«ЄС вимагає від країн Східного сусідства багато. Але ЄС не намагається поставити себе на їх місце», – зазначає Лукас. Головним упущенням Євросоюзу він вважає безглузду співпрацю з політиками-творцями політичних режимів держав-учасниць програми.
Для прикладу Лукас наводить дипломатичні відносини України та ЄС. «Президент України Віктор Янукович може бути поганою людиною, яка намагається перетворити свою країну на сімейну справу. Це сумно, але немає сенсу прикидатися, що це не так. Чому ЄС вимагає демонтажу системи, що тримає його при владі, відкриття економіки на зустріч болісним змінам та звільнення його найбільш затятого ворога – опозиційного лідера Юлії Тимошенко – з в’язниці? Висуваючи такі вимоги та отримуючи взамін пусті обіцянки, ЄС лише підтримує режим Януковича», – вважає Лукас.
На його думку, урок політики Євросоюзу в країнах Східного партнерства, зокрема в Україні, полягає в осмисленні безглуздості спроб досягти порозуміння з «корисливими, авторитарними та ворожими елітами»: «Саме це втягує ЄС до виснажливого дипломатичного процесу, який підриває авторитет Союзу, а також до процесу вирішення питань, які є радше символічними, аніж реальними».
Альтернативою такої політики, на думку Лукаса, має стати уникнення торгів із представниками авторитарних режимів на користь безпосередньої співпраці із громадянським суспільством.