Податковий індекс – це новий проект ЕВА. Його перші результати були оприлюднені 17 травня цього року. Опитування проводилося серед фінансових керівників 177 компаній-членів Бізнес-асоціації, серед яких 53 представляли великі підприємства, 37 – малі підприємства і 27 належали до середнього бізнесу.
Податки по-українському
Дослідження податкового індексу мало чотири складові. Респондентам запропонували оцінити якість податкового законодавства, простоту адміністрування, рівень фіскального тиску та якість роботи податкових служб.
Податкове законодавство учасники дослідження оцінили на 1,76 балів. Найнижчі оцінки виставили представники середнього бізнесу. «Варто зауважити недосконалість деяких норм податкового законодавства. Подекуди вони двозначні, в інших випадках складно відстежити, як сплачувати податок, наявні протиріччя між нормами», – прокоментував оцінку директор з правових питань ПАТ «Сан ІнБев Україна» Денис Хрєнов.
Простота адміністрування податків здобула найнижчу оцінку з усіх чотирьох складових – 1,62. Чимало нарікань викликав великий документообіг. Крім звітних документів податкові служби вимагають подання чималої кількості документів, які підтверджують звітність. З податкових служб надходить величезна кількість запитів не так пов’язаних із діяльністю самої компанії, як такі, що підтверджують діяльність її партнерів. За словами представників вже згаданої компанії «Сан ІнБев Україна», на їхні підприємства надійшло понад 100 подібних запитів, з яких близько 75% були незаконні та немотивовані. Але бізнесмени змушені надавати копії документів у паперовому вигляді, що потребує багато часу. Альтернатива – виїзна позапланова податкова перевірка. Причому, за оцінками підприємців, судовими розглядами завершувалися менш ніж 1% таких перевірок.
Дещо краще враження справив на підприємців рівень податкового тиску, оцінений у почесні 2,11 бали. Причому найбільше податковим тиском незадоволені якраз великі підприємства з дуже простої причини – саме з них вимагають найвищі податки. «Працює принцип «хто везе – на тому й їдуть». Часто працівники податкової служби відверто це підтверджують, що так, нам значно легше зібрати податки з тих підприємств, які не ховаються та в яких всі активи зведені у на єдину юридичну особу, у якого є гроші на рахунку», – пояснив Денис Хрєнов.
Найменше нарікали українські підприємці на якість роботи податкових служб. Ця складова здобула найбільшу оцінку – 2,36 з 5,00 можливих. Загалом оцінка податкової реформи вкрай негативна. Лише 8% компаній сказали, що податкова реформа якось поліпшила їхню економічну ситуацію. Протилежної думки дотримуються 60% опитаних.Під час опитування респонденти могли обирати кілька відповідей.
Рік з податковим кодексом
Інша частина опитування стосувалася безпосередньо Податкового кодексу. За рік чинності цього документа бізнес мав достатньо часу, щоби сформувати свою думку про цей документ. І виявилася вона вкрай неоднозначною. Податковий кодекс дістав як позитивні, так і негативні відгуки.
Під час опитування респонденти могли обирати кілька відповідей.
Представники бізнесу зазначають, що кількість податкових перевірок зменшилася. «Якщо наше підприємство перевіряли раніше щорічно, то зараз ми маємо іншу ситуацію. Планові перевірки відбуваються раз на два роки, а то й на три роки», – зазначав директор з правових питань ПАТ «Сан ІнБев Україна» Денис Хрєнов. Статистика підтвердила його слова: 20% респондентів визнали, що податкових перевірок у них не було взагалі, у 20% була лише одна. Проте 17% компаній у той самий час перевірили понад 7 разів на рік, а отже, проблему не усунуто.
Бізнес пропону
«Ми помічаємо позитивну динаміку з відшкодування ПДВ, але постала інша проблема – авансування», – зазначила виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко. І це питання для бізнесу наразі нагальне. Представники компанії «Сан ІнБев Україна» розповіли, що відмова надати аванс спричинила навіть маленьку війну з податківцями в Миколаєві. Тоді їм заблокували роботу підприємства та завдали збитків. Ніхто за ту ситуацію покараний так і не був.
Опитування ЕБА підтверджує розповіді бізнесменів: 77% респондентів визнали, що їм надходили «пропозиції» сплатити податки авансом, а 50% отримували необґрунтовані вимоги з боку влади про надання тієї чи іншої ділової інформації. Зрештою, близько 41% опитаних отримували від податківців «завдання з наповнення місцевого бюджету». Бізнес у особі Європейської бізнес-асоціації вимагає від держави припинити таку практику.
«Ми вважаємо, слід ввести більшу відповідальність податкових інспекторів, ми хотіли б, щоб увага зосереджувалася на неплатниках, тобто на непорядних платниках податків, ми просимо спростити адміністрування і скоротити кількість податків. І ми б хотіли більш справедливу та оптимальну базу оподаткування. Якщо ж вести мову про найближчу короткотермінову перспективу, то все ж таки хотілося б, щоб було повернено порядок перенесення збитків, котрий був до цього… Крім того, варто скасувати примусове авансування платежів податку на прибуток», – заявила Анна Дерев’янко.
Проте очевидно, самими лише змінами в нормативних актах цього не домогтися. «Підсумки опитування свідчать, що значно більшу увагу учасники звертали на застосування закону. Закон може бути нормальним. Але треба його застосовувати сумлінно», – зазначив голова податкового комітету ЕБА Володимир Котенко. І додав: «Без доброї волі й адекватного виконання загалом зрозумілих законів, не буде мирного співіснування між бізнесом і державою, на жаль. А цього неможливо досягнути без радикальної реформи та політичної волі».
Проблеми ситуації навколо бізнесу актуальні насамперед для нього самого. Пересічні ж громадяни співчувати підприємцям не поспішають, мовляв, у них і так грошей багато. Що й не дивно. Відомо, що бізнес намагається щонайбільше оптимізувати свої внески в бюджет. Тоді як торік країну охопила хвиля протестів. Невдоволення висловлювали афганці, чорнобильці та інші категорії пільговиків, яким держава не надає своєчасно призначених їм виплат. Ба більше, уряд всіляко намагається заощадити на таких платежах. І пояснення стандартні – у країни бракує грошей. Хто ж винен у цій ситуації – бізнес, що «оптимізує» податки, чи держава, котра неправильно розподіляє ці кошти?
З цим запитанням Тиждень звернувся до представників ЕВА.
Голова податкового комітету ЕВА Володимир Котенко:
«Згідно з офіційною статистикою, план з податкових надходжень перевиконується. Тобто цей аргумент відпадає.
Є триєдина причина нестачі коштів на громадські потреби. По-перше, це справді неможливість долучити до сплати тих, хто мусить сплачувати, і, на жаль, наявність стимулів і спокус не робити цього. Для когось, хто вже звик це робити, такі дії не становлять великих ризиків. Напевно, цілий сервіс є, як не сплатити і не постраждати. По-друге, нецільове або нерозумне витрачання громадських коштів. Завищені ціни для державних закупівель, наприклад. І по-третє, не забуваймо, що маленький клаптик цієї шкіри ділити безкінечно неможливо.
Будемо відверті. Країна небагата. Бюджет маленький. Тобто не можна шукати того, кого слід додатково обтяжити податками. Слід піклуватися про те, щоби більшою була кількість спроможних сплачувати. А для цього слід створити належні умови, зокрема, у податковій сфері – забезпечити відчуття комфорту, захист власних прав та викорінити відчуття безкарності за податкові порушення. Ось, що має відбуватися для того, щоби зросла кількість платників податків й вирішувалися проблеми із браком коштів для громадських фондів».