Деякі вчені називають старіння населення планети кліматичними змінами у сфері охорони здоров’я. Як і з глобальним потеплінням, значного прогресу можна досягти, просто змінивши поведінку людей. Наприклад, перейти на правильне харчування та активний спосіб життя. Разом із тим, як і в ситуації з кліматичними змінами, основні надії світ покладає на технологічне вирішення проблеми.
MIT Technology Review присвятив свій останній номер дослідженню питання старіння та біотехнологій, які можуть допомогти сповільнити чи навіть подолати цей процес.
Коли люди в літньому віці помирають, це часто називають природною смертю, навіть якщо її спричинили конкретні патології. Ще в ІІ ст. н. е. письменник і медик Гален назвав старіння природним процесом. Відтоді й до сьогодні в суспільстві домінує думка, що людина може померти просто від старості. Ми сприймаємо старіння як накопичення різних станів або хвороб, що частіше трапляються в зрілому віці, зокрема рак, деменція, фізична слабкість. Таким чином, не залишається іншого виходу, ніж змиритися з тим, що всі ми захворіємо й помремо, і нічого з цим не вдіяти.
Однак дедалі більше науковців по всьому світу починає ставити під сумнів нашу основну концепцію старіння. Що як можна кинути виклик смерті чи навіть уникнути її? Що як усі ці хвороби, що супроводжують процес старіння, є лише симптомами, а не причинами? Що як старіння є лише хворобою, яку можна вилікувати?
Читайте також: Die Welt: Старіння як шанс
Девід Сінклер із Гарвардської медичної школи є одним із тих, хто перебуває на передовій цього руху. На його думку, медицина повинна розглядати старіння не як природний наслідок «дорослішання», а як окремий стан. Він вважає, що старість є патологією і її, як і будь-яку іншу патологію, можна вилікувати. Класифікування медичною спільнотою старіння як хвороби дало б значно більше можливостей для дослідження та лікування безпосередньо цього стану, а не хвороб, які його супроводжують.
Але на скільки років можливо продовжити життя людини? У 2016-му автори ґрунтовного дослідження, опублікованого в журналі Nature, стверджували, що його навряд чи вдасться продовжити більше ніж до 115 років. Такого висновку вчені дійшли після дослідження демографічних даних з усього світу, які свідчили про те, що, попри постійне зростання середньої тривалості життя, рекордні показники практично не змінювалися з 1990-х. Інші науковці поставили під сумнів методику їхнього аналізу. На сьогодні багато вчених впевнені, що тривалість життя може суттєво зрости, якщо знайти правильний підхід до проблеми старіння.
Так, низка науковців великі надії покладає на рапаміцин у лікуванні старіння. У великих дозах цей препарат пригнічує імунну систему, що запобігає відторгненню пересаджених органів. Але виявилося, що в малих дозах він, навпаки, зміцнює імунну систему. Попередні тести свідчать, що рапаміцин допомагає літнім людям уникати зараження інфекційними хворобами.
Читайте також: Запиши діда до університету
Препарат зменшує активність клітинного білка, який бере участь у процесі поділу та росту клітин. Учені вважають, що, впливаючи таким чином на активність білка, він імітує дію на організм низькокалорійних дієт. Такі дієти сприяють продовженню життя тварин, адже, реагуючи на брак їжі, організм починає включати захисні механізми. Дослідження на мишах показали, що рапаміцин, як і низькокалорійні дієти, може збільшити їхнє життя на 40%. Однак тривале використання цього препарату спричиняє зростання резистентності до інсуліну, оскільки, на відміну від дієти, рапаміцин допускає накопичення жирних кислот.
Рішення може бути у використанні рапаміцину в комбінації з метформіном. Метформін уже тривалий час використовують для лікування діабету, але дослідження на тваринах доводять, що він не лише допомагає уникнути цукрового діабету, а й підсилює дію рапаміцину, коли йдеться про захист організму від вірусів, хвороби Альцгеймера та раку. Здоровим людям ці препарати можуть допомогти затримати старіння, але без офіційних протоколів мало хто з лікарів ризикне призначати їх із цією метою.
Читайте також: Старіти красиво
Інші вчені шукають способи атакувати клітини, які через своє старіння перешкоджають нормальній діяльності органів. Серед провідних кандидатів на роль таких «кілерів» є клас сполук, які називаються сенолітиками. Вони змушують старі клітини самознищуватися, після чого імунна система може звільнити від них організм. Дослідження показують, що миші, які вживають ці ліки, старіють повільніше. Щодо людей, то старіння клітин є причиною цілої низки наших хвороб, починаючи від атеросклерозу та катаракти й закінчуючи хворобою Паркінсона та остеоартритом. Дія сенолітиків уже випробовувалася на людях, але, звичайно ж, офіційно ці препарати тестують у контексті не лікування старіння, а їх впливу на певні супутні хвороби, як-от остеоартрит та ідіопатичний легеневий фіброз.
Тож, можливо, секрет довголіття в одному з названих препаратів, а можливо, біотехнологи вже найближчим часом порадують нас новими відкриттями. Та в будь-якому разі здається, що найближчі десятиліття можуть стати проривом у питанні подолання старості.