Аналітичний центр “Atlantic Council” зібрав думки своїх експертів щодо майбутнього порядку денного Дональда Трампа-президента і не всі вони виглядають надто песимістично.
Зокрема, колишній посол США в Україні, а нині старший науковий співробітник цього аналітичного центру Джон Гербст вважає, що перемога Трампа — це удар по політичному істебішменту у США. “Вона (перемога – Ред.) виділяє великий клас людей, робітників-синіх комірців, яким живеться нелегко у глобалізованій економіці останніх двадцяти років і яких ігнорували і демократи і республіканці””, – зазначає Гербст і додає, що його кандидатура також відображає багатьох американців, які були розчаровані численними невдалими інтервенціями США на Близькому Сході. Саме ці факти, на його думку, важливі для розуміння того, до яких кроків він може вдатися у своїй політиці щодо України та Росії.
Більшість заяв Трампа під час передвиборчої кампанії дозволяли припускати, що він може вести справи із президентом Росії Владіміром Путіним і також те, що він не цікавиться російською агресією в Україні. Але, як відзначає експерт, ми не знаємо, чи розвиватиме він свою політику, базуючись на цих заявах.”В оточенні новообраного президента лише генерал-лейтенант Майкл Флінн є “голубом” у стосунках із Росією. Новообраний віце-президент Майк Пенс, сенатор Боб Коркер, Ньют Гінгріч та Джон Болтон розуміють небезпеки ревізіонізму з боку Кремля і виступають за сильнішу підтримку США України. Вони повинні стати модераторами, якщо не вирішальним голосом у формуванні політики адміністрації Трампа щодо Москви та Києва”, – вважає Гербст.
Він також зазначає, що навіть якщо Трамп хотів проводити політику зближення з Кремлем, у нього будуть тут проблеми, аби знайти підтримку Конгресу, особливо, якщо Москва продовжуватиме війну в Україні та авіаудари по Сирії. “І демократи і республіканці у Конгресі ставляться з глибокою підозрою до Кремля і підтримують Україну”, – зазначає Гербст, проте додає, що відносини з Росією та Україною не будуть першим пріоритетом у діяльності Трампа. Економіка, торгівля, міграційна політика — це те, що визначатиме його перші сто днів.
Читайте також: No Apocalypse
У найвідомішому консервативному виданні США “National Review” з'явилася стаття «Керуючи президентом Трампом», де автор Кевін Вільямсон зазначає, що республіканці у Конгресі (яких там тепер більшість) мають найбільший козир у суперечках — владу казати “ні”.
Автор відзначає, що однопартійні уряди ніколи не мали успіху в американській історії. Утім, зазначає, що у цьогорічному випадку, попри те, що є однопартійний уряд, усі його члени не знаходяться “по один бік”.
Вільямсон також відзначає, що серйозні рішення президент не може приймати самостійно і саме тому велика роль нині лежить на республіканцях. “Якщо він захоче реальних довгострокових зрушень в торговельній політиці, йому потрібен буде Конгрес. Якщо він захоче реальної імміграційної реформи, йому потрібен буде Конгрес. Якщо він захоче реальної податкової реформи, йому потрібен буде Конгрес”, – наголошує Вільямсон.
Президентство Дональда Трампа буде катастрофою для білого робітничого класу”, – пише у своєму матеріалі для Vox.com Ділан Мет'юз. Мет'юз відзначає, що серед білих громадян без вищої освіти, яких вбачали електоратом представниці від демократичної партії Гіларі Клінтон, багато хто перейшов в когорту прихильників Трампа. Це породило ще одні гарячі дебати у США, як все це сполучається із інформацією, що виборець Трампа багатший ніж середньостатичний американець.
“Але давайте не випускати з уваги дещо дуже важливе: президентство Дональда Трампа буде повною катастрофою для білого робітничого класу, бідних білих і будь-кого іншого, хто економічно бореться за виживання. Люди, завдяки яким, на думку медіа, Трамп отримав перемогу, багато втратять. Білі громадяни із низьким рівнем прибутків не страждатимуть від обмежень Трампа для подорожей мусульманам, або від його масових депортацій, або від його безцеремонного ставлення до брутальності поліцейських. Трамп пообіцяв економічний порядок денний, який на десятки тисяч збільшить кількість незахищеного населення, який дозволить усунути найважливіші програми соціального забезпечення для американців з низьким і середнім рівнем доходів, який може розпочати торговельну війну, який призведе до зростання цін і спустошить економіку, який введе в дію Податковий кодекс; порядок денний, який посилює нерівність і погіршує життя багатьох сімей із дітьми”, – пише Мет'юз.
Як результат, на думку журналіста, Трамп може вдатися до найбільших скорочень у програмах для бідного населення та населення із середнім рівнем доходів з часів Рейгана і навіть перевершити 40-го американського президента у цьому.
Однією із передвиборчих обіцянок Трампа було накласти високі мита товари з інших країн, зокрема 45% на товари з Китаю та до 35% на товари з Мексики. “Він може зіткнутися із певним протистоянням цьому від республіканців у Конгресі, але на щастя для нього. президент має неймовірну кількість влади для того, щоб односторонньо обкладати податками”, – пише Мет'юз і відзначає, що це може “спричинити до торговельної війни з Америкою”, незважаючи на те хоче цього Конгрес чи ні.
Інститут Петерсона, на дослідження якого посилається автор, відзначає, що у випадку торговельної війни слід чекати і на рецесію у 2019 році, що також спричинить до зростання безробіття до 8,6% та втрати робочих місць більш ніж 4 мільйонами громадян.
Як відзначає Мет'юз, Трамп значно скоротить податки для багатих та підвищить їх для людей середнього класу, що збільшить нерівність.
The New York Times вийшов із заголовком “Перемогу Трампа зуcтріли із шоком представники різних політичних кіл”
“Політики приєдналися до бізнесменів та багатьох американців на пенсії та із ощадними рахунками нервово поглядаючи на світові фінансові ринки, побоюючись схожої негативної реакції, яка вдарила по Великій Британії, після її голосування у червні за вихід із ЄС. У той час як деякі бізнесмени побоювалися, що країна скотиться в рецесію, інші покладали надії на те, що пропозиції Трампа по зменшенню податків, інфраструктурних видатків та спрощеного регулювання будуть схвально сприйняті ринками, що призупинило різке падіння за ніч і відновило попереднє становище”, – пише видання.
Як саркастично зазначає видання, політична активність та реакції представників обох партій перебували у “сюрреалістичному стані анабіозу”, коли республіканці та демократи почали роздумувати про можливі перші кроки Трампа-президента. А сенатор-республіканець Бен Сассе із штату Небраска, який став обличчям кампанії проти Трампа, заявив, що він та його родина просять Бога, аби він скерував Дональда Трампа у правильному напрямку.
Читайте також: Франція: пишемо “Трамп”, думаємо “Ле Пен”
Редактор видання National Interest Джейкоб Гейлбран у своєму тексті на сайті видання пише, що досягненням Трампа може бути перетворення Республіканської партії у популістську.
Він також зазначає, що Трампові доведеться зіткнутися із силою американських політичних інститутів, які можуть накласти обмеження на його бажання. “Передусім Трампові доведеться протистояти обмеженням властивим посту президента. Він не зможе просто видавати укази. Трамп зіткнеться із незручною правдою, завдяки якій батьки-засновники прагнули зберегти всі три гілки влади у свого роду рівновазі”.
Дейвід Ігнатіус у своїй колонці для Washington Post аналізує можливу зовнішню політику Дональда Трампа. Він зазначає, що передбачити її дуже складно, зважаючи на відсутність у Трампа досвіду у цій сфері. Ігнатіус називає зміни, які принесе Трамп у зовнішню політику США “реалістськими”. Утім інші коментатори, зокрема Гейлбран, саме у цьому визначенні були з ним не згодні.
На думку, автора The Washington Post, Трамп принесе покращення у відносинах з Росією; спільні військові дії з останньою та сирійським президентом Башаром Асадом проти Ісламської Держави; спробу змінити умови торгівлі в Азії, переглядаючи торговельні угоди та примушуючи Китай ревальвувати свою валюту.