Масштабна пожежа на Луганщині у липні 2020 року призвела до загибелі людей, спалення цілих населених пунктів та екосистем, а також відчутних збитків для бюджету. Здавалося б, держава та органи місцевого самоврядування, а також самі селяни, мали б щось вдіяти для запобігання подібним катастрофам. Передусім, йдеться про викорінення звичної для степового фермерства практики спалювання стерні. Тим більш, що цьогоріч спекотне та вітряне літо на Донбасі сприяє перетворенню будь-якого займання на неконтрольовану пожежу за кілька хвилин. А у прифронтовому регіоні це тягне за собою безліч додаткових загроз, пов’язаних з воєнними діями. Часто, намагаючись локалізувати загоряння, пожежні машини заїжджають на некультивовані ділянки, де досі знаходяться вибухові пристрої. Як варіант, на палаючих полях починають вибухати міни. Також пожежі можуть діставатись безпосередньо до лінії оборони, бо сільськогосподарські угіддя подекуди майже впритул прилягають до окопів. Через це степові пожежі можуть перешкоджати нормальному функціонуванню військових підрозділів та відволікати бійців на гасіння полум’я.
.jpg)
Пожежа на Луганщині, липень 2020 року
Але скидається на те, що хреститися ніхто не збирався навіть після грому. В обласному департаменті з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької області звітують, що кількість підпалів на відкритих місцевостях цьогоріч стрімко зростає, і вже перевищує на 12% торішній показник. Директор Департаменту Ігор Бойко, який зібрав терміновий брифінг через різке збільшення пожеж в екосистемах, розповів, що кожного дня в області фіксується від 15 до 30 пожеж, а плаща спаленої території сягає 200-300 гектарів щоденно. “Поки стоїть зернова культура на корені — пожеж немає. Як тільки врожай зібрано, наступного дня стається підпал. Внаслідок чого? – запитує чиновник, і сам відповідає . – Зрозуміло, що це самі фермери спрощують технологічний процес при збиранні врожаю, при тому порушуючи закон, знищуючи екосистему, у тому числі, верхній родючий шар ґрунту”.
Читайте також: Плоди децентралізації
Про те, що причини масових масштабних пожеж їм зрозумілі, говорили й представники обласної поліції Донеччини. Але, зізнаються, що притягнути до відповідальності злочинців вдається дуже рідко. Кажуть, факти підпалу є, але навіть протоколів складена мінімальна кількість. З огляду на майже півтори тисячі пожеж на відкритому ґрунті, в тому числі, лісових, які зафіксовані на Донеччині з 2020 року, лише 4 кримінальних впровадження по факту підпалів та умисного знищення виглядають недостатніми. В трьох випадках особа, причетна до підпалу, не встановлена. Зокрема, це стосується випадків у Волновасі, де спалили 77 гектари пшениці, завдавши збитків на понад 1,5 мільйони гривень; у Торецьку (знищено 24 гектари пшениці, збитки 0,5 млн гривень); та у Слов’янському районі (спалено 130 гектарів стерні. І тільки по єдиному випадку, зафіксованому на початку липня за допомоги військового квадрокоптера у Бахмутському районі, до суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 245 КК України (знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу). На орендованій товариством з обмеженою відповідальністю земельній ділянці сільськогосподарського призначення, розташованій уздовж автомобільної дороги “Миронівське-Троїцьке-Попасна” на території Луганської сільської ради Бахмутського району, агроном цього підприємства умисно здійснив підпал стерні на площі понад 52 гектари. “Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 5400 до 9000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк”, – нагадує прес-служба прокуратури Донецької області.
.jpg)
Пожежа на Луганщині, липень 2020 року
Читайте також: Білі скелі донецького степу
Поліція стверджує, що не завжди має засоби для адекватного реагування: їхня робота починається тільки у випадку, коли йдеться про знешкодження чужого майна особливо небезпечним засобом, що не завжди є логічним, коли поля підпалюють самі фермери. Або якщо є жертви, що, на щастя, трапляється не часто. Протоколи для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 77 АК України мають оформлювати представники Державної інспекції з охорони навколишнього середовища, а правоохоронні органи — хіба що фіксувати порушення за 172 статтею, де йдеться про порушення благоустрою, одним з факторів якого і є спалювання сухостою. Але виявилось, що наразі існує ще один “запобіжник”, який не дає проводити масове штрафування порушників. Нещодавно був прийнятий новий закон “Про рослинний світ України”, який значно підвищує штрафи за забруднення повітря, знищення та пошкодження рослинного світу та порушення вимог пожежної безпеки в лісах, за самовільне випалювання рослинності або її залишків, особливо в межах території або об’єктів заповідного фонду. Але відповідальність за підпали починається у разі порушення спеціального порядку спалювання трави, зафіксованого у законодавстві. Виявляється, у Верховній Раді забули прийняти підзаконний акт, який би визначав цей порядок. Тому, фактично, за участі адвоката, будь-який правопорушник легко уникне адміністративної відповідальності, навіть якщо на нього будуть регулярно складати протоколи.
Пожежа у Бахмутському районі Донеччини. Фото: Олександр Сотников, Бахмут
Представники ДСНС, які кожного дня отримують виклики на підпали, теж стверджують, що не мають повноважень для дієвого спротиву злочинцям. Мовляв, у законодавчих актах не передбачено жодних приписів з боку пожежників, які були б обов’язкові до виконання. Тому вони регулярно виносять лише рекомендації органам влади, котрі здають в оренду землі комунальної або державної власності. Їм рекомендується вносити у договори оренди пункт про відповідальність орендаторів за спалювання стерні. Фізичних осіб, які здають в оренду землі, взагалі не можливо зобов’язати контролювати способи ведення робіт на їхніх землях. Тому пожежникам не залишається нічого, окрім як виїжджати на черговий виклик, кожен з яких обходиться бюджету у 71500 гривень. До речі, представники громадськості вже кілька разів фіксували випадки, коли бригада, що опинялась на місці спалаху пожежі, просто спостерігала, щоб вогонь не вийшов за межі поля, навіть не намагаючись зупинити пожежу. Наприклад, про таку поведінку нещодавно сповістив директор національного парку “Крейдяна флора” Сергій Лиманський, який опинився на місці підпалу біля заповідної території у Костянтинівському районі. Аналогічну бездіяльність побачили активісти поблизу прифронтової Кліщіївки Бахмутського району. Подібні факти породжують підозри, що така “тактика гасіння” може бути обумовлена якимось домовленостями між бригадами та фермерами, котрі зацікавлені випалюванні полів. У ДСНС заперечують змову, пояснюючи свої дії складністю роботи в полях. Через великі площі та множинність точок підпалу боротися з вогнем, особливо у вітряну погоду, можна тільки таким чином — стояти на кордоні поля та запобігати розповсюдженню вогню на інші ділянки.
Читайте також: Між COVID-19 та фронтом
Показово, що на брифінгу представників усіх можливих державних служб “чиновники бідкалися, а народ розводив руками”. Єдиним дієвим механізмом боротьби з лихом було оголошено підвищення свідомості громадян, які повинні не тільки повідомляти про помічені пожежі, а й допомагати їх гасити, а також проводити профілактичні бесіди з земляками, що працюють на землі. Інших засобів протидії підпалам наразі ніхто не має. Всі структури дуже професійно та аргументовано пояснюють, чому зупинити масові пожежі неможливо. Звісно, робота самої громади теж має значення: суспільний розголос має впливати на кожного фермера. Але поки що виходить, що навіть попри штрафи, випалювати поля може бути вигідно. Оптимізму додає хіба що встановлення на Донеччині додаткових 18 веж з системою відеоспостереження, кожна з яких буде охоплювати 30 квадратних кілометрів території з різноманітними екосистемами. Чиновники запевняють, що будь-хто зможе подвитись трансляцію з цих веж онлайн, і що вони мають покрити всю територію області. Напевно, чиновники сподіваються, що свідомі громадяни, озброєні такою технікою, допомагатимуть виконати їхню власну роботу.