Максим Віхров Ексголовред «Тижня»

Чи стане музей Липинського точкою напруги у польсько-українських стосунках?

Суспільство
26 Січня 2022, 20:19

Як раніше писав Тиждень, музей знаходиться під загрозою закриття. Історична садиба, у якій розташований заклад, наразі перебуває у аварійному стані, а з 1 лютого 2022 року у музеї відбудеться скорочення, внаслідок чого його науково-дослідна діяльність буде фактично паралізована. 

 

Днями із листом до Волинської ОДА та Консульства Республіки Польща у Луцьку (а саме там, у Волинській області, розташований Затурцівський музей) звернувся польський бізнесмен Річард Ліпінський. У своєму зверненні підприємець не лише представив низку ініціатив щодо відзначення 140 річниці з дня народження В’ячеслава Липинського, але й висловив занепокоєння становищем Затурцівського музею. Виходить так, що від того, наскільки адекватною та оперативною буде реакція місцевої влади, залежить, чи не з'явиться в українсько-польских стосунках ще одна точка напруги. Бо якщо 140 річницю видатного українця польського походження Україна "відзначить" втратою його меморіального музею, це цілком може бути розцінене польською стороною, як вияв зневаги. Не кажучи вже про те, якою втратою це стане для інституційної екосистеми української культури.

 

Нижче подаємо оригінальний текст листа Річарда Ліпінського українською та польською мовами (текст є у розпорядженні редакції):

 

Перед обличчям глобальних загроз: пандемій, ризику міжнародних конфліктів, які є політичним наслідком відсутності взаєморозуміння в міжнародних відносинах, варто зосередитися на тому, що об'єднує всіх звичайних, чесних людей по всьому світу, не перевіряючи їх національності. Особливо історія ХХ століття показала, що пасивність і тиша означають дозвіл на анархію, вирішування про нас, без нас, за нас, в результаті чого страждають чесні, хороші, спокійні люди, але терплячі, тому пасивні і мовчазні. В часи широкомасштабної глобалізації кожна загроза, конфлікти, торкається всіх людей, про що свідчить вірус і пандемія Covid-19 або глобальні економічні кризи.

 

Особливо необхідне універсальне міжособистісне розуміння і гармонія (без необхідності політичного контролю), зберігаючи при цьому спільну мову і закон: етику, лояльність і міжособистісну солідарність, як в навколишньому середовищі, так і на міжнародній арені, незалежно від національності, рідної мови, культури, релігії, думки або матеріального стану, а також права на свободу, свободу, рівність і самовизначення. У глобальних міжнародних відносинах (які перестають бути міжнародними і стають спільними) я бачу необхідність солідарності між людьми без кордонів. В епоху глобального обміну інформацією і контактами слід застосовувати універсальне i широке визнання в міжлюдських стосунках у цілому світі:

 

– моральний закон

– мову етики та солідарності між людьми.

 

Слідуючи ідеї Вацлава Ліпінського, який випередив свій час з баченням мультикультурної та толерантної держави, зберігаючи при цьому найвищі стандарти, необхідність поваги до традицій, етики, лояльності та міжособистісної солідарності у своєму середовищі, у своїй країні, а також на міжнародній арені, незалежно від національності, рідної мови, культури, релігії, кольору шкіри, поглядів. Потрібно так мало, щоб досягти так багато. Бажання є важливішим, ніж гроші. Для цього потрібно мистецько спілкуватися мовою, яку розуміє кожна людина: чиновник, політик або підприємиць. Адже всі в світі пов’язані одними і тими ж, універсальними принципами етики.

 

У цьому контексті звертаюся з пропозицією гідного святкування 140-річчя від дня його народження (17 квітня 2022 року), нагадати про творчість, погляди та ідеологію великого поляка та українського патріота, видатного українського політика польського походження, історика, соціолога, публіциста, теоретика та провідного представника українського консерватизму, співзасновника української державності, посла Української держави у вигнанні – Вацлава Ліпінського. Він вважався одним з головних ідеологів в Європі початку ХХ століття. Його ідеологія основ державності та міжособистісних відносин може стати платформою для порозуміння та ланкою, що об’єднує більшість українців, поляків, угорців та інших чесних людей, незалежно від їхньої національності. Завжди потрібно бути хорошою, чесною людиною.

 

Слідуючи такій тезі, в результаті взаємної довіри та співпраці з директором музею Віталієм Кушніром, його заступницею Наталією Гатальською, істориком Тетяною Осташко, з великим колом активістів та симпатиків ідеології В. Ліпінського в Україні та Польщі народилася ідея гідного святкування 140-річчя від дня народження Вацлава Липинського в Затурцях та інтернаціоналізації його ідей:

а. У 2022 році організувати в Затурцях «Перший міжнародний фестиваль етики та

солідарності між людьми».

 

b. Отримання зовнішнього фінансування – польських, європейських, інших фінансових ресурсів – для підтримки функціонування, реконструкції та ревіталізації музею разом з парковим комплексом.

 

c. Поширення ідей Вацлава Ліпінського в Україні, Польщі, сусідніх країнах, ЄС тощо, з особливим акцентом на важливості етики та солідарності між людьми у відносинах міжособистісних, без кордонів, без політичних спотворень, незалежно від національності, надаючи міжнародне звання такій нинішній ідеї, попередником якої була відома людина, український патріот і поляк, народжений у Затурцях, на цій землі, дбаючи про те, що об’єднує людей, а не розділяє нації.

 

Підготовка до урочистостей ускладнюється пандемією COVID-19, але це незалежні перешкоди, на які ніхто не може вплинути. Однак часу залишилося не так багато, і крім того, я отримую тривожну інформацію від музею про намір обмежити його діяльність чи навіть про його закриття, тому прошу обласну владу особисто і безпосередньо негайно перевірити і стабілізувати ситуацію в музеї, щоб не зірвати вже зроблену підготовку, а також дати час на отримання коштів на підтримку діяльності музею в Затурцях.

 

Я вірю, що мій голос буде почутий. Буду вдячний за допомогу та підтвердження того, що обласна влада та Волинський краєзнавчий музей у Луцьку зацікавлені в представленій пропозиції, відкриті для співпраці та усунення всіх інших перешкод, які не залежать від COVID-19, і можуть без потреби зірвати реалізацію цього проекту, щоб ми могли безпечно продовжити велику співпрацю з паном В. Кушніром та Н. Гаталською, посади яких від 1 лютого 2022 року планують скоротити, що практично унеможливить реалізацію вищезгаданих заходів.

 

Будь ласка, дайте відповідь якомога швидше.

 

З повагою,

Річард Ліпінський

 

Читайте також: Антон Дробович: “Важливо щонайменше не знищити досягнуте, а в ідеалі – далі розвивати музей В’ячеслава Липинського”

 

 

W obliczu globalnych zagrożeń: pandemii, ryzyka konfliktów międzynarodowych, będących polityczną konsekwencją braku wzajemnego zrozumienia w stosunkach międzynarodowych, warto skupić się na tym, co łączy wszystkich zwykłych, uczciwych ludzi na całym świecie, bez sprawdzania ich narodowości.

 

Szczególnie historia XX wieku pokazała, że pasywność i milczenie oznacza przyzwolenie na anarchię, decydowanie o nas, bez nas, za nas, w wyniku czego cierpią ludzie uczciwi, dobrzy, spokojni, grzeczni, ale cierpliwi, dlatego pasywni i milczący. W czasach powszechnej globalizacji każde zagrożenie, konflikt, dotyczy jednak już wszystkich ludzi, co udowodnił wirus i pandemia Covid-19, czy globalne kryzysy gospodarcze. Szczególnie pilnie potrzebne są powszechne porozumienie i zgoda międzyludzka (bez potrzeby sterowania politycznego), z zachowaniem wspólnego języka i prawa: etyki, lojalności i solidarności międzyludzkiej, zarówno w swoim otoczeniu i na arenie międzynarodowej, niezależnie od narodowości, języka ojczystego, kultury, wyznania, poglądów czy stanu posiadania, a także prawa do swobody, wolności, równości i samostanowienia. W globalnych stosunkach międzynarodowych (które przestają być międzynarodowe, a stają się wspólne) widzę potrzebę solidarnej współpracy międzyludzkiej bez granic. W dobie globalnej wymiany informacji i kontaktów powinny obowiązywać uniwersalne i powszechnie akceptowane w stosunkach międzyludzkich na całym świecie:

 

– prawo moralne

– język etyki i solidarności międzyludzkiej.

 

Podążając za ideą Wacława Lipińskiego, który wyprzedził swoją epokę wizją państwa wielokulturowego i tolerancyjnego, z zachowaniem najwyższych standardów, szczególnie cenna i aktualna obecnie jest potrzeba szacunku do tradycji, etyki, lojalności i solidarności międzyludzkiej w swoim otoczeniu, w swoim państwie, jak też na arenie międzynarodowej, niezależnie od narodowości, języka ojczystego, kultury, wyznania, koloru skóry, poglądów czy stanu posiadania, z zachowaniem najwyższych standardów społecznej odpowiedzialności lokalnych elit, władzy i kapitału. Wacław Lipiński widział siłę państwa ukraińskiego, budowanego na fundamencie etyki, lojalności, solidarności, szacunku do dorobku kulturowego i tradycji regionu, pod przewodnictwem najaktywniejszych miejscowych elit, będących wzorcem do naśladowania.

 

Wystarczy tak niewiele, żeby osiągnąć tak dużo. Dobra wola jest ważniejsza od pieniędzy. W tym celu potrzebna jest głównie sztuka dobrego komunikowania się w języku, który rozumie: każdy człowiek, urzędnik, polityk czy przedsiębiorca. Przecież wszystkich na świecie obowiązują jednakowe, uniwersalne zasady etyki.

 

W takim kontekście zwracam się z propozycją godnego uczczenia 140-niej rocznicy urodzin (17 kwietnia 2022 r.), przypomnienia twórczości, poglądów i ideologii wielkiego Polaka, a ukraińskiego patrioty, zasłużonego ukraińskiego polityka polskiego pochodzenia, historyka, socjologa, publicysty, teoretyka i czołowego przedstawiciela ukraińskiego konserwatyzmu, współtwórcy państwowości ukraińskiej, ambasadora państwa ukraińskiego na uchodźctwie – Wacława Lipińskiego. Był on uważany za jednego z głównych ideologów w Europie początku XX wieku. Jego ideologia fundamentów państwowości i stosunków międzyludzkich może stać się płaszczyzną do porozumienia oraz ogniwem łączącym większość Ukraińców, Polaków, Węgrów i innych uczciwych ludzi, niezależnie od ich narodowości. Po prostu zawsze trzeba być dobrym, uczciwym człowiekiem.

 

Podążając za takim przesłaniem, w wyniku zdobytego wzajemnego zaufania i współpracy z Dyrektorem Muzeum Witalijem Kushnir i jego zastępcą Natalią Gatalską oraz z historykiem Tetianą Ostaszko, wraz licznym środowiskiem aktywistów i sympatyków ideologii W. Lipińskiego na Ukrainie i w Polsce, zrodziła się idea godnego uczczenia 140 rocznicy urodzin Wacława Lipińskiego w Zaturcach i umiędzynarodowienia jego idei, w następujący sposób:

 

a. W 2022 roku zorganizować w Zaturcach „Pierwszy Międzynarodowy Festiwal Etyki i Solidarności Międzyludzkiej”.

 

b. Pozyskać zewnętrznego finansowania – polskich, europejskich, innych środków finansowych – na wsparcie działalności, funkcjonowania, remont i rewitalizację muzeum, wraz z zespołem parkowym.

 

c. Propagować ideę Wacława Lipińskiego na Ukrainie, w Polsce, w państwach sąsiednich, w EU, itd., ze szczególnym podkreśleniem znaczenia etyki i solidarności w stosunkach międzyludzkich, bez granic, bez zniekształceń politycznych, niezależnie od narodowości, nadając rangę międzynarodową tak aktualnej obecnie idei, której prekursorem był sławny człowiek, ukraiński patriota i Polak, urodzony właśnie w Zaturcach, na tej ziemi, pielęgnując to, co łączy ludzi, a nie dzieli narody.

 

Przygotowanie do obchodów znacznie utrudnia pandemia Covid-19, ale to są przeszkody niezależne, na które nikt nie ma wpływu. Czasu pozostało jednak niewiele, a dodatkowo dochodzą mnie niepokojące informacje z Muzeum o zamiarze ograniczenia jego działalności z możliwością jego zamknięcia, dlatego zwracam się osobiście i bezpośrednio do władz wojewódzkich z prośbą o niezwłoczne sprawdzenie i ustabilizowanie sytuacji w Muzeum tak, żeby nie zakłócić prowadzonych już przygotowań, a także dać czas na pozyskanie środków finansowych na wsparcie działalności Muzeum w Zaturcach.

 

Wierzę, że mój głos zostanie wysłuchany. Będę wdzięczny za pomoc i potwierdzenie, że Władze Wojewódzkie i Muzeum Wojewódzkie w Łucku są zainteresowane przedstawioną propozycją, są otwarte na współpracę oraz usuną wszelkie inne przeszkody, które nie są zależne od Covid-19, a mogą niepotrzebnie zakłócić realizację tego projektu tak, żebyśmy mogli spokojnie kontynuować dotychczasową świetną współpracę z Panem W. Kushnir i Natalią Gatalską.

 

Proszę o jak najszybszą odpowiedź.

 

Z poważaniem Ryszard Lipiński