Очільник терористичної організації "ДНР" Олександр Захарченко 18 липня заявив про "заснування нової держави Малоросія", яка стане "наступницею України" під "державним прапором Богдана Хмельницького". Така заява викликала бурхливе обговорення в соцмережах, яке показало, що слова Захарченка не сприйняли серйозно. Тиждень вирішив згадати деякі сепаратистські проекти зі створення псевдореспублік на території України, які зазнали невдачі.
"Харківська народна республіка"
У центрі Харкова 1 березня 2014 року з відбулася акція Антимайдану під російськими прапорами. Мітинг завершився тимчасовим захопленням будівлі ОДА, яку перед тим контролювали євромайданівці. Антимайдан влаштував активістам «коридор ганьби»,з них знущалися і змушували ставати на коліна. На будівлею ОДА ненадовго підняли російський прапор. Під час штурму постраждали близько 100 людей, у тому числі, письменник Сергій Жадан.
Наступне протистояння сталося в ніч на 15 березня. Є підстави вважати, що в ньому брав участь один із найвідоміших бойовиків «ДНР», нині покійний «Моторола». У мережі було опубліковане відео, де він говорить, що перше зіткнення його підрозділу відбулося 14 березня 2014 року на вулиці Римарській у Харкові. У цю ніч озброєні члени організації «Оплот» спробували взяти штурмом приміщення штабу «Правого сектора» та офісу організації «Просвіта». Обидві сторони застосовували вогнепальну зброю, в результаті сепаратисти відступили. Двоє людей загинули, п’ятеро отримали поранення.
6 квітня мітинг Антимайдану після віче рушив до будівлі ОДА. Тут зібралося кілька тисяч прихильників федералізації України, вони закликали «підтримати Лунганськ і Донецьк», де напередодні сталися захоплення адміністративних будівель. Вони прорвали кордон міліції і захопили будівлю. Наступного дня на проросійському мітингу було проголошено «Харківську народну республіку», за аналогією з «Донецькою народною республікою».
На світанку 8 квітня, коли протестувальники буди знесилені після очікування штурму, силовики звільнили будівлю «без жодного пострілу».
Під час операції, яка тривала приблизно 15 хвилин, затримали близько 70 осіб. Після цих подій сепаратистські виступи в Харкові пішли на спад. Ініціаторів «ХНР» у Харкові судять дотепер.
"Бесарабська народна республіка"
У квітні 2014 року в Одесі була створена «Народна рада Бесарабії». Організація назвала себе представницьким органом з метою захисту інтересів національних громад Бесарабії. Лідером Народної ради став голова Союзу придністровців України Дмитро Затуливітер. Організація мала на меті вимагати в української влади «національно-культурну автономію». ЗМІ звернули увагу, що сайт «Народної ради» зареєстрований у Росії, а до її складу входять діячі з прокремлівською позицією.
Також, за інформацією ЗМІ, саме ці діячі мали на меті проголосити «Бесарабську народну республіку».
У квітні 2015-го правоохоронці відзвітували про блокування масштабної сепаратистської мережі в Одесі. За повідомленням Служби безпеки, вони викрили групу осіб, які координувалися з РФ, а кінцевою метою їхньої діяльності було незаконне й антиконституційне проголошення штучного утворення − так званої «Бессарабії». Тому спецслужби зірвали реалізацію проектів фейкової «Одеської народної республіки», «Народної ради Бессарабії», «Порто-Франко».
Серед затриманих були Олена Гліщинська та Юрій Діденко. Їх судили і в підсумку в 2016 році відправили в Росію в обмін на українських політв’язнів Юрія Солошенка та Геннадія Афанасьєва. Голова СБУ Василь Грицак заявив, що проектом «Бессарабія» керував Ірнал Ардзиндба — заступник радника президента РФ Владіслава Суркова. Саме з ним напряму контактували сепаратисти Гліщинська і Діденко. Згодом у СБУ заявили, що Гліщинська Діденко були завербовані спецслужбами Росії для дестабілізації ситуації на Одещині та створення там республіки «Бесарабія».
Уже у квітні 2016-го в Одесі працівники затримали організаторів маршу, організованого начебто на підтримку етнічних болгар, при цьому жодного етнічного болгарина на марші не встановили.
За інформацією СБУ, марш був замовлений із Росії і мав на меті влаштувати провокацію на підґрунті міжетнічного протистояння: нібито українські ультраправі активісти мали напасти на акцію. Замовником акції СБУ назвала лідера радикальної громадської організації «Наждак» Миколу Дульського, який переховується на території РФ, і якого розшукують українські правоохоронці за погрозу вбивства.
"Новоросія"
Після захоплення Донецька та Луганська проросійськими сепаратистами почала лунати ідея об’єднання самопроголошених «республік» у Новоросію. У червні 2014 року «спікером парламенту Новоросії» проголосили екс-депутата від Партії Регіонів Олега Царьова. Проте «проект» проіснував менше року. Уже в травні 2015-го про це заявили сам Царьов і «міністр закордонних справ ДНР» Олександр Кофман. Виявилося, що проект не мав успіху через «пасивність» жителів Одеської, Дніпропетровської та Харківської областей. Крім того, тоді ж міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров виступив із заявою про необхідність залишити території «ДНР» і «ЛНР» у складі України. Кофман сказав, що «Новоросію» закрили до кращих часів. Сайт «парламенту» перестав працювати.
- Детальніше Тиждень писав у матеріалі Кінець «Новоросії»: безробітний Царьов та зміна риторики Кремля
"Народні республіки" всюди, де вигідне розхитування
Служба безпеки час від часу звітує про затримання агітаторів за аналогічні «народні республіки» – Київську, Сумську, Запорізьку тощо. Проте такі ідеї не йдуть далі рівня окремих представників.
Зокрема, в травні СБУ попередила на Рівненщині сепаратистські провокації із закликами до створення "Рівненської народної республіки". Учасники мали тримати плакати "Рівненська народна республіка", "Боротьба з бурштиновою мафією" й "Бурштин – надбання Рівненської народної республіки".
СБУ заявила, що організатором був згаданий уже лідер організації "Наждак" Микола Дульський, і він же причетний до акцій з перекриття траси нібито поляками по Львівській області.