«Я дуже люблю життя, і для нього мені треба багато, але понад усе Землю, що добре функціонує. Тому зараз ітиметься про клімат», — каже на початку свого майже годинного відео німецький ютубер та репер Рецо. Його влог із нищівною критикою ХДС напередодні виборів до Європарламенту подивилося кілька мільйонів німців. Окрім засудження політики ХДС Рецо також відзначає тих, «хто заслуговує, щоб їх підтримали на виборах, але їм, щоправда, треба докласти ще чимало зусиль», — це «Ліві» та «Зелені». А от за праворадикальну «Альтернативу для Німеччини» він закликав не голосувати. Те, що Рецо виділяє питання захисту клімату, не дивно. Згідно з опитуванням Infratest Dimap, 48% німців вважають проблему захисту навколишнього середовища та зміни клімату найважливішою. Питання ж міграції, навпаки, турбує лише 25% виборців. На сьогодні в цього політичного відео від ютубера, який раніше таких тем не торкався, уже більше ніж 14 млн переглядів (що незвично багато як для влогу про політику). Аналітики припускають, що цей матеріал теж доклався до провалу ХДС та успіху «Зелених».
У Німеччині цього року «Зелені» здобули найпотужніший результат, який вони коли-небудь отримували на національних виборах. Вони залишили позаду німецьких соціал-демократів, чим змусили голову їхньої партії Андреа Налес подати у відставку. За всю історію повоєнної Німеччини соціалісти не мали настільки низького результату, а «Зелені» настільки високого — 20,5% (партія-переможець ХДС отримала 28,9%, а СДПН — 15,8%).
Читайте також: Die Welt: Брюссельський монстр
«Звісно ж, ми найнадійніша партія, коли йдеться про питання захисту клімату. Ми також вперше маємо пару лідерів — Анналену Бербок та Роберта Габека, яким абсолютно добре вдається забезпечувати як внутрішньопартійний лад, так і зацікавлювати й апелювати питаннями зеленої політики до людей із груп поза ядром зелених», — каже в коментарі Тижню представниця німецького «Союзу 90/Зелених» Віола фон Крамон. Вона сама завдяки високому результатові зелених на цих виборах представлятиме тепер інтереси Німеччини в Європарламенті наступної каденції.
Про те, що пара керівників, яка вела «Зелених» на цих виборах, працювала справді дуже злагоджено, зазначають і німецькі журналісти та аналітики. Так, Ульріх Шульте з Tageszeitung у своїй статті пише, що лідери, які підтримують одне одного інтелектуально, змістовно та політично, — це справді нове явище для «Зелених». Коли керівництво політсилою було в руках Джема Оздеміра та Сімоне Петер, переважала недовіра. Дві ворогуючі групи в офісі працювали одна проти одної. Цього ж разу все вийшло навпаки. Крім того, як пояснює фон Крамон, на цих виборах у Німеччині та інших країнах ЄС можна було спостерігати високу явку громадян. У ФРН, зокрема, великий відсоток спостерігався й серед тих, хто голосував уперше. «Ця група відносно мало голосувала за в минулому народні партії СДПН та ХДС», — каже Віола фон Крамон.
Так звана зелена хвиля накрила на цих перегонах Німеччину, Нідерланди, Бельгію, Францію, Велику Британію та Ірландію. Однак, як зазначає німецька політикиня, не всі країни ЄС мають дієві структури зелених, тому невідомо, чи підйом, що розпочався на північному заході, сягне інших країн ЄС у середньостроковій перспективі.
Про поки що не цілковиту близькість «зелених» ідей для більшості жителів ЄС свідчить і те, що в Польщі партія-переможець ПіС ще під час національних парламентських виборів 2015 року мала відверто «антизелені» пункти. Тоді її представники пообіцяли своїм виборцям, що за їхньої каденції не буде закрито жодної шахти. Відтоді польський уряд навіть зобов’язався інвестувати в будівництво ще однієї вугільної шахти в Силезії. Зважаючи на те що на нинішніх перегонах до Європарламенту ПіС набрала рекордну кількість голосів, можна казати: наразі для поляків екологічні питання далеко не на першому місці.
Читайте також: Європа в очікування сюрпризів
У Франції партія «Європа. Екологія. Зелені» цього року здобула підтримку рекордної кількості французів завдяки високій явці на виборах. Сам результат теж хороший для французьких зелених (13,5%), хоча й дещо нижчий за рекордні 16,3% на виборах 10 років тому. У Франції молоді виборці (віком 18–25 років) найбільше підтримали цю силу. Так само, як і в Німеччині, французькі зелені здобули більше голосів унаслідок зменшення підтримки старих як консервативних, так і лівих партій.
Значно зросла підтримка зелених і у Великій Британії (із 4,6% до 12%). Однак там причиною успіху стала не так проблема клімату чи захисту навколишнього середовища, як Brexit. Як пише The Wall Street Journal, згідно з опитуванням Lord Ashcroft другою найзгадуванішою причиною голосування за зелених було прагнення показати власне незадоволення планами покинути ЄС. 35% тих, хто вирішив голосувати за зелених, дійшли такого рішення буквально напередодні голосування, що свідчить не на користь екологічних мотивів. Утім, у квітні екологічні активісти перекривали роботу Лондонського Сіті, намагаючись привернути увагу до того, що фінансовий сектор також впливає на зміну клімату.
Однією з причин, що вплинули на таку активну підтримку зелених наймолодшими виборцями, є кампанія Fridays for Future, яку розпочала шведська школярка Ґрета Турнберґ (вона, до речі, сама ще не мала права голосу на цих виборах, бо їй лише 16). Хоча на Батьківщині Ґрети зелені на цих виборах до Європарламенту, навпаки, дістали поразку.
Вони скотилися на п’яту позицію (на попередніх перегонах були другими) й отримали тільки два місця з 20 відведених у ЄП для Швеції. Згідно з опитуваннями проблеми захисту клімату та навколишнього середовища для шведів на першому місці. Однак проблема зелених у Швеції в тому, як пояснює в Die Welt шведський дослідник із Лундського університету Андерс Заннерштедт, що вони більше там не мають ексклюзивності в питаннях екології. Кожна партія у Швеції прагне щось робити для клімату, тому шведські зелені й опинилися аж на п’ятому місці.
Читайте також: Вибори до Європарламенту: фрагментованість, більшість єврооптимістів і помітна присутність правих
Серед важливих досягнень для зеленого руху на цих виборах до ЄП в інших скандинавських країнах є відносно менший результат праворадикальних партій. Так сталося у Фінляндії, де праворадикальна популістська партія «Істинні фінни» перемістилася з другого місця, яке вона посіла на національних виборах у квітні цього року, на четверте. Зелені ж здобули 16% підтримки та піднялися на друге. У Данії праворадикальна Данська народна партія, яка на минулих перегонах до Європарламенту набрала найбільше голосів, на цих стала лише четвертою, а от Соціалістична народна партія, яка є частиною групи «Зелені — Європейський вільний альянс», опинилася на третьому місці, подвоївши свій результат на минулих виборах.
Зростання підтримки зелених на цих виборах до Європарламенту та активніша підтримка зеленого руху загалом у ЄС вказує на те, наскільки питання захисту клімату стало нагальним для європейців, зокрема для молоді. Це також порушує питання, чи дістануть зелені доступ до посад у європейських урядах. Наразі така перспектива можлива в Німеччині, де харизматичний Роберт Габек лідирує в опитуваннях щодо того, кого німці воліли би бачити своїм канцлером (за даними опитування інституту Civey для видання Die Welt, 43% німців кажуть, що хочуть бачити саме його на цій посаді, і тільки 21% — лідерку ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер). До виборів у Німеччині ще щонайменше два роки, хоча тема дострокових перегонів зринає в розмовах політиків та експертів.
Збільшення групи зелених у Європарламенті та підтримка зелених партій у ЄС — це також позитивний сигнал для України, адже ці сили є послідовними прихильниками проєвропейського вектора української політики. Вони одноголосно голосують за резолюції, у яких закликають збільшувати тиск на Росію у зв’язку з її агресією щодо України, так само одноголосно голосували за надання Україні безвізового режиму з ЄС.