Нехарактерний для нинішньої влади сплеск її медіа-активності триває. Після президентського «Діалогу з країною» та зустрічі з пресою і спілкування прем’єр-міністра з вузьким колом обраних тележурналістів, вище керівництво Кабміну вийшло на повноцінну прес-конференцію.
Причини такої активізації очевидні: в країні неквапно, але впевнено розгортається президентська кампанія, і, на фоні закликів до «народного повстання» з боку опозиціонерів, владі потрібно, по-перше, відзвітувати про вже досягнуте за останні три роки покращення, по-друге, розповісти про покращення майбутнє, втілене в урядовій «Програмі активізації економічного розвитку».
Спочатку журналістам обіцяли зустріч одразу з трьома урядовими високопосадовцями: прем’єром Миколою Азаровим, його першим заступником Сергієм Арбузовим та заступником Юрієм Бойком. Але ранком відповідний анонс на сайті Кабміну почав зазнавати незрозумілих пертурбацій: прес-конференції Бойка та Арбузова то переносились на невизначений термін, то згадка про них взагалі зникала, то анонс з’являвся знову. Зрештою, з пресою почергово поспілкувалися лише Азаров та Арбузов. Можливо, такий формат і передбачався з самого початку: показати журналістам ретрограда «попєрєдніка» Азарова, на фоні якого молодістю та прогресивністю мав згодом відзначитись «наступнік» Арбузов. Якщо й так, то це завдання вдалося виконати лише наполовину – своєму іміджу Азаров не зрадив.
Читайте також: Слідами Лукашенки. Арбузов і Ко консервують українську економіку
Більше півгодини журналісти слухали, як прем’єр впевнено веде корабель реформ каламутними водами світової кризи, і як цей корабель невпинно намагається потопити опозиція. «Наша доблесна опозиція, <…> то влаштовує саботажі, то розповідає про те, що треба капітана змінити, то штурман не подобається», – вдався в алегорії керівник уряду. Знову преса слухала, як будуються нові теплиці, газокомпресорні станції та металургійні заводи, знову місцеві журналісти цікавились спорудженням мостів та електростанцій у своїх регіонах, знову більш гострі питання лунали від представників центральних ЗМІ, які отримували однак цілком шаблонні відповіді. Самі журналісти теж звично отримали на горіхи – бо не бажають помічати покращень, натомість вперто висвітлюють проблеми.
Власне, значну інформаційну цінність мала лише одна відповідь Азарова, яка стосувалась стосунків з Митним союзом – прем’єр офіційно підтвердив, що Україна зараз домовляється з МС про статус спостерігача при організації. «Ми, оскільки не є членами МС ні на які пов'язані із цим пільги й преференції не орієнтовані, але домовляємося про те, що ніякі дискримінаційні заходи у взаємній торгівлі між нашими країнами не реалізовувалися», – зазначив Азаров.
Через годину з гаком після завершення прес-конференції Азарова до журналістів вийшов Арбузов. Його поява інтригувала куди більше – з часу призначення першим віце-прем’єром він жодного разу повноцінно не спілкувався із ЗМІ, особливо не тішив пресу увагою і до того.
Якщо Азаров за іміджем скидається на компартійного діяча середини 70-х, то його вірогідний «наступнік» більше нагадував задоволеного життям шляхтича, не надто компетентного в проблемах своїх підданих, але досить чутливого до будь-яких інвектив на свою адресу. Але він точно зовні не походив на безжального «збирача земель» в інтересах сім’ї свого сюзерена, образ якого йому твердо сформувала преса.
Власне, одне з перших питань на його адресу якраз і стосувалося підконтрольних йому активів, а саме медійних. Малася на увазі насамперед газети «Взгляд» та «Капітал» і телеканал Business (в журналістських колах їх жартівливо об’єднують назвою «Арбуз медіа холдинг»). Перший віце-прем’єр запевнив, що жодного стосунку до цих ЗМІ не має. «Я не знаю, на що ви розраховуєте, ставлячи ці питання. Коли я прийшов на держслужбу, я продав всі свої активи, і наразі нічим не володію <…> Ви повинні розуміти, що я не маю ніякого стосунку ні до яких ЗМІ», – запевнив Арбузов (запам’ятаймо цю відповідь).
Читайте також: «Діалог з країною»-2: Азаров грає роль Брєжнєва не гірше від Януковича
Центральні мас-медіа атакували першого віце-прем’єра питаннями про курс гривні, конфіскацію депозитів на Кіпрі та фінансову поліцію – Арбузов відповідав, що курс залишиться прогнозованим, ситуація в Кіпрі на Україні не позначиться, а автор законопроекту про фінполіцію йому взагалі невідомий. Місцеві ЗМІ допитувались про локальні проблеми, переважно з інфраструктурними об’єктами – Арбузов обіцяв «з’ясувати ситуацію», пропонував журналістам «надіслати лист на тему», або й відверто зізнавався, що «детально не володіє питанням». До речі, Азаров в таких ситуаціях поки виглядає впевненіше – або й справді заздалегідь знає, про який саме міст чи лікарню його спитають, або ж дається взнаки куди більший, ніж у Арбузова, досвід спілкування з громадськістю.
Особливо зачепило першого віце-прем’єра питання про введення мита на іномарки. «Це звучить як образа. Нічого такого тут немає», – Арбузов, схоже, справді образився, але пояснив, що мова йде про захист національного виробника. А в тому, що «середній клас від цього навряд чи зрадіє», проблеми нема – адже якщо «все буде зроблено правильно», то і сам він пересяде на вітчизняні авто, після того, як «будуть розроблені автомобілі різні».
Одразу по завершенню прес-конференції журналісти взяли Арбузова в облогу і поцікавились, чи дійсно він має стати наступним після Азарова прем’єром. «Я таких пропозицій не отримував», – зі звичним для себе іронічним виглядом обличчя відповів Арбузов.
За десять хвилин до того журналістка газети «Взгляд», яка, як пам’ятаємо, не має до першого віце-прем’єра жодного стосунку, поцікавилась у нього: «Якими досягненнями ви можете пишатись?»
Звісно ж, після цього важко було повірити, що Арбузов не має на це видання анітрохи впливу. Відповідно, важко було повірити й у щирість решти заяв першого віце-прем’єра, зокрема й щодо його наступництва Азарову у прем’єрському кріслі. Принаймні в плані «щирості» вірогідний очільник Кабміну точно не поступається своєму «папєрєдніку».
