В якому разі щеплення лише однією дозою вакцини позитивно вплине на перебіг пандемії та як пилок впливає на кількість нових інфікувань, характеристики пового штаму – про це докладніше в науковому огляді Тижня.
Летальність «британського» штаму
Вчені із декількох британських наукових установ встановили наскільки небезпечним є «британський» штам B.1.1.7. Свою роботу вони опублікували 10 березня в журналі The BMJ. Штам коронавірусу, названий згодом «британським», виявили на південному сході Англії у жовтні минулого року, і вже 31 грудня три чверті всіх нових інфекцій у країні походили від нього. Тоді британська влада вказувала на підвищену заразність штаму і на 30-80% більшу смертність від нього, проте твердих наукових даних не було.
Читайте також: Голосова революція
З 1 жовтня до 28 січня позитивний тест на коронавірус отримали понад 940 тис. жителів Великої Британіїї старших за 30 років. З них науковці відібрали 54 906 людей, які заразилися новим штамом, і стільки ж хворих, співставних їм за віком, статтю, датою збору зразків, етнічною приналежністю, проте інфікованих розповсюдженим до жовтня штамом вірусу. З першої групи померли 227 осіб проти 141 з другої, таким чином смертність від нового штаму зросла в 1,64 рази, або на 64%. Розкид результатів – від 32% до 104% збільшення летальності. При цьому вірогідність вижити, інфікувавшись будь-яким із штамамів, не відрізнялася протягом двох тижнів з моменту зараження, та до 28 дня ймовірність померти від нового штаму збільшувалася. Проте, навіть враховуючи це, смертність від вірусу залишалася все одно відносно низькою – 4,1 смерті проти 2,5 на 1000 випадків зараження. За гіпотезою науковців, більша смертність від В.1.1.7 може бути пов’язана із сильнішим вірусним навантаженням на організми людей. Проте вони також не виключають можливі похибки, що могли виникнути під час збору зразків або відбору двох груп інфікованих.
Стратегія «однієї дози»
Позаяк більшість країн зіштовхнулися із нестачею вакцин на перших етапах кампанії, все частіше мова йде про щеплення однією дозою вакцини замість двох – аби вакцинувати щонайбільше людей. Науковці із Прінстонського університету розглянули можливі наслідки такої стратегії, опублікувавши свою роботу в журналі Science.
Щеплення препаратами від компаній Pfizer та Moderna має відбуватися двома дозами вакцин, введених через 21 та 28 днів після першої відповідно. Для вакцини від AstraZeneca, якою наразі провадиться вакцинування в Україні, все дещо складніше – ймовірно, найкращий ефект досягається введенням другої дози через 12 тижнів. В моделі науковців було декілька параметрів, які вони варіювали – швидкість вакцинації (0,1%, 1%, 2% та 5% населення країни протягом тижня), тривалість імунітету (слабкий – тривалістю щонайменше 1 рік, та сильний – 2 роки), а також кількість доз (одна чи дві, і їхній вплив на епідемію залежав від результатів клінічних досліджень згаданих вище трьох препаратів). В залежності від цих параметрів вони спрогнозували розвиток епідемії.
Читайте також: Російський міф на експорт
За їхніми результатами, стратегія однієї дози зменшувала наступний епідеміологічний пік, що йшов за часом старту вакцинації – у випадках слабкого та сильного імунітету при умові швидкості вакцинації більшій за 2% населення на тиждень. Проте другий пік вже був вищим через те, що накопичувалася значна кількість людей, вразливих до інфекції внаслідок неідеальності імунітету та захворюваності серед тих, хто не отримав вакцину. У разі слабшого імунітету вчені радять все ж використовувати другу дозу вакцини і навіть скоротити час її отримання. Та навіть якщо це не вдасться, починаючи з третього епідеміологічного піку пандемія почне вщухати. Якщо ж імунітет, спродукований першою дозою, сильний, вони пропонують відтермінувати щеплення другою дозою, щоб охопити щонайбільше людей.
Проте це не має значення в разі повільної вакцинації (1% чи навіть 0,1% на тиждень – що ближче до українських умов). В такому разі в середньостроковій перспективі щеплення не матиме вагомого впливу на епідемію через дуже низьку кількість вакцинованих людей. Тому уряди мають перш за все подбати про збільшення швидкості кампанії.
Пилок та коронавірус
Алергічна реакція на пилок може знижувати імунну відповідь на різноманітні інфекційні захворювання. Вчені із Німеччини, США та Фінляндії проаналізували вплив цього фактору на перебіг пандемії. З їхніми результатами можна ознайомитися на сайті наукового журналу PNAS. Вони дослідили вплив концентрації пилки, густини населення, кліматичних факторів, як-от вологості, температури повітря, на поширення коронавірусу в 130 регіонах 31 країни.
Читайте також: Die Welt: Після локдауну — перед терором
Пилок в купі із вологістю та температурою повітря здатен пришвидшувати темпи поширення інфекції на 44%. Вже через чотири дні після підвищення концентрації пилку кількість нових випадків в досліджуваних регіонах збільшувалася. Без впровадження локдауну збільшення концентрації пилку на 100 частинок на кубічний метр підвищувала на 4% загальну кількість щоденних інфікувань. При цьому жорсткий локдаун зменшував число нових щоденних інфекцій вдвічі навіть при такій кількості пилку. Вчені радять людям, що мають алергічні реакції на пилок і які знаходяться в групах ризику, носити на вулиці маски, здатні фільтрувати великі частинки.