Із самого початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Казахстан займав обережну позицію. Не відмовляючись від відносин із Росією, країна всіма способами намагається дистанціюватись від війни, розв’язаної Москвою. Астана надсилає гуманітарну допомогу Україні, відмовляється від визнання окупації Росією українських територій та публічно стверджує, що не стане допомагати північному сусіду обходити міжнародні санкції. Лінії на маневрування уряд Казахстану притримується й зараз, породжуючи ситуації, які для українців можуть видаватись неоднозначними.
Посол, інтерв’ю та юрта
Останні місяці в російсько-казахських відносинах відзначились низкою дипломатичних зіткнень. В кінці грудня 2022 року російський посол Алєксєй Бородавкін в інтерв’ю російському пропагандистському ресурсу Sputnik розповідав про зростання націоналістських настроїв в Казахстані. З-поміж іншого, він заявив, що в разі потреби, Росія може допомогти Казахстану «боротись із націоналістами». Ці заяви здійняли негативну реакцію в казахському суспільстві, а МЗС країни викликав посла для консультацій. У заключній заяві з приводу ситуації в міністерстві підкреслили, що казахстансько-російський кордон – найдовший сухопутний кордон у світі і заявили, що цей кордон на сьогодні «повністю делімітований». Наразі завершується процес її демаркації відповідно до норм міжнародного права, додали у відомстві. Ця частина заяви явно натякає Росії на межу допустимого, яку Москві не варто перетинати.
Читайте також: Казахстан між Китаєм та Росією
Тоді у відповідь на критику посла міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров заявив, що це журналісти приписали дипломату слова про русофобію та екстремізм у Казахстані. При цьому він сам звинуватив казахських політиків у різких висловлюваннях на адресу Росії.
Однак не варто забувати, що такого роду криза сталась і в казахтансько-українських відносинах. Восени 2022 року посол України в Астані Петро Врублевський в інтерв’ю казахському блогеру Діасу Кузаїрову, говорячи про російських військових в Україні, заявив, що «намагаємося вбити їх якнайбільше. Чим більше ми вб’ємо росіян зараз, тим менше доведеться вбивати нашим дітям». Через це Врублевсього тоді викликали для консультацій, відповіли відмовою на вимогу Росії вислати його, а за кілька місяців посол був без шуму знятий з посади. Російським та українським дипломатам в Казахстані подається один і той самий сигнал – не нести в країну війну, навіть і на словах.
З іншого боку, Казахстан готовий захищати від Росії свої дружні відносини з Україною. На початку січня за сприяння центральноазійської країни було відкрито низку «юрт незламності», одну з яких збудували в Бучі. Тоді Казахстан розкритикувала спікер російського МЗС Марія Захарова, натякнувши, що, імовірно, ця інформація не відповідає дійсності. Однак в Астані запевнили що юрту дійсно було встановлено, але в Казахстані не бачать в цьому нічого поганого. Таким чином, поки що в Астані знаходять можливість згладжувати випади російських високопосадовців, уникаючи зростання напруги.
Економічна сторона питання
Так само обережно доводиться діяти Казахстану і в економіці. За січень-жовтень 2022 року Астана наростила експорт в РФ на 15% порівняно з попереднім роком. Враховуючи, що імпорт при цьому не змінився, країні вдалось посунути торговий баланс на свою користь, в основному за рахунок розширення поставок урану, цинку та інших корисних копалин. При цьому контролю за економічними відносинами з РФ в Астані приділяють дуже багато уваги. До прикладу, на початку лютого цього року Казахстан закрив торгове представництво в Росії. В офіційній заяві міністерства промисловості та торгівлі країни йдеться, що «в даний час для казахстанського бізнесу створені всі інституційні умови для роботи в російському напрямку та вирішення всіх операційних питань. При цьому вивільнені одиниці спрямовані на посилення дипломатичної присутності Казахстану в інших країнах».
Читайте також: Етьєн Комбьє: «Схема класичної домінації між Росією та Казахстаном не склалася»
Крім того, в січні цього року як мінімум, у кількох дилерських центрах відомих автомобільних брендів перестали продавати машини росіянам, які не мають реєстрації в Казахстані. Можливою причиною є страх накладання вторинних санкцій з боку автовиробників та припинення поставок. Автомобілі становили значну частку товарів, які «паралельним імпортом» ввозять до Росії з Казахстану в обхід санкцій. У тому ж-таки січні, Казахстан вийшов з договору про взаємну конвертацію рубля та тенге. Хоча договір вже якийсь час не діяв, кількість свіжих новин щодо російсько-казахських економічних відносин свідчить про високу пріоритетність цього питання для Астани.
Новини з нафтогазових фронтів
Казахстан володіє власними покладами вуглеводнів, але в цілому сильно прив’язаний до російської нафтогазової інфраструктури. Влітку 2022 року Росія використовувала трубопровід, через який експортується казахська нафта для тиску на Астану, спричинивши економічну сутичку з південним сусідом. Тоді президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив диверсифікувати маршрути постачання казахської нафти до Європи. Ситуація в енергетичних відносинах країн з часом дещо покращилась, але рівень довіри було сильно підірвано. Зокрема через це в Казахстані та Узбекистані дуже стримано відреагували на пропозицію Росії щодо створення «газового союзу». Однак, не зважаючи на те, що в цілому проєкт був розкритикований, переговори на цьому напрямку тривають і досі. При цьому досі невідомим є зміст «дорожніх карт», нещодавно підписаних Газпромом в двосторонньому порядку з цими двома державами.
Читайте також: Перемовини з ведмедем. Хто чекає на поразку України і як протистояти їм на дипломатичному полі
У цій галузі є й іще одна тривожна новина. Російська компанія «Лукойл» підписала угоду про розробку нафтового родовища «Каламкас море» на шельфі Каспійського моря біля узбережжя Казахстану, повідомляє KazTAG. Міненерго Казахстану повідомило, що розробник родовища має сплатити збір у розмірі 32 млн доларів, забезпечити інвестиції у 6 млрд доларів та створити дві тисячі робочих місць на початковому етапі.
Повільне розлучення
В цілому, не зважаючи на гуманітарну підтримку України, Казахстан зберігає сильну залежність від РФ. Як стверджує казахський політолог Ахас Тажутов у своєму інтерв’ю для Eurasia news, минулого та позаминулого року російські політики, журналісти та експерти говорили про «поплічників нацистів» в уряді Казахстану і кидалися звинуваченнями на адресу Асхата Аймагамбетова, міністра освіти та науки, та Аскара Умарова, міністра інформації та суспільного розвитку. «Результати не змусили на себе довго чекати», наголошує Тажутов: Умарова звільнили з посади у вересні 2022 року, Аймагамбетова – у січні цього року. Міністри були звільнені так само тихо, як і Врублевський.
Казахстан перед лицем Росії не може показувати слабкості, виконуючи її забаганки, але поки що не здатен їх ігнорувати.
В цій центральноазійській країні бачать приклади України з одного та Білорусі з іншого боку, та намагаються їх оминути, проскочивши посередині. Невідомо, чи на шляху до повноцінного відділення від РФ Казахстану вдасться уникнути і війни, і втрати суверенітету. Але, заради справедливості слід зазначити, що саме Астана за три десятиліття незалежності отримала від своїх відносин з Росією найбільше користі з-поміж інших пострадянських держав, при цьому не давши себе поглинути.