«Щодо України я завжди був настроєний оптимістичніше. Люблю Київ, маю друзів-українців. Коли працював кореспондентом у Москві, там усе було похмуро, а зараз навіть іще похмуріше. А з України завжди повертаюся з енергією та оптимізмом, бо вона інша. Зовсім інша, набагато плюралістичніша», – зазначив Гардінґ.
На його думку, те, що відбувається в Україні, дає великі підстави для оптимізму.
«Якщо поглянути на демографічні дані щодо України, її громадянське суспільство і врахувати, що ми живемо в епоху так званого пришвидшеного часу, коли кожен може негайно й на весь світ оприлюднювати свої думки, виходити на демонстрації, то процеси в ній дають величезні підстави для оптимізму», – вважає британський публіцист.
«Чи означає це, що Янукович дуже швидко втратить владу? Може, й ні. Але чи змінюється Україна, чи стає більш європейською? Вважаю, що так. Я сказав би, що є оптимістом стосовно довготермінових перспектив України, але скептичніше дивлюся на можливість негайного покращення ситуації. Путінська модель у Росії має коріння. А в Україні… Насамперед зауважу: Янукович не Путін. У нього ані інтелектуальних даних, ані нафти чи інших економічних важелів та ресурсів», – резюмував Люк Гардінґ.
Детальніше читайте у матеріалі Богдана Цюпина «Ходіння між краплями» у № 1-2 «Українського тижня».