Відомості щодо розподілу субвенції на соціально-економічний розвиток з’явилися лише нещодавно. Хоча уряд затвердив кошторис ще 8 липня, офіційного підтвердження на сайті Кабміну ще не оприлюднили. Відтак, дізнатися про те, що у регіони запланували перерахувати 1,7 млрд грн. бюджетних коштів, поки що можна дізнатись лише з повідомлень народних депутатів у соціальних мережах. З законом, 80% від загальної суми розподіляються відповідно до кількості населення в регіонах, тому лідером з отримання коштів за цією квотою стала саме Донеччина. Згідно із повідомленнями нардепів, в область спрямували понад 134 млн грн., з яких понад 82 млн — до обласного бюджету.
Цьогоріч пріоритетом є медицина, тому не дивно, що гроші переважно підуть на ремонт лікарень у Краматорську. Після окупації Донецька саме ці заклади мали б перебрати на себе функції обласних медичних центрів, але фактично так і залишились на рівні занедбаних провінційних лікарень. Коштом цієї субвенції відремонтують ще два медичних заклади: у Маріуполі та Костянтинівці. Залишок у 52 млн грн. направлять безпосередньо міським бюджетам. Але виходить, що останнє стосуватиметься лише найбільших міст північної Донеччини: Покровська та, знов-таки, Краматорська. У Краматорську проведуть теплову модернізацію житлових будинків, а у Покровську відремонтують дитячі садочки. Цікаво, що заплановано виділити 24 млн грн. на облаштовування Саду Бернадського, який вже здобув славу “поглинача” бюджетних коштів: вже котрий рік поспіль на цей об’єкт у Краматорську виділяють мільйони гривень.
Читайте також: Краматорськ. Металевий жар
Подібним розподілом коштів субвенції здивовані мешканці інших міст Донеччини — особливо тих, які через війну набули статусу прифронтових. Андрій Грудкін, учасник проекту “На лінії зіткнення”, створеного задля об’єднання активістів прифронтових міст, коментує це так. “Садочки в Покровську, звісно, ремонтувати потрібно, добра справа, та й утеплення будинків у Краматорську підвищить енергоефективність. Я за них дуже радію. Але у мене є прості питання до Мінрегіону та Кабміну, який прийняв таке рішення. За якими критеріями вони відбирали проекти? За якою методикою? Чому фігурує лише 2 міста, причому далеко не бідних? Бюджет Краматорська складає 1,55 млрд грн., а Покровська – 810 млн грн., і власних коштів на тепломодернізацію у них більш ніж достатньо. Я вже мовчу про пафосний довгобуд Сад Бернадського — піар-дитя нардепа Максима Єфімова” – наголошує активіст.
Грудкін впевнений, що за цими рішеннями знов стоїть депутатське лобі, яке неприховано використовують для підтримки власного електорального поля деякі “досвідчені” депутати. “Питання про критерії звісно риторичне, тому що їх немає. Гроші розподіляють абсолютно непрозоро: або через потужне депутатське лобі, або через обласне лобі. Системних підходів немає, знов запроваджується ручний режим. — стверджує активіст. — У мене вкидання тонн грошей в Краматорськ викликає відчуття дежавю, коли довоєнний Донецьк жирів від субвенцій звідусіль, а периферія загнивала з космічною швидкістю. І я хочу наголосити, що це не історія про те, що “Донбас знов не чують”, і не про вибивання додаткових ресурсів. Це питання здорового глузду, демократії та ефективних державних інвестицій у місцевий розвиток”.
Читайте також: Торецьк. Колір міста
У самому Краматорську, який цьогоріч виявився лідером з субсидування, обговорюють нечувані бюджетні надходження стримано. У місцевих Facebook-спільнотах ставляться скептично до традиційного піару депутата Єфімова, який записує на свій рахунок все, що по факту зроблено коштом платників податків. Безмежна державна турбота про звичайний парк у охопленому війною регіоні теж викликає подив — особливо на тлі того, що на Донеччині і досі не розв’язана гостра проблема водопостачання більшості населених пунктів. Звісно, задовольнити всіх на умовах вибіркового субсидування неможливо апріорі: завжди знайдуться ті, хто вважатиме, що витратити бюджетні кошти можна краще. Але питання прозорості та зрозумілості розподілу субвенції справді актуальне і геть не нове.
У тому, що практику субсидування, що спирається на депутатський лобізм, нарешті треба припинити, впевнені не лише активісти прифронтової Донеччини. Наприклад, про політичну заангажованість розподілу громадському об’єднанню “ОПОРА” розповідав ще у 2017 році нардеп Володимир Парасюк. “Голосуєш за держбюджет – отримуєш “бонус” у вигляді виділення коштів на виборчий округ. Не голосуєш – не отримуєш нічого. І можна тоннами писати звернення та запити в міністерства, збирати підписи разом з громадянами, щоб виділили кошти на ремонт дороги чи ще якогось інфраструктурного об’єкту…” – розповідав нардеп.
Читайте також: Пані Світлана та її прапор
Втім, лояльне голосування навряд чи можна вважати єдиним способом впливу на розподіл субвенцій. Дані про голосування депутатів Верховної Ради поточного скликання за бюджет свідчать, що прямої залежності між їхньою підтримкою уряду і виділенням субвенцій нема. Наприклад, за данними порталу “Вони голосують за тебе”, Євген Яковенко, обраний у прифронтовому Торецьку, переважно віддавав свій голос за всі зміни та за бюджет в цілому. Але чи не вперше з 2014 року Торецьк не отримав жодної гривні соціально-економічної субвенції. Так само лояльно голосував за бюджет та зміни до нього нардеп Руслан Требушкін, депутат від 50 округу, до якого входить Покровськ, щедро наділений субвенційними коштами.
Днями депутатська група “За майбутнє” виступила зі зверненням до президента щодо несправедливого розподілу субсидій з держбюджету, вимагаючи зустрічі та обговорення. А поки що, аби зрозуміти, яку лікарню чи дитячий заклад зможуть відремонтувати за рахунок субвенції, і досі доводиться занурюватися у підкилимні домовленості депутатів та таємні течії парламентського життя, а не сподіватися на зрозумілі алгоритми та підтримку територій, котрі найбільш страждають від війни.