на основі того, що він займається підприємницькою діяльністю, повинен щороку платити фінансовому органу встановлену суму як податок на доходи.
Неплатники не потрібні Кремлю, не вітають їх і в Європі. Єдиним взаємоприйнятним виходом зі становища бачиться ефективна демократизація РФ, гармонізація тамтешніх законів і норм із європейськими, створення оптимального простору для оновлення довіри задля позитивної перспективи цієї країни та її громадян.
Не виключено, це допоможе останнім зрозуміти, що вони повинні активно будувати Росію не як імперію, якої інші боялись би, а як успішну, дружню й процвітаючу європейську державу. І тоді вони не муситимуть шукати щастя деінде. Але чи можливо це в путінській Росії?