«Що відбувається? Ну ви ж розумієте: той хоче одне, цей інше. А Ляшко хоче пожежні машинки», – говорить один з депутатів, потираючи червоні від втоми очі. На годиннику майже 4 ранку. Народні депутати примудряються провалювати голосування за голосуванням проект закону Податкового кодексу. Напередодні мало хто очікував, що голосування за бюджет-2019 аж так затягнеться.
За день до голосування і парламентарі, і дотичні до парламентських кіл експерти були сповнені оптимізму. І переконували: проблем із прийняттям Держбюджету-2019 не буде, голоси на підтримку кошторису в Раді є, тож цілком може минутися без нічних посиденьок під куполом. Тим паче, що вибору в депутатів і не було – Міжнародний валютний фонд (МВФ) вимагав від України прийняття бюджету до 1 грудня. Адже лише за таких умов можна було отримати черговий транш на, приблизно, $2 млрд. Зважаючи на те, що наступний тиждень український парламент не працюватиме, а на п’ятницю вже було призначене урочисте засідання до роковин Голодомору, остання дата, в яку можна було приймати бюджет – 22 листопада.
Читайте також: Пряма бюджетна демократія
Для того, аби голосування минуло без зайвих проблем, в проекті бюджету й супутніх законопроектах спробували врахувати інтереси низки груп депутатів, які мали дати голоси.Наприклад, забрали по 1 млрд грн з фінансування агросектору і будівництва автомобільних доріг й перекинули ці гроші до Державного фонду регіонального розвитку. Фактично ж ці кошти віддали депутатам-мажоритарникам. Ще 1 млрд дотацій отримав агрохолдинг «Кернел групп» Андрія Веревського – конкурента ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка. ЗМІ пов’язують пана Веревського з Віталієм Хомутинніком – лідером групи «Відродження» у парламенті. Тож додаткове фінансування мало забезпечити їхню лояльність під час голосування за проект бюджету.Втім проблеми почалися ледь не з самого ранку.
«Я ставлю на голосування пропозицію… продовжити вечірнє пленарне засідання Верховної Ради до завершення розгляду усіх питань Державного бюджету України на 2019 рік. Прошу підтримати, колеги, прошу проголосувати», – говорить голова Верховної Ради Андрій Парубій.
На годиннику 10:30. Зала засідань парламенту повна народних депутатів, однак пропозиція спікера набирає лише 180 голосів. Впродовж ранкового засідання народні обранці повертатимуться до цього голосування ще тричі. І лише востаннє зможуть набрати необхідний мінімум – 226 голосів «за». Але це був лише початок. Впродовж доби то тут, то там виникали гострі кути, які заважали продуктивні роботі депутатів.
Скажімо, одним з таких кутів став Фонд президента України (створений за кілька тижнів до голосування), на який з державного бюджету планували виділити 1 млрд грн. З нього, нібито, в майбутньому мали б фінансувати освітні та наукові програми для молоді. У кулуарах заговорили про, фактично, виділення грошей на фінансування майбутньої президентської кампанії Порошенка.
«Чому не можна ці гроші дати тим же навчальним закладам напряму? Навіщо це робити через посередника? Тим паче, через фонд імені президента?» – обурювалися депутати.
Читайте також: Базовий елемент. Хто зможе реалізувати потенціал країни
Очікували в парламенті й Петра Порошенка. Щоправда, з іншого приводу – внесення змін до Конституції – 22 листопада Конституційний суд схвалив пропонований парламентом законопроект, який має зафіксувати в Основному законі курс на вступ до НАТО і Євросоюзу.
15:30. Біля трибуни парламенту встановлюють суфлери. За півгодини, за попереднім планом, до парламенту із промовою має вийти президент. Втім, виступ доводиться відкласти: до обіду народні обранці не встигли проголосувати поправки до Бюджетного кодексу. І хоча бюджетний комітет підготував, за словами Парубія, компромісний варіант законопроекту, голосування забуксувало. Причиною стало фінансування Академії наук з держбюджету. Президентська фракції пропонувала, аби «наука фінансувалася через університети» та через бізнес, який «має підтримувати конкретні наукові розробки». Ціна питання становила 200 млн грн. Їх опоненти ж вважали, що НАНУ потрібно продовжувати підтримувати «з центру». Себто з а допомогою державних видатків.
Не сходилися народні обранці й у питаннях лісових ресурсів та регулювання судоустрою (яке чомусь намагалися проголосувати через «Прикінцеві положення» Бюджетного кодексу). Тож законопроект не набирав необхідних 226 «за». Після півгодинних спроб проголосувати, Парубій скликав нараду голів фракцій – просто у себе в ложі. Ще за півгодини депутати таки спромоглися проголосувати цей документ – 243 «за». Попереду лишалися виступ президента, голосування за зміни до Конституції, створення Міністерства у справах ветеранів та призначення міністра фінансів, Податковий кодекс і, власне, сам бюджет. І якщо 311 голосів за зміни до Конституції у першому читанні в депутатів знайшлося, то аби відшукати мінімальні 226 для кошторису знадобилося майже 12 годин.
«Я зробив усе можливе для того, щоб ми змогли вчасно розглянути бюджет, і я просив, щоб до другої години були правки до Податкового кодексу. На жаль, їх сотні і сотні надійшли, і зараз десятки наших депутатів паралельно знаходяться на податковому комітеті і розглядають весь той… величезну кількість правок. До 21:30 я оголошую перерву», – близько сьомої вечора оголосив Парубій.
Проте о 21:30 депутати роботу в залі не розпочали. Перерву довелося продовжувати ще на дві години. З труднощами зіштовхнувся комітет з питань податкової політики, до якого надійшла велика кількість правок.
Читайте також: Громадянська пасивність
«Зараз у нас застряг податковий комітет. Ляшко б’ється за зелену енергетику. А ще він хоче правку про електромобілі. І пожежні авто. Деталей не знаю. Плюс в Податковий кодекс хочуть протягти створення ринку електроенергії», – розповідав журналістам у кулуарах парламенту один з народних депутатів.
Власне, подальша поведінка фракції Ляшка підтвердила – інтереси і на електромобілі, і на пожежні авто, і на низку інших питань були. Тим паче, що із Радикальною партією та її лідером ЗМІ пов’язують приватну компанію «Пожмашина». А свого часу голова ДСНС Сергій Бочковський звинувачував Ляшка у тому, що той тис на головного рятувальника, вимагаючи для згаданої компанії перемог у тендерах.
«Все буде добре. Давайте дочекаємося другої ночі, коли буде голосування. Голоси є. Хто буде голосувати? Ну, ви ж бачили, хто підтримав Бюджетний кодекс. Власне, думаю, це будуть ті ж самі люди. БПП, Народний фронт, позафракційні, «Відродження», «Воля народу». Чи будуть голосувати регіонали за бюджет? Не знаю. Представники газової сфери мали б. Тим паче якихось надзвичайних хотєлок цього року немає. Ви ж розумієте, цього року бюджет потрібен не лише депутатам», – говорив медійникам представник Кабінету міністрів під час чотиригодинної перерви.
23:00. Кулуари спорожніли. Час від часу коридорами проходили народні депутати і працівники апарату парламенту. Лише Артур Герасимов, лідер президентської фракції в Раді, роздавав оптимістичні коментарі журналістам.
«Думаю, на голосування Податкового кодексу нам знадобиться години дві. І, думаю, десь о третій ночі ми почнемо обговорювати проект бюджету», – заявляв він.
Приблизно в цей же час свою роботу почав комітет з питань податків. Із майже тригодинною затримкою. Очікувано, що до опівночі завершити своє засідання вони не встигли. Тож перерву довелося продовжувати ще на годину. Врешті, після першої ночі депутати почали збиратися в залі.
«Ніхто не передбачав, що так довго буде тривати податковий комітет. Тільки півгодини тому прийняли рішення, тільки зараз підписується таблиця, відповідно, на друк її піде ще десь півгодини. Ми маємо закінчити розгляд попереднього закону (щодо гармонізації порівняльної реклами – Ред.), і потім, коли будуть таблиці в залі, зможемо перейти до розгляду Податкового кодексу.Тому, колеги, я прошу заходити в зал. І я прошу зараз пошукати авторів закону попереднього», – продовжив засідання Парубій.
До правок в Бюджетний кодекс депутати дійшли лише після другої ночі. За цей час хтось із народних обранців встиг закуняти, хтось – піти додому (як от фракція «Батьківщина»), а хтось розшукав алкоголь і перебував у припіднятому настрої. Але голосування це аж ніяк не просувало. Поки з трибуни виступала голова комітету з податкової політики Ніна Южаніна, депутатам роздавали свіжонадруковані порівняльні таблиці. Попервах складалося враження, що депутати зможуть вкластися у строки і, як прогнозували окремі політики, проголосують бюджет до 5 ранку. Народні обранці доволі швидко йшли по поправках – жодна з озвучених Южаніною не набирала прохідної кількості голосів для ухвалення.
«Опозиційний блок не буде голосувати за бюджет. Ані промисловці, ані газовики. Та і не потрібні ми їм, там з мажоритарниками домовилися. Якщо Ляшко отримав все що хотів – не знаю, що він робитиме. Він же йде в президенти. І я б на його місці краще інвестував не в гроші, а в політику. «Батьківщина» теж очікувано не голосуватиме. Тимошенко претендує на перемогу на президентських виборах. І вона не буде нести відповідальність за цей бюджет. Бо ж це січень, лютий, нові платіжки», –розповідав журналістам у кулуарах один з регіоналів.
В залі, між тим, вирішили проголосувати за поправки, які особливо цікавили ляшківців. «Голосуємо «за» – гучно кричав Олег Ляшко своїм підопічним. Але це не допомогло. Як і попередні пропозиції до Податкового кодексу, які виносили на голосування, вони не набирали прохідного мінімуму. Лідер радикалів сумнішав із кожною проваленою поправкою до закону. Врешті, вся фракція дістала телефони й почала бігати залою, показово знімаючи на відео кнопкодавів (хоча в попередню годину ця проблема «радикалів», здається, не цікавила взагалі).
Читайте також: Порошенко заявив, у якому випадку може не підписати бюджет-2019
Пані Южаніна разом із Парубієм та Іриною Геращенко намагалася комбінувати найбільш принципові поправки до Податкового кодексу, аби зсунутися з мертвої точки. І поки голова парламенту намагався вгадати, яка ж комбінація влаштує сесійну залу, під куполом з’явився прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Побачивши, що бюджетний процес зупинився, він активно включився у процес: радився із головами фракцій, комусь телефонував і загалом всіляко підштовхував депутатів до активної роботи.
«За-а-а-а! Голосуйте за! Підтримуйте! Голосуйте!!!» – розмахуючи руками, ледь не підстрибуючи кричав прем’єр, нервово поглядаючи на табло. Цифри не радували – найбільша кількість голосів, яку вдавалося зібрати, була на межі 210-ти за необхідних 226. Попри прогнози, категорично відмовлялося голосувати «Відродження». Хаосу в процес додавав і Ляшко, який з криком «кнопкодав!!!» і мобільним телефоном кидався то на одного, то на іншого депутата. Врешті, о 4:20 голови фракцій пішли на нараду з керівництвом парламенту й урядом.
За 20 хвилин депутати повернулися на місця.
«Голосуємо, колеги! Так, електромобілі вже є у тілі закону, ми цю поправку, 384, узгодили на голосуванні. Підтримуємо Податковий кодекс» – взявся припрошувати депутатів до голосування Парубій.
Кілька провальних голосувань, і от на табло висвічується «236». Податковий кодекс прийнятий. Попереду лишається бюджет.
«Да! ДА!» – у запалі кричить прем’єр Гросйман і б’є долонями по дерев’яній ложі. Обговорення бюджету зайняло ще годину. Тут була й критика «антинародного кошторису», і звинувачення в тому, що бюджет приймають для МВФ, а не для людей. Врешті, частина присутніх фракцій у залі прямо заявили: за цей бюджет голосувати не будуть. Щоправда, це вже ролі не грало. Здається, більшість у Раді таки зібралася.
6:02. Народні депутати голосують проект бюджету-2019 в цілому. «За» висловлюється 240 народних депутатів. Голосують представники БПП, Нарфронту, позафракційних, Відродження і Волі народу. Задоволений Гройсман залишає сесійну залу. Депутати кволо плещуть у долоні, вдягаються і швидко йдуть з парламенту. Дехто розчарований, дехто засмучений, дехто – протверезілий. Але це вже не важливо. Головне, що парламент встиг виконати вимоги для чергового траншу МВФ.