Чого чекати від головування Угорщини у Раді ЄС

ПолітикаСвіт
30 Червня 2024, 12:05

Уже завтра, 1 липня, Угорщина розпочне своє піврічне головування у Раді ЄС — організації, яку фактично можна назвати другим законодавчим органом Європейського Союзу після Європарламенту. Ротаційне головування часто називають «відповідальністю без влади»: хоч країна, яка стоїть на чолі ЄС визначає законодавчий порядок денний та представляє Раду в переговорах з іншими законодавчими інституціями Євросоюзу, втім через складний і консенсусний характер прийняття рішень в ЄС, її пріоритети часто затьмарюються кризами та несподіванками.         

Головування Угорщини в ЄС нерідко викликає занепокоєння. Багаторічна послідовна політика прем’єр-міністра Віктора Орбана, спрямована на підрив єдності ЄС щодо України та інших питань, змусила багатьох замислитися над тим, чи варто Угорщині брати на себе цю роль. Угорці головуватимуть одразу після виборів до Європейського парламенту, коли ключові посади в Єврокомісії ще перебувають на стадії обговорення. Тож яких основних викликів треба очікувати?


Минулого року резолюція Європейського парламенту поставила під сумнів здатність Угорщини достовірно виконувати роль країни, яка головує, а декілька політиків узагалі закликали відкласти головування. Однак Іспанія та Бельгія стверджували, що такий крок був би «контрпродуктивним». Крім політики Угорщини, зараз занепокоєння викликає і гасло «Make Europe Great Again», яке країна обрала як стратегію свого майбутнього шестимісячного головування у Раді ЄС.

«Make America Great Again» — таким було гасло передвиборчої кампанії Дональда Трампа, коли він боровся за те, щоб стати президентом США у 2016 році. Зараз він прагне повернутися у Білий дім на виборах, які припадуть на середину головування Угорщини. Як пише видання Politico, віцепрезидентка Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова дала критичну оцінку гаслу, яке обрала Угорщина, сказавши: «Ну, це не дуже оригінально, правда?». Вона також додала, що головування у Раді ЄС повинно бути шансом для угорського уряду «показати, що вони можуть служити та виконувати завдання як чесний посередник».

Європейські політики, однак, побоюються, що Будапешт використає головування на свою користь, шукаючи зміни у ключових сферах політики. Утім, як пише Politico, угорське головування все ж не припаде на ключові законодавчі моменти блоку. «Воно триває лише пів року, тому я не думаю, що головування може завдати великої шкоди, навіть якщо конфлікти між Угорщиною та інституціями ЄС загостряться», — вважає директор Будапештського інституту політичного капіталу Петер Креко.

За словами наукового співробітника Німецької ради з міжнародних відносин Мілана Ніча, Орбан, швидше за все, використовуватиме час, коли очолюватиме ЄС, на міжнародній арені, не маючи чіткого політичного порядку денного. «Він хоче використати вплив, який він може мати з третіми сторонами», — зазначає він. Однак, як пише Politico, ці треті сторони можуть не всім сподобатися.

Так, наприклад, Орбан підтримує колишнього президента США Дональда Трампа, зокрема він заявляє, що «світ був би кращим», якби той повернувся до влади у Штатах. Крім того, на противагу позиції колег-лідерів ЄС, угорський прем’єр-міністр регулярно заграє з Путіним та Сі Цзіньпіном. «Поширення російського впливу через Угорщину є ключовим предметом занепокоєння інших європейських столиць напередодні головування в ЄС», — повідомили Politico дипломати ЄС.

Головування Угорщини у Раді ЄС: які основні ризики?

Основне питання, яке хвилює багатьох експертів, — чи зможе Угорщина виконати роль чесного посередника. Попереднє головування країни у 2011 році почалося з того, що Орбан порівняв ЄС з радянською диктатурою, а його пріоритети щодо політики згуртованості, розширення та економічного зростання були затьмарені ухваленням суперечливого закону про ЗМІ та нової конституції в країні. Як зазначає старша наукова співробітниця Центру європейських реформ Зелайк Сакі, незважаючи на цей значний конфлікт між політичними та адміністративними обов’язками, Угорщина на той час відносно добре виступила як чесний посередник.

«Цього разу Будапешт, здається, набагато більше зацікавлений у тому, щоб нав’язати свій порядок денний Брюсселю. Хоча досі жодне головування не “зазнало поразки” — навіть євроскептичне президентство Чехії в 2009 році», — вважає вона.

Оборона буде головним напрямком Європи протягом наступних кількох років, навіть якщо це переважно національна компетенція. Угорщина вклала значні кошти у покращення своєї оборонної спроможності, зокрема підписавши з Німеччиною угоди про виробництво зброї. Тим не менш, її політика, дружня до Росії, може викликати в інших держав-членів серйозну підозру. Схожою ситуація є щодо ухвалення нової «Угоди про конкурентоспроможність», яка, згідно з програмою головування, мала б сприяти зростанню.

«Проте заява міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто про те, що основними факторами, які підривають конкурентоспроможність, є “непродумані” заходи Європи проти Росії та Китаю, викликають питання, чию сторону підтримує ця країна», — каже співробітниця Центру європейських реформ. 

Читайте також: «Орбан хотів перемогти не Україну, а Євросоюз» – Олександр Хара

Що стосується міграції, то аналітики прогнозують, що Будапешт продовжуватиме критикувати Брюссель і нещодавно ухвалений міграційний пакт, зокрема його положення про солідарність. Угорщина категорично відмовилася взяти на себе спільну відповідальність за біженців, які прибувають до ЄС. Водночас Будапешт може спробувати надати новий імпульс зовнішньому виміру пакту, наприклад, шляхом укладення додаткових угод з третіми країнами та просування ідеї розгляду заяв про надання притулку за межами ЄС. Крім того, Угорщина приділить увагу демографії, але навряд чи це матиме значний вплив, зважаючи на те, що сімейна політика в ЄС є національною компетенцією.

Ще одним важливим аспектом головування Угорщини буде тема сільського господарства. «Заклик президента (Орбана, — Ред.) до політики, орієнтованої на фермерів, демонструє дружню позицію угорського уряду до нещодавніх протестів. Зосередження уваги на сільському господарстві може зашкодити зеленій політиці: Угорщина, наприклад, була серед країн, які в червні проголосували проти Закону про відновлення природи», — підкреслює старша наукова співробітниця Центру європейських реформ Зелайк Сакі.  

Які виклики для України від головування Угорщини у Раді ЄС?

Коли мова заходить про розширення ЄС, то великий ризик полягає в тому, що Угорщина загальмує подальший прогрес щодо вступу України. Угорський уряд загалом підтримував розширення, але він зосередився на прискоренні вступу своїх союзників на Західних Балканах, насамперед Сербії. З офіційним початком переговорів про вступ стало на одну перешкоду менше, проте Угорщина все ще може зупинити процес на відкритті детальних розділів переговорів і сповільнити подальший прогрес.

Як зазначає у коментарі Тижню кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський, Будапешт, безперечно, буде задавати тренди в ЄС — як всередині країни, так і на зовнішній арені. Проте варто розуміти, що це не означає, що Європейський Союз повністю підпаде під диктат Угорщини чи персонально Орбана — рішення ухвалюються колективно, через компроміси та консультації між країнами-членами та інституціями. Тому навряд чи варто очікувати серйозних потрясінь.

«Зараз Європа, швидше за все, завершуватиме свої кадрові питання та запускатиме маханізми після виборів, що займе певний час, — каже експерт. — Фактично, наразі ми не можемо говорити про те, що нам потрібно нагально вирішити питання євроінтеграції за час головування Угорщини, адже так званий скринінг українського законодавства триватиме майже рік. Тому, ймовірно, активнішим цей процес буде вже за польського головування у першій половині 2025 року. Варшава зможе відповідати за відкриття переговорних глав, а також за більш тісний діалог між Україною та ЄС щодо євроінтеграції та відбудови, як це раніше заявляв президент Польщі Анджей Дуда».

Желіховський додає, що з 1 липня Польща головуватиме у Вишеградській групі протягом року. «Враховуючи, що Угорщина належить до цього формату, можливо, Варшава матиме змогу впливати на рішення Будапешту у контексті його головування», — каже він.

Вставляти палки в колеса Угорщина зможе щодо тих 11 «проблемних» питань, про які протягом останнього тижня знову заговорив Орбан. Значна частина тих вимог стосується законодавчих змін щодо меншин, які Україна провела після Революції гідності. Деякі з них ж геть абсурдні, як ось, наприклад, те, що український уряд просять визнати «традиційно угорськими» всі населені пункти Закарпаття.

«Щодо цих пунктів, то однозначно потрібно буде шукати компроміси з Будапештом, адже цю тему він може використовувати на свою користь для шантажу чи повернення коштів, які заморожені. Тут треба буде серйозно працювати як на двосторонній основі, так і в трикутнику Київ — Будапешт — Брюссель», — зазначає Тижню Станіслав Желіховський.

Читайте також: Угорщина, на тлі того, що нас чекає всередині країни, — це не найбільша проблема в процесі вступу України до ЄС

Експерт-міжнародник додає, що Угорщина може бути більш загрозливою для України через те, що вона може підбурювати інших, бо у межах ЄС не любить рухатися самостійно. «Кілька років вона мала вірного союзника — “Право і справедливість” Ярослава Качинського, яка на той час була правлячою партією у Польщі. Проте після повномасштабної російської агресії Качинський — як і весь тогочасний уряд — почав дистанціюватися від Угорщини, — каже Желіховський. — Одним із нових претендентів стала Словаччина, коли уряд очолив Роберт Фіцо. Не виключаю, що саме з ним Орбан буде намагатися порозумітися, щоб йти в парі. Звісно, він буде придивлятися і до інших країн. Наприклад, до Німеччини, Австрії чи Франції, яка зараз має шанси збільшити вплив крайніх правих сил усередині держави. А це також шанс для Орбана — старі зв’язки з Ле Пен можуть датися взнаки».

За кілька днів до старту головування Угорщини німецькі депутати Європарламенту Даніель Фройнд та Даміан Безелагер надіслали листа з 20 тисячами підписів голові Євроради Шарлю Мішелю з вимогою призупинити головування. Парламентарі натякнули на проросійськість Будапешта через реакцію на санкції проти Росії та за’язки із Пекіном, а також наголосили на високому рівні корупції, підриві верховенства права та свободи ЗМІ в Угорщині.

«Настав час ЄС протистояти залякуванню з боку уряду, який явно має проблеми з підтримкою найважливіших наших європейських принципів і цінностей. Угорщина в її нинішньому стані ніколи не витримає критеріїв вступу до ЄС. Тому його кримінальне керівництво не повинно мати права представляти Союз», — наголосили депутати.

За словами Станіслава Желіховського, на практиці призупинити головування Угорщини навряд чи можливо. «Думаю, що це радше шанс відправити черговий сигнал Будапешту, що його витівкам будуть нераді в ЄС, зокрема і в окремих його інституціях. Думаю, що саме так можна стримувати “палки” з Угорщини як щодо внутрішньополітичних, так і зовнішньополітичних ініціатив», — каже він Тижню.     

Одним із способів, як країни-члени могли б обмежити вплив Угорщини, було би припинити її головування у темах, які стосуються верховенства права. Інша держава могла б взяти на себе ці дискусії, зважаючи на те, що проти Угорщини діють два окремі механізми санкцій. Наступний саміт Європейського політичного співтовариства і неформальне засідання Європейської ради заплановані на початок листопада, одразу після виборів у США. Якщо до того часу до Будапешта будуть питання, то країни-члени можуть спільно розглянути можливість бойкоту.

«Але головування Угорщини може бути не єдиною проблемою ЄС у найближчі півроку. Вибори у Франції та Австрії можуть збільшити кількість популістських урядів до чверті всіх держав-членів. Це може створити нову політичну динаміку та означати, що деякі суперечливі угорські ідеї отримають значну підтримку. Якщо це станеться, Євросоюзу, можливо, доведеться боротися не тільки з Угорщиною», — переконана співробітниця Центру європейських реформ.