«Угоди з Україною потрібно укладати вже сьогодні, справжні угоди, – зазначив в інтерв’ю Тижню Жан-Жак Ерве, голова французької Академії сільського господарства. – У своїй галузі – аграрному, продовольчому та екологічному секторі – я завжди казав: “Разом з Україною ми є провідним світовим виробником сільськогосподарської продовольчої продукції, якої потребує світ. Весь світ не прогодує себе за одну ніч у власному саду!”»
Схоже, подібні думки достатньо поширені у французькому бізнесовому середовищі. Одним зі свідчень цього стала участь понад п’яти сотень французьких підприємств у франко-українській конференції, присвяченій майбутній відбудові України, що відбулася цими днями в Парижі. «Франція хоче відігравати провідну роль у відновленні України, допомагати цій країні будувати незалежне майбутнє», – заявив міністр економіки країни Бруно Ле Мер на закритті заходу. Він також зазначив, що «за Україною стоїть вся французька та європейська економічна потуга, це повинні розуміти всі – і Путін в першу чергу».
На рівні комунікацій, «Двостороння конференція на підтримку спротиву та відбудови України» виявилася успішною. «Економіка – це стовбур, який мусить залишатися міцним, бо після війни вона буде основою для відновлення країни, створення робочих місць і забезпечення майбутнього для молоді», – наголошують у Єлисейському палаці. У заході взяли участь понад 700 французьких підприємств, зацікавлених у роботі в Україні. «Французькі фірми поспішають здобути частку ринку реконструкції країни та позиціонуватися вже на повоєнну перспективу», – зазначає щоденне видання La Croix.
Читайте також: Жан-Жак Ерве: «Україна має набагато потужніший потенціал для відновлення, ніж Росія»
Що стосується конкретики, на конференції анонсували підписання трьох великих контрактів: на продаж залізничних рейок, насіння та мостів на загальну суму €100 млн. Франція також надасть під них гарантії за кредитами Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР). Того ж дня ЄБРР надав позику в розмірі €300 млн оператору українських електромереж «УкрЕнерго» для ремонту пошкодженого обладнання та забезпечення безперервності надання основних послуг.
Відновлення залізничного сполучення в Україні відбуватиметься у співпраці з французькою компанією Saarstahl. Пільгова позика від казначейства в розмірі €37,6 млн запланована під постачання 20 тисяч тон рейок. Це дозволить відремонтувати понад 150 км українських залізниць. Друга угода, підписана між компанією Matière та українським державним агентством автомобільних доріг «Укравтодор», передбачає побудову 25 мостів. Третій проект дозволить трьом французьким експортерам (MAS Seeds, Lideas Seeds та RAGT) надати українському агропромисловому сектору насіння на суму понад €20 млн. Покриття ризику, пов’язаного з реалізацією анонсованих проектів, бере на себе французька держава. «Ми хочемо засвідчити віру в те, що після війни Україна буде, попри те, що РФ відмовляє їй у праві бути», – наголошують у Міністерстві економіки Франції.
Через війну Україна втрачає від 30% до 35% ВВП. Інфляція, станом на грудень, сягає 26%. Але героїчний спротив українського народу надихає західний бізнес на нові ризики – віра в українську перемогу безупинно міцніє. «Ця війна є безпрецедентним викликом для Євросоюзу, – зазначив у розмові з Тижнем західний дипломат. – Це нагода заявити про себе як про дієву силу. Емманюель Макрон дуже старається, щоб ЄС став сильнішим та впливовішим. Він бачить Францію локомотивом цієї міжнародної структури, а себе — її неофіційним дипломатичним речником.»
Читайте також: Грідфляція: де межа між жадібністю та законами ринку
Хоробрість українських воїнів, волонтерів та цивільних, які масово чинять спротив нападнику, надихає багатьох французьких підприємців. «Якість вашого людського матеріалу — унікальна,» – здивував зауваженням власник невеликої сільськогосподарської фірми, який планує відкрити спільне виробництво сиру «швидше за все, в Карпатах». «Україна потребує коштів, але дає світу такий драйв, таку шалену енергію, що нереально залишатись осторонь, – ділиться спостереженнями Гельрік, бретонський комерсант. – Я впевнений, що ваша держава вистоїть! Не знаю, в яких саме кордонах вона існуватиме, але не маю сумнівів, що Україна не зникне. Чим більше минає часу, тим очевиднішою стає її європейська сутність, її подібність з нами, а відтак — cумісність, насамперед — світоглядна.»
Українська економічна принадність проектується також на політичну площину. «Показово, що у конференції взяли участь країни, які виходять далеко за межі кола тих, хто підтримує Україну зброєю, – наголошує французький часопис La Croix. – У заході взяли участь 48 держав та 22 міжнародні організації. Крім європейських країн та США і Японії, долучились також країни Перської затоки, Індія, Індонезія, Туреччина та Камбоджа, які поки що вирішили не застосовувати санкції проти Росії». Ті, хто намагається тримати так званий «нейтралітет», – себто співпрацювати і з Москвою, і з Києвом, – поступово починають додивлятися до України прискіпливіше. Насамперед, не станемо тішити себе ілюзіями, йдеться про бізнесовий інтерес. Але економіка, як нас учили у виші – це кров політики. Число донорів помалу збільшується.