Кіра Рудик, голова партії «Голос», приїхала до Чернігова наприкінці травня, щоби презентувати місцевий осередок. Її візит супроводжувала активна реклама в соцмережах. Після цього публічний піар чернігівського «Голосу» майже припинився й лише цього тижня команда починає серйозну виборчу агітацію.
Тоді, у травні, центральна партія говорила, що чернігівці починають збирати команду та готуватися до виборів у міську й обласну раду. Зі свого боку центр перевірить тих, хто приєднається, але що і як робити в Чернігові та області, місцева команда вирішуватиме сама.
Перший голова осередку Андрій Кужель виступає під час презентації чернігівського «Голосу» й візиту Кіри Рудик. Поруч сидить Володимир Барінцев, керівник агрофірми, який очолив місцевий осередок після Кужеля. Світлина goloszmin.org
Минуло чотири місяці. Чернігівський «Голос» іде лише до міськради. Попри те, що залишилося менш ніж двадцять днів, в осередку не вважають, що часу мало. Протягом трьох тижнів вони хочуть зустрітися з виборцями на районах, а кандидати в депутати планують йти «від дверей до дверей», щоби за хвилину чи п’ять представити себе особисто.
Бюджет на виборчу кампанію мають невеликий. На запитання «скільки» відповідають, що ще не знають точно, але може йтися про сто тисяч. Осередок, як каже учасниця Ольга Палькова-Свірчевська, практично на самофінансуванні. Рішення йти лише в міськраду теж пов’язане з браком ресурсів.
Читайте також: Нові люди, старі еліти. Чи вірять на Донбасі в зміну влади на місцях
Чернігівський осередок бачить щонайменше три групи своїх виборців. Це чернігівці, які підтримують центральний «Голос». На парламентських виборах партія отримала в області 2,6 відсотка й одинадцять із половиною тисяч голосів. Інші дві групи — місцеві виборці «Демальянсу» та «Самопомочі», адже багато представників цих партій нині перейшли до чернігівського «Голосу». Зокрема, Володимир Барінцев, очільник осередку й перший номер у списку чернігівського «Голосу», у 2015-му балотувався від «Самопомочі» до чернігівської міськради, але не пройшов. Максим Богомаз, чинний депутат райради в Чернігові і другий номер у списку, очолював місцевий «Демальянс».
«”Самопоміч” та “Демальянс” знайшли спільну мову і перейшли до “Голосу”, знайшовши спільності. Але нові люди теж є, звісно, вчителі, ветерани, підприємці», — говорить Володимир Барінцев. Також вони хочуть позмагатися за голоси тих, хто вагається.
Володимир Барінцев на презентації осередку. Світлина зі сторінки “Голос. «Чернігівська область» у фейсбуці
Команда не розраховує на велику кількість місць. У міськраді хочуть навести лад у положеннях, спробувати інвентаризувати всі дерева в місті, створити систему сповіщення про небезпеки й заборонити депутатам одночасно обіймати посади очільників міських комунальних підприємств, як є сьогодні. Навіть якщо вони не пройдуть до міськради, кажуть, осередок однаково планує працювати, й робити те, що можуть робити й громадські активісти.
Попри тривалі розмови — ніхто з «Голосу» не піде в міські голови. Два кандидати, яких потенційно розглядала партія, покинули осередок. Йдеться про Андрія Кужеля, колишнього журналіста, ветерана російсько-української війни, а нині очільника одного із департаментів обладміністрації, та Олександра Гашпара, чернігівського активіста, юриста та блогера, відомого через критику міської влади.
Від «Голосу» до «За майбутнє» та «слуг»
Андрій Кужель став першим очільником чернігівський осередок «Голосу». Був січень 2020 року, коли він взявся за формування команди. На початках осередок обговорював його кандидатуру в міські голови.
Андрій Кужель позаду Кіри Рудик та Святослава Вакарчука підчас з’їзду партії на початку березня. Скріншот із відео
Як журналіст Андрій працював на 5 каналі й у чернігівському інтернет-виданні ПіК. З політикою частково вже був пов’язаний. Майже десять років тому очолював місцеву «Свободу». На останніх президентських виборах був довіреною особою кандидата Романа Безсмертного.
У червні 2020 року Андрій Кужель очолив департамент сім’ї, молоді та спорту чернігівської ОДА. Місце директора звільнилося після конфлікту його попередньої очільниці й біатлоністки Ніни Лемеш та голови обладміністрації Андрія Прокопенка.
Читайте також: Обриси національного консенсусу
У лютому Ніна Лемеш публічно сказала, що голова попросив її написати заяву на звільнення. Причина — буцім нецільове використання коштів під час підготовки документації на один із ремонтів. Пізніше Лемеш заявила, що заступник Прокопенка і взагалі змушував її звільнитися й до 5 години покласти заяву на стіл. Мовляв, якщо вона не піде — вони «реорганізують департамент». І голова, і заступник це спростовували. кримінальну справу через нецільове використання коштів насправді відкрили. Сайт обладміністрації активно повідомляв про перебіг, а департамент зрештою реорганізували, об’єднавши з іншим. Ніна Лемеш звільнилася й поїхала до Києва нас посаду заступниці міністра молоді та спорту.
Коли Андрій Кужель став директором департаменту, він не міг і далі очолювати місцевий «Голос», проте залишився членом партії й далі займався підготовкою осередку до виборів. Проте у вересні прізвище Кужеля з’явилося не в списках «Голосу», а списках «Слуг народу».
У єдиному виборчому списку «слуг» до облради він отримав 52-ге місце, хоч спершу, ймовірно, йшлося про 11-те. Натомість на одинадцятому місці — Андрій Подорван, той самий заступник голови. Після серпневої суперечки між очільником обладміністрації та нардепом і очільником штабу чернігівських «слуг» за вплив на місцевих, голова пішов у відставку, заявивши, що «позбавлений впливу» на обласний список.
Андрій Кужель балотується на територіальному виборчому окрузі в Прилуцькому районі. Звідти походить нардеп Халімон. За цим округом балотується і дружина нардепа, яка йде до облради під другим номером.
У чернігівському «Голосі» кажуть — не знають, чому Кужель пішов до «слуг». Волонтерка Ольга Палькова-Свірчевська говорить, що останнім часом Андрій мав усе менше часу через роботу: «Потім він написав заяву на вихід. А потім ми дізналися, що він (іде на вибори — Ред.) зі “СН”».
Читайте також: Ідеологія: зміна локомотива
Нині Андрій Кужель у відпустці й зайнятий агітацією. Говорить, що змінив політсилу, бо не хотів балотуватися до міськради, а «Голос» йде лише туди. Серед іншого вважає, що центральна партія мало допомагає регіонам, концентруючи зусилля в Києві та на в західних регіонах. «Це моя суб’єктивна думка — партія забула про інші міста. У чернігівській організації дуже хороші люди, я бажаю їм успіху, але маю на меті пройти до облради, тому й долучився до “Слуги народу”. Чому? За влади цієї партії я отримав шанс через прозорий конкурс піти на посаду в облдержадміністрацію. Тому йти до цієї партії, як мінімум логічно, ніж до будь-якої іншої».
Ймовірно, на рішення вплинула робота в Чернігівській облдержадміністрації, де Кужелю й запропонували йти зі «слугами». Очільник області та Прокопенко, який також є політтехнологом, спершу брав активну участьу підготовці до місцевих й був присутній на співбесідах кандидатів у депутати.
Ще тоді, коли осередок «Голосу» лише формувався, від нього до іншої партії пішла й чернігівська медійниця Вікторія Сидорова. У вересні вона з’явилася в списках «За майбутнє». Від цієї партії в мери Чернігова йде Антон Поляков, колишній «слуга», який блокував «антиколомойський» закон шістьома тисячами правок.
Вікторія Сидорова говорить — ще з нового року визначилася, що йтиме на місцеві, і сама зв’язалася з «Голосом». Але пішла звідти, ймовірно, через фінансування. «Тут (з партією “За майбутнє” — Ред.) — маю більше можливостей і підтримки, зокрема фінансової. У “Голосі”, як я зрозуміла, агітувати за себе й щось проводити треба було власним коштом. Я не маю для цього капіталу». Каже, що обирала між «все сама» й «ми все зробимо для твого старту». Обрала друге.
Ймовірно, місцеві осередки «СН» та «За майбутнє» мають більше коштів та шансів пройти до рад. Тому дехто із команди «Голосу» обрав навіть ту партію, щодо якої «Голос» пішов в опозицію.
Від «Голосу» до наступного разу
Останньої миті чернігівський «Голос» покинув Олександр Гашпар. Він — одне з наймедійніших облич команди, відомий критичними публікаціями про міську владу, як теперішню, так і попередню. Олександр Гашпар часто з’являється на сесіях і долучається до акцій громадських активістів. Якщо чернігівським журналістам потрібен фаховий коментар щодо якогось скандалу з місцевою владою — йдуть до нього.
Читайте також: Неорадянська фронда
Як каже Володимир Барінцев, нинішній очільник чернігівського «Голосу», розмови про те, щоби Олександр Гашпар пішов у мери були найбільш предметними. Попри брак фінансування, команда готова була шукати окремі ресурси, якби Гашпар погодився. Як каже сам Гашпар, розмови дійсно були, але в мери він йти не планував, бо для нього ще «зарано». Натомість він хотів йти першим у списку.
Проте Олександр Гашпар не міг йти першим номером — проти нього є відкрите кримінальне провадження. У 2018 році йому вручили підозру в побитті водія міського комунального підприємства «Зеленбуд». Ця справа, ймовірно, може бути тиском із боку мерії. Адвокат потерпілого раніше захищав інтереси чинного мера. Телеканал «Дитинець», пов’язаний із мером, активно знімав сюжети про цю подію. У місцевому осередку кажуть, що готові були пояснити цю ситуацію центру.
«Анкету я отримав буквально напередодні, коли її треба було передати до Києва, — пояснює Гашпар. — Фізично я не мав можливості це зробити. Потім вирішив, що коли така комунікація буде й надалі, то буде складно. Йти другим номером — шанси низькі. Тому я відмовився від цієї ідеї взагалі».
Після цього Олександр Гашпар покинув місцевий «Голос» і згодом отримував пропозицію від ЄС. «Я начебто погодився, але обдумав і вирішив взагалі нікуди не йти цього разу».
Це фото Андрій Кужель виклав у себе на сторінці в соцмережах у серні. На знімку учасники місцевого осередку в своєму офісі. За столом перший ліворуч сидить Анлрій Кужель, другий праворуч – Олександр Гашпар. Скріншот із блогу «Чернігівського політклубу»
Перехід між партіями в Чернігові показує, що на місцевому рівні точиться не менша боротьба за «краще» місце, ніж на загальноукраїнському. Відтік людей із «Голосу» це не виняток. Чинні депутати від ОПЗЖ уже з’явилися в списках чернігівської «Сили й честі». Натомість велика частина «Сили й честі» перейшла до «За майбутнє». Чинні депутати «Нашого краю» не просто перейшли до «СН», а вже створили в мерію групу «слуг».
Нині «Голос» більш представлений на заході та в центрі, партія й сама визнавала, що має там кращий потенціал та підтримку. Можливо, це впливає на те, наскільки центр опікується осередками. Кандидати від «Голосу» балотуватимуться у 20 регіонах України й на різних рівнях. Тобто якщо десь, як от на Львівщині, їхня команда йде й до міськради, облради й в ОТГ, то є міста, як Чернігів, де осередки обрали шлях до чогось одного, розуміючи низькі рейтинги. Останні соцопитування щодо Чернігова група Рейтинг публікувала в липні — про місцевий «Голос» тоді там взагалі не йшлося.
Кульки «Голосу» роздають в Чернігові у липні. Світлина зі сторінки “Голос. «Чернігівська область» у фейсбуці