Наростання занепокоєння з приводу безпеки, суворі правила надання віз і адміністративний хаос у відомстві, відповідальному за недоторканність британських кордонів, – усе це разом перетворило в’їзд до країни для сотень тисяч гостей на страхіття. А дедалі частіші скандали через двогодинні черги під час проходження паспортного контролю в головному лондонському аеропорту «Хітроу» дали підстави звинуватити Британію в незадовільній підготовці до напливу глядачів у дні Олімпіади.
Останніми тижнями поєднання кількох чинників призвело до кризової ситуації із в’їздом; відтак дійшло й до скандалу в парламенті з вимогами відставки міністра, у чиїй компетенції імміграція та охорона кордонів.
Читайте також: Розлучене Королівство – це вже не фантастика
Перший фактор – чимдалі сильніша стурбованість проблемами безпеки й загрозами терактів під час Олімпіади, до якої залишилося менш як три місяці. Представники британської спецслужби попередили, що Ігри стануть головною мішенню для терористів – і не лише з мусульманських країн, а взагалі для екстремістів усіх мастей. Отож впадає в око, що запобіжні роботи розпочато. Уперше після Другої світової війни на запасній базі Військово-Повітряних сил під Лондоном розмістили реактивні винищувачі. Служби безпеки планують установити зенітні ракети на вежі, яка належить до житлового комплексу неподалік олімпійських об’єктів. А представники розвідувального відомства заявляють, що очікують викриття нових змов і спроб дезорганізувати Ігри. Лякає та легкість, із якою минулого місяця на Темзі плавець-протестувальник зірвав щорічні змагання веслярів Оксфорд – Кембридж: якщо він зміг це зробити безперешкодно, то як можна убезпечити від демонстрантів або терористів маршрут, скажімо, марафону?
Уряд відреагував посиленням паспортного нагляду на всіх пунктах перетину державного кордону в аеропортах, особливо у «Хітроу». Але все це почалося вже після масового скорочення штатів Служби прикордонного контролю Великої Британії, зумовленого необхідністю економії бюджету держслужби. Як наслідок – у «Хітроу» утворилися довжелезні черги, бо службовців поменшало, а часу на ретельну перевірку кожного документа тепер витрачають більше (замість того щоб просто пропускати пред’явників основної маси паспортів країн Європейського Союзу і Британії, як це було ще донедавна).
Порожні крісла службовців паспортного контролю та довгі черги однаково розгнівали і пасажирів, і авіакомпанії – скарги посипалися градом. Парламентарії звинувачують уряд у некомпетентності, намаганні виконувати заходи безпеки занадто малими силами й підриві репутації держави. Урядовцям наказано пояснити, як вони повинні впоратися з напливом відвідувачів під час Олімпіади. І хоча напередодні Ігор до роботи буде залучено більше персоналу, сердиті пасажири вимагали вжити негайних заходів, щоб у випадку одночасного прибуття кількох літаків не вишиковувалися черги.
Усе це доплюсувалося до нових перепон у доступі до британської візи для громадян країн за межами ЄС. Серед інших держав Індія, Туреччина та Росія вже не раз нарікали на тривалу, дорогу й забюрократизовану процедуру її здобуття, що відлякує потенційних інвесторів від ведення бізнесу в Сполученому Королівстві. Іноземні підприємці твердять, що зараз британську візу отримати важче, ніж шенгенську, яка дозволяє безперешкодно подорожувати більшою частиною континентальної Європи, а часто навіть ніж американську.
У самій Британії працедавці та науковці заявляють, що страждають від перешкод і затримок із візами для ключових фахівців із-за кордону, а університети й коледжі бояться, що прогрáють чужим конкурентам, бо не здатні більше приваблювати багатих студентів із-поза меж країни. Виставки, шоу й концерти по всій державі доводиться останньої миті скасовувати через те, що головні виконавці не могли вчасно отримати дозвіл на в’їзд до неї.
Британська рада закликала «негайно переглянути» візову політику, бо нові обмеження завдають величезних збитків вищій освіті країни й відлякують іноземних студентів. Вона заявляє, що нині там «найжорсткіший імміграційний режим порівняно з країнами-конкурентами». Нещодавно проведене зіставлення з Австралією і Америкою засвідчило: обидві вони послабили суворі візові критерії, коли почали страждати від зменшення кількості абітурієнтів із-за кордону.
Читайте також: Британський консерватизм
Невдоволення працедавців і навчальних закладів посилене ще й новим правилом, яке забороняє британським дипломатам втручатися з клопотаннями про перегляд рішення у випадку відмови працівників візового відділу видати дозвіл на в’їзд. Усю відповідальність тепер перекладено лише на Службу прикордонного контролю. Її співробітники мало обізнані з місцевими умовами в ключових країнах, що розвиваються. На думку дипломатів, ця зміна заважає тепер посольствам Сполученого Королівства сприяти позитивному розгляду заявок на отримання візи від осіб, чий приїзд важливий у дипломатичному сенсі.
«Катастрофа та й годі, – сказав один британський посол у відставці. – Як дипломати, ми не маємо права нічого зробити, щоб уладнати проблему на місці. 10 років тому я міг сказати, що більшість заявок розглядали з позитивним результатом упродовж доби. А нині знову зростають черги. Люди тепер чекають днями».
Британські урядовці кажуть, що нові ліміти необхідні, бо чимало гостей намагаються залишитись у країні нелегально. За оцінкою Національної аудиторської служби, 2009 року під приводом навчання туди в’їхали 50 тис. мігрантів із-поза меж ЄС. Майже 160 тис. іноземців (включно зі студентами) перебувають у Сполученому Королівстві поза законом і повинні бути депортовані.
Дипломати погоджуються, що ці заходи викликають гнів і ненависть, але кажуть, що не мають змоги втручатися. Невдоволення посилюється й через те, що від 2007 року в 48 країнах (включно з Індією та Росією, де дуже багато заявок на британську візу) процедуру обробки відповідних документів передано в руки приватних компаній.
Уряд твердить, що це дає змогу заощадити кошти і зменшити чисельність персоналу консульств за кордоном. Але місцеві приватники не мають жодної свободи дій. Вони просто приймають оплату й передають інформацію на обробку до Служби прикордонного контролю Великої Британії. Заявники вже не можуть особисто обстоювати свої інтереси перед представником консульської служби.
У Британській раді кажуть також, що надзвичайно висока ціна студентських віз (яку обчислюють сотнями фунтів, тому що Британія обов’язково хоче максимально компенсувати витрати на обробку документів) змушує охочих до навчання робити вибір на користь Америки або інших країн, де візи дешевші. У 2008–2009 роках освітній «експорт» Сполученого Королівства коштував £14,1 млрд. Понад 40% іноземних студентів у британських вишах потрапили до країни через підготовчі курси – саме таку планку в обмеженнях на видачу віз ставить владний кабінет, щоб не допустити в країну псевдостудентів.
Уряд визнав наявність проблеми з процедурою видачі віз і пообіцяв покращити систему. Але в деяких випадках відмова у візі – частина режиму санкцій проти таких країн, як Сирія або Зімбабве. А на одному ключовому ринку, російському, це призвело до взаємного охолодження відносин, що шкодить двосторонній торгівлі й туризму. Обмеження на видачу віз російським громадянам були посилені п’ять років тому у відповідь на вбивство політичного біженця Алєксандра Літвінєнка (його отруїли в Лондоні). Урядовцям РФ відмовляли у в’їзді до Британії або видавали візи лише на час перебування у справах і жодного дня більше.
Наслідки ліміту на видачу віз, черг в аеропортах і занепокоєння з приводу безпеки надзвичайно хвилюють тих, хто сподівається, що Олімпіада стане для Британії предметом гордощів. Скількох потенційних відвідувачів вони відлякають? Чи натомість Ігри запам’ятаються великим знаком, який немовби перекриває доступ до країни, з написом «Вхід заборонено»?
Читайте також Бої на лондонській арені: російські олігархи шукають справедливості у британських судах