Водночас тут стає складно з інтернетом. Посилений контроль. Ходять чутки про домашній арешт впливових місцевих політиків Мегбуби Муфті та Омара Абдулли. Люди з похмурими обличчями в загальному напруженні та в очікуванні чогось невідомого. 5 серпня вища палата парламенту Індії Радж’я Сабга рекомендувала президентові скасувати ст. 370 Конституції Індії, що надавала особливий статус штату Джамму і Кашмір. 6 серпня рекордними 370 голосами нижня палата Лок Сабга ухвалила рішення про її скасування. Президентський указ № 272 вступив у дію одразу.
Менш як місяць тому, 22 липня 2019 року, слова Дональда Трампа під час бесіди з прем’єром Пакистану Імраном Кханом про те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді нібито запросив його до «посередництва» в питанні врегулювання проблеми Кашміру, викликали обурення в індійських владних колах, мовляв, такого заклику не може бути в природі, адже питання Кашміру є двостороннім. Представники Держдепу США мали пом’якшити це непорозуміння дипломатичними заявами. Деякі індійські ЗМІ запитують: а може, пан Трамп тоді щось знав? Питання Кашміру ще раз потрапило в поле зору світових медіа.
Йшлося не лише про скасування ст. 370, що було передумовою входження до складу Індії. Водночас відбулася й «реорганізація» штату Джамму і Кашмір. Його поділили на дві частини: Джамму і Кашмір та Ладакх. До того ж тепер ці частини — союзні території. Штат Джамму і Кашмір матиме свій парламент, а Ладакх — ні. Керуватимуть ними губернатори.
Читайте також: "Моді-фікація 2.0"
Згідно зі ст. 370 протягом 70 років штат Джамму і Кашмір мав свою Конституцію, прапор та автономію в ухваленні рішень з усіх питань, за винятком зовнішніх справ, оборони, комунікації та зв’язку. Окремий підпункт 35А цієї статті закріплював права на власність і доступ до державних посад тільки для постійних мешканців штату, що позбавляло жінок, чоловіки яких не були його постійними мешканцями, майнових прав. Тут не діяли захист прав національних меншин і право на доступ до інформації, як в інших частинах Індії згідно з Конституцією. А термін повноважень місцевої законодавчої асамблеї був шість років замість п’яти. Звісно, серед мешканців інших штатів панувала думка, мовляв, чому Кашмір має такі особливі права? Вони раді, що його особливий статус знято.
Правове безглуздя ст. 370, що міститься в розділі тимчасових, перехідних та спеціальних положень Конституції Індії, очевидне. Конституційна асамблея штату Джамму і Кашмір мала пропонувати її скасування після ухвалення його Конституції, але цього не зробили.
Читайте також: Ці сірі мури серед нас
На думку Мегбуби Муфті, Індія має недобрий намір провести тут демографічні зміни (маються на увазі майнові права для всіх на території Кашміру) і знищити єдиний штат із мусульманською більшістю. Опозиційні політики національного та регіонального рівнів з інших частин Індії теж критикують недостатній переговірний процес і досягнення політичного консенсусу, як і непогодження парламентом Кашміру. Так вважають Соні Ґанді та Рагула Ґанді з Індійського національного конгресу. Але дістати таке погодження неможливо, бо в штаті нині є президентське правління на чолі з губернатором. А згода губернатора є, хоча він не обраний народом. Міністр внутрішніх справ Індії Аміт Шах сказав: «Ми не робили історичної помилки. Ми її виправили». Цікаво, що вісім лідерів Індійського національного конгресу, а також деякі політики з інших партій підтримали скасування ст. 370. Правляча коаліція, напевно, й далі працюватиме над досягненням внутрішнього консенсусу.
Читайте також: Повість про два Кашміри
Натомість на зовнішньому фронті представники Індії попередили постійних членів Ради Безпеки ООН про ці конституційні зміни. Гостра критика пролунала від прем’єр-міністра Пакистану Імрана Кхана. Він сказав, що на Індію чекають нові потужні теракти на кшталт вибуху в Пулвамі у лютому 2019 року, бо правляча «Бхаратія джаната парті» — політсила з «расистською ідеологією» — діє проти мусульман Кашміру. Він повідомив про свій намір скликати спеціальну сесію Ради Безпеки ООН із цього питання. Невідомо, чи на Індію чекатиме багато питань на майбутній сесії Генасамблеї ООН у вересні 2019-го, адже від керівництва ООН, США, Великої Британії та інших держав пролунали обережні заяви. Лише Китай виявив більшу стурбованість, проте згадок про Джамму і Кашмір та Ладакх у його заяві, де йшлося про розбіжності щодо кордонів з Індією, не було. Цікаві думки прозвучали від представників ОАЕ та Шрі-Ланки. Один вважає, що реорганізація штатів — це внутрішнє питання Індії, а інший, як представник країни з буддистською більшістю, привітав появу першого штату в Індії — Ладакха, де більшість становлять буддисти. Тут зрозуміло, чому це непокоїть Китай. У дискусії стосовно Кашмірської долини тепер є інший історичний чинник — захист буддистів Ладакха.
В Україні часто говорять про особливий статус чи автономію Донбасу. Варто вивчити досвід постколоніальної Індії, зокрема 70 років дії ст. 370 Конституції.