Без солодкого, але з Хмельницьким

24 Січня 2017, 12:05

Повідомлення про те, що українська корпорація «Roshen» закриває свою фабрику в Липецьку стало головною новиною не тільки в Україні (з різними відтінками зради чи перемоги), а й в самій Росії. Проблеми з кондитерською фабрикою почались ще з початком загострення відносин між країнами, але рішення про зупинку виробництва прийняли тільки зараз. Так званні експерти одразу ж почали писати, що таким чином український президент ніби готується до позачергових парламентських виборів і намагається грати на антиросійських настроях. Але цікаво, що як загальноросійські, так і місцеві ЗМІ висвітлюють закриття такого великого виробництва, як проблему суто компанії, та особисто президента Порошенка – ніби тільки вони, і аж ніяк не російська економіка, від цього програють. Навряд чи так думають ті 700 працівників, які залишаться без роботи цього року. Але губернатор Липецької області Олег Корольов запевнив, що роботу знайдуть всім, а фабрикою обов’язково зацікавляться нові інвестори, треба лише почекати.Солодка, звісно, казка, але щось не дуже реалістична.

Читайте також: Такі чужі «свої», бандерівські сепаратисти та свині-диверсанти

Мовна тематика завжди була дуже привабливою для російських спекуляцій в Україні. Нашим східним сусідам постійно ввижаються утиски та зневага до російськомовних, яких Росія ніби зобов’язана захищати будь-де і будь-якими методами. Тому і не здається дивною досить бурхлива реакція пропагандистів на появу в Верховній Раді законопроектів, які стосуються регулювання мовних аспектів в державі.  У російських медіа з’явилась безліч заголовків про нову політику ненависті та тотальну заборону російської мови в Україні. Не забули і про те, що як такоїєдиної української мови і не існує – є, мовляв, тільки декілька діалектів, і про те, що нібито 80% населення країни спілкується російською. Нібито нічого нового, все це ми вже давно чули, але риторика цих «захисників» все одно лякає.

Читайте також: Газ, золото і шпигунські ігри

Люди в одязі українських козаків, Захарченко з Плотницьким, постамент Богдана Хмельницького, російські прапори. Абсурдне поєднання, чи не так? Але все це мало місце минулого тижня в Криму, де пройшов мітинг на честь річниці Переяславської ради. Сказати, що все в цій новині дуже дивне – це, мабуть, нічого не сказати. Мітинг на честь Переяславської Ради, що відбувся на тимчасово окупованій території України за участі «політичної еліти», а по факту ватажків терористів, псевдо республік Донбасу. І весь цей каламбур висвітлюється в медіа, як важлива подія для чи то відновлення відносин між Україною і Росією, чи то початку об’єднання «ЛДНР» з РФ на основі якоїсь нової Переяславської ради. Словом, що конкретно хотіли сказати проведенням цього заходу – не зрозуміло. Шкода тільки хоч і кам’яного, але українського гетьмана, що спостерігав за всім цим цирком з постаменту.