Володимир Турчиновський Декан факультету суспільних наук УКУ

Боротьба триває — солідарність та свобода перемагають

Опінії
28 Грудня 2022, 14:49

Модель та практика солідарності, яка формується сьогодні в  Україні, повинна стати ключовою українською пропозицією та нашим внеском у  розвиток демократичних суспільств XXI  століття. Для нас, українців, солідарність мала б стати основним принципом, «мовою» і  дією нашого суспільного договору та джерелом суспільного капіталу.

З перших днів протистояння повномасштабній російській агресії громадянське суспільство в Україні рішуче вийшло на моральний фронт боротьби, виразно задекларувавши свою позицію на стороні добра, правди та справедливості. Моральну перемогу було здобуто вже в перші дні та тижні боротьби, коли військовий та політичний вислід війни ще був оповитий туманом непевності.

Моральна відвага в  протистоянні геноцидальному злу не тільки викликала подив та захоплення в  закордонних суспільствах, а  й  пробуджувала відчуття солідарності. Солідарність «запрацювала» у своїх двох іпостасях: як принцип упорядкування суспільної взаємодії та як суспільна чеснота, втілена в конкретних діях і вчинках.

Швидко проступили контури нового суспільного договору українського суспільтва, у фокусі якого твердо стоїть перемога у війні проти російського аргресора. Сьогодні майбутня перемога консолідувала суспільство. Важливо, що для суспільної свідомості українців перемога у війні розпочалася із прагнення відстояти гідність та захистити життя свого ближнього. Отже, ідея перемоги відпозиціонувалася в ширшому контексті боротьби добра зі злом, що одразу ж зробило «українську справу» шляхетною та універсальною.

Читайте також: Джерела сили і обриси щастя

Широкому міжнародному загалу з кожним тижнем боротьби ставало зрозуміло, що, захищаючи свою землю, українське суспільство в такий спосіб веде боротьбу за гідність, свободу, справедливість та майбутнє всіх нас. Українці перемагають не тільки тому, що мають краще військо, а й передусім тому, пише Дейвід Брукс, колумніст із The New York Times, що вони воюють за вищу ідею, яка надихає людей Заходу виступити вслід за Україною та підтримувати її беззастережно.

Сьогодні Україна стала не просто об’єктом чи платформою міжнародної солідарності. Найдивовижніше та найважливіше те, що в глобальних процесах українське суспільство маніфестує власну суб’єктність, а з нею — зрілість та лідерство у формуванні глобального простору солідарної взаємодії.

Стає зрозуміло, що для нашого суспільного договору, який швидко увиразнюється впродовж місцяців боротьби з  24  лютого 2022  року, перемога означає передусім перемогу цінностей, а не перемогу інтересів чи впливів. Геополітичний статус-кво може справді триматися силою інтересів та впливів, але епіцентрами «духовних землетрусів», які визначають якість суспільного полотна та потенціал суспільного розвитку, насправді є цінності та чесноти. Сьогодні Україна є епіцентром морального силового поля.

Перемога у війні з Росією буде мати свою дату в майбутньому. Наше життя після цієї дати залежатиме від того, наскільки вдало ми зможемо трансформувати досвід та сенси перемоги в моральну візію нашого майбутнього, що наснажуватиме кожен день повоєнного розвитку країни. У щоденних моральних перемогах кожен із нас здобуває власну свободу. А наше солідарне моральне зусилля та дія формують вільне суспільство.

Модель суспільного договору, яка тестується в «українській лабораторії національного масштабу» в умовах реального часу, під постійною загрозою ракетних обстрілів та відважної і жертовної боротьби за свободу на фронтах, що розтягнулися на 2500 кілометрів, під брутальним тиском російського тероризму, воєнних злочинів та системного геноциду, насправді демонструє життєстійкість та життєдайність. Ця модель стає українським внеском у формування нової європейської та світової інфраструктури солідарності, на якій триматиметься глобальна безпека майбутнього.

Читайте також: Зуміти виграти війну й не програти після неї

Звернення до німецької нації Федерального президента Німеччини Штайнмаєра 27 жовтня 2022 року є чудовою ілюстрацію того, наскільки глибинні пласти політичної, супільної та ціннісної дійсності починають переосмислюватися під впливом української боротьби за свободу та демократію. «Але, коли ми дивимося на сьогоднішню Росію, старим мріям немає місця. Тепер наші країни протистоять одна одній…— каже Штайнмаєр, підкреслючи, що те, що робить Росія, — це атака на все, що відстоюємо і ми, і німці. Тому ми підтримуємо Україну й робитимемо це стільки, скільки буде потрібно». А звідси й усвідомлення та переконання президента Штайнмаєра, що «наша демократія також є частиною нашої критичної інфраструктури».

Це правда, що демократія є  визначальним елементом критичної інфраструктури. Саме тому ключовим інструментом впливу Росії на демократичні країни був «експорт корупції», яка підточувала та роз’їдала архітектуру вільного суспільства. Сила демократії — у її моральній вітальності та чуттєвості. А тому «моральний клімат» та етична інфраструктура суспільства є ключовими елементами життєстійкості та якості демократії. Україна своєю суспільною поставою, боротьбою за свободу та гідність і ціною великих жертв перезапускає «моральний компас» демократичного світу.

Ми ще не бачимо всіх деталей майбутнього, яке моделюється в Україні як лабораторії солідарності та свободи, але найновіша соціологія демонструє разючу консолідацію та масштаб нашої суспільної позиції та пропозицї українського громадянського суспільства.

Наприкінці жовтня соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила дослідження, з якого випливає, що 86% українців вважають, що справи в Україні розвиваються правильно. Одночасно із цим дослідженням були оприлюднені результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, які свідчать, що 86% українців впевнені, що слід продовжувати збройну боротьбу проти Росії навіть якщо агресор продовжуватиме ракетні удари по цивільній інфраструктурі країни. Сьогоднішня інвестиція в перемогу для більшості українців — запорука того, що справи в країні розвиваються правильно: боротьба триває — солідарність та свобода перемагають.


Матеріал підготовано в рамках спільного проєкту «Українського тижня» і Школи журналістики та медіакомунікацій Українського Католицького Університету. Електронну версію спецвипуску можна переглянути за посиланням.

Позначки:
96