В українському медіа-просторі славнозвісна «зрада» часто вживається й стосовно зовнішньої політики. Мовляв, Європа нас бачити не хоче, підтримує недостатньо активно і взагалі Угода про асоціацію з ЄС провалиться.
Проте на зло скептикам Угоду про асоціацію доволі успішно просували країни — члени ЄС, і на сьогодні лише Кіпр та Нідерланди не завершили процедури ратифікації. Нідерландський референдум стосовно асоціації, що відбудеться 6 квітня, став новою надією скептиків.
Справді, екзит-поли поки що не надто втішні: за результатами опитування, проведеного нідерландською телепередачею EenVandaag, трохи більш як половина респондентів — 53% — візьмуть участь у референдумі, ще 17% думають про це. Рівно 50% опитаних розповіли, що вже зараз упевнені: під час голосування вони висловляться проти Угоди. Утім, українцям переживати за долю ратифікації її в Нідерландах не варто. Є як правові, так і політичні причини того, чому референдум не вплине на рішення уряду Нідерландів.
Головна причина — він має не обов’язковий, а консультативно-коригувальний характер. З 1 червня 2015 року, за законом про дорадчий референдум, таке волевиявлення можна оголосити для того, щоб вивчити реакцію суспільства на будь-який закон, за винятком актів у таких царинах, як національний бюджет, Конституція, королівська сім’я, а також тих, які були ухвалені за результатами референдуму раніше. Консультативний референдум може ініціюватися й суспільством за допомогою системи онлайн-петицій, які останнім часом набувають популярності й в Україні.
Читайте також: "Так" на 90%. Який стан ратифікації Угоди з Україною у країнах ЄС
Для того щоб референдум визнали дійсним, у ньому має взяти участь щонайменше 30% громадян Нідерландів. Усі опитування окреслюють явку не менш як 50%, тому можна впевнено заявити, що цей пункт буде виконано. Важливішою для нас є інша вимога: дати відповідь «за» або «проти» повинні не менш як 50% громадян, які взяли участь у референдумі, тобто абсолютна більшість. За всіма екзит-полами частка «проти» коливається якраз у межах 50%, а ще чверть респондентів вагається з вибором. Ураховуючи похибку, впевненості в результаті референдуму поки що бути не може.
Цікаво, що референдум стосовно Угоди є першим у Нідерландах, який проводиться за описаною вище схемою, адже вона доволі нова. Є безліч політичних причин того, чому результати волевиявлення офіційний Амстердам не братиме до уваги.
Доля Угоди про асоціацію не менш важлива для ЄС, ніж для нас. У геополітичному протистоянні з Росією Європі важливо розвивати українську інтеграцію — недарма ж узагалі цей процес почався.
Уряд Нідерландів зазнає потужного тиску з боку офіційних органів Європейського Союзу. Нещодавно президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер в одному з інтерв’ю зізнався, що «референдум може стати іскрою, яка почне полум’я континентальної кризи». Прес-служба Комісії спробувала дещо розрядити обстановку, наголосивши на виключному праві громадян Нідерландів приймати рішення на референдумі, проте меседж Юнкера є доволі чітким: Росія однозначно спробує використати потенційну негативну відповідь у своїй зовнішньополітичній грі для того, щоб закласти тріщини в українсько-європейських відносинах і додати впевненості своїм прихильникам серед європейців. Юнкер чудово розуміє, про що каже, адже в Європі потужне російське лобі, воно потребує лише матеріалу, з яким можна працювати.
Проте інтереси України в Нідерландах лобіюватиме сам уряд цієї країни. Прем’єр-міністр Марк Рютте заявляв, що всі його члени агітуватимуть народ голосувати «за». Уряд намагатиметься передусім показати привабливість економічної частини Угоди, яка передбачає вільну торгівлю з Україною, а це дуже важливо для Нідерландів, які, за словами Рютте, є торговельною державою.
Результати референдуму все ж важливі для українців, проте не у світлі ратифікації Угоди про асоціацію. Нам потрібно насамперед проаналізувати: а чому так багато громадян Нідерландів — аж половина — виступає проти?
Проблема полягає в тому, що нідерландці знають дуже мало і про Україну, і про зміст Угоди. Про це стало відомо ще на початку листопада, коли Інститут світової політики оприлюднив результати дослідження на тему «Як бачать у ЄС війну на Сході України», проведеного в семи країнах — членах Європейського Союзу, зокрема й у Нідерландах. Майже половина всіх опитаних жителів цієї країни не змогла чітко відповісти на поставлені запитання через брак знань про те, що саме в Україні відбувається. Натомість вони добре знають про корупцію, тому 27% респондентів вказали, що вступ України до ЄС став би економічним тягарем.
Читайте також: Тарас Качка: «Українська економіка дуже диверсифікована, у ній немає однієї галузі, яка була б локомотивом»
У громадян Нідерландів Україна передусім асоціюється з їхньою національною трагедією — катастрофою малазійського рейсу MH-17. У творчих колах також значного поширення набула епопея з поверненням викрадених у 2005-му з нідерландського музею картин на суму €1,3 млн, які нещодавно виявили в Україні — він досі не зміг їх собі повернути, адже бійці, які знайшли картини на одній із вілл на Донеччині, просять надто високу винагороду за це.
Незнання змісту Угоди також відчутно впливає на кількість противників асоціації. Багато громадян Нідерландів помилково вважають, що вона є першим кроком України на шляху до членства в ЄС. Справедливо, адже так думають і деякі наші співвітчизники, проте асоціація насправді ніяк не пов’язана з членством, питання про яке зараз не на часі. Утім, це хибне уявлення схиляє до позиції «проти» євроскептиків, які не бажають розширення, а їх у Нідерландах чимало: це політичні сили Партія свободи, Соціалістична партія та Реформістська партія, які мають на трьох 30 зі 150 місць у нижній палаті парламенту. Саме євроскептична організація GeenPeil й ініціювала референдум стосовно України.
Таким чином, Україні варто активно застосовувати публічну дипломатію, щоб сформувати привабливіший та реальніший образ України в нідерландському суспільстві й разом із урядом Нідерландів інформувати суспільство про зміст Угоди про асоціацію.