1024×768
Історія почалася ще в березні. Тоді під час протистояння поліції та активістів блокади ОРДіЛО у Донецькій області, сталася сутичка між правоохоронцями та блокувальниками під проводом Володимира Парасюка. Бійка, що відбулася на блокпосту під Слов'аянськом, викликала негативний резонанс. Мовляв, як же так, донецька поліція б'є ветеранів АТО, а сепаратистів навесні 2014 року зупиняти не поспішала! Де ж справедливість?
Наступного дня, 15 березня, представники фракції «Народний фронт», очевидно з подачі міністра Авакова, привели до Верховної Ради силовиків, які брали участь у бійці з Парасюком. Поліцейським дали можливість виступити з трибуни і викласти свою версію подій. При цьому одним із виступаючих виявився полковник поліції Юрій Голубан. Він назвав винуватцем конфлікту Парасюка та розповів, як народний депутат провокував і бив правоохоронців.
Швидше за все, ця історія швидко забулася б, якби не одна пікантна обставина. Після того, як виступ Юрія Голубана показали по телевізору, ситуацію прокоментував відомий польовий командир бойовиків ДНР Олександр Ходаковський. На своїй сторінці в соціальній мережі він написав, що Голубан у 2014 році служив під його командуванням в його батальйоні «Восток», де мав позивний «Дракон». А потім в якийсь момент переметнувся на бік України.
Звичайно, вірити на слово злочинцеві і зраднику було б нерозумно. Однак, пост Ходаковського все ж стали цитувати прихильники блокади, які зажадали перевірити слова бойовика. У відповідь на це депутати «Народного фронту» виступили з гнівними заявами та звинуватили опонентів Голубана в пособництві терористам. Сам Голубан, як і його колеги, рішуче відкидав всі звинувачення і називав слова Ходаковського наклепом.
Але Ходаковський, який довго працював в СБУ, а отже непогано розуміється на інтригах та провокаціях, вчинив розумніше. Почекавши, поки все захисники Голубана висловилися на його захист, ватажок бойовиків вкинув свій головний козир – відео, що було знято у травні 2014 року. На ньому добре видно, як Юрій Голубан разом з бойовиками «Востоку» готується сісти у вантажівку, прикрашену російськими прапорами, та вирушити на фронт.
Читайте також: Аваков заявив про ретельні перевірки звинувачень на адресу Голубана
Очевидний провал, на жаль, не зупинив Арсена Авакова і його соратників. Відео з Голубаном, не довго думаючи, назвали монтажем та підступами бойовиків. Цікаво, що сам Голубан зізнався, що на відео дійсно він. Однак припустив, що його вирізали з якоїсь іншої записи.
«На відео людина, схожа на мене, думаю, може, це і я. Але це абсолютний монтаж. Думаю, відео взяли з одного з архівів. Я там у формі "Альфи" з бронежилетом "Альфи", а інші люди – без бронежилетів, в іншій формі. Відео могли взяти з будь-яких навчань, з будь-яких занять, які ми щодня проводили в донецькій "Альфі" протягом шести років. Місце на відео мені незнайоме, люди також незнайомі, годі й коментувати », – сказав він.
Але запхати зубну пасту назад в тюбик вже не вийшло. Такі виправдання скидалися на відверто неправдопободні. Можна було б ще повірити Голубану, якби йому вдалося довести, що в зазначений період він перебував десь на підконтрольній Україні території. Однак сам поліцейський зізнався, що в зазначений період залишався в Донецьку, притому, що місто в той час знаходилося вже під повним контролем збройних формувань Ходаковського.
Волонтери та журналісти незабаром знайшли за допомогою пошукових систем й інші відео травня 2014 року, на яких фігурував батальйон «Восток». На цих кадрах також було видно того ж чоловіка у чорній формі «Альфи». І на цей раз версія про «монтаж Ходаковського» вже не витримувала ніякої критики, адже відео були зняті та розміщені ще кілька років тому зовсім іншими людьми.
Проте, представники поліції продовжували заперечувати очевидне. А Арсен Аваков став просто відповідати образами всім, хто ставив незручні питання з приводу поліцейського-сепаратиста.
"Офіцер Голубан готовий пройти детектор брехні і надати всю необхідну інформацію. А я питаю тих, хто звинувачує:" А ви готові?". Тому що більшість з вас – безсоромні пики, які не зробили для України більше, ніж він", – заявив міністр.
Але подібний тон, звичайно, ніяк не допоміг вирішити ганебну ситуацію. Вона так і повисла в повітрі, і що робити з далі – поки не ясно. І голова МВС, і депутати з його фракції фактично загнали себе в глухий кут. Визнати Голубана терористом та зрадником вони не можуть. Інакше доведеться розписатися у власній некомпетентності або, що гірше, в навмисній спробі вигородити бойовика. Захищати Голубана далі – означає просто зробити політичне самогубство. Очевидно, що ніхто не повірив у версію про «монтаж».
"Історія з попаданням Юрія Голубана в залу голосувань Верховної Ради з наступним його нагородженням Президентом – це історія про те, наскільки ми окуповані Росією. І наскільки ми тільки починаємо усвідомлювати масштаби та рівень проникнення агресора в нашу політику, економіку, спецслужбу, сили правопорядку та збройні сили. Я часто з сумом жартую в парламенті, що тут немає п'ятої колони Кремля. Тут є п'ять колон, з яких Опозиційний блок найменш небезпечний, тому що не приховує свої цілі і завдання", – прокоментував ситуацію народний депутат Єгор Соболєв.
Втім, навряд чи можна назвати Голубана російським агентом, як би того не хотіли опоненти Авакова. Очевидно, що Ходаковському не було б ніякого резону здавати російського шпигуна. Швидше, Голубан просто перебіг до лав ЗСУ на початку літа 2014 року, коли здавалося, що дні ДНР добігають кінця. До персонажів подібного роду, як правило, відчувають огиду обидві сторони будь-якого конфлікту. Цим і пояснювалися мотиви польового командира бойовиків, який вирішив розповісти про справжню біографію Юрія Голубана.
Втім, ніяких ілюзій щодо «перевиховання» перебіжчика також не варто плекати. Такі люди зазвичай керуються виключно шкурницькими інтересами, і без будь-яких коливань змінюють панів за першого ж зручного випадку.
Normal
0
false
false
false
RU
X-NONE
X-NONE
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Обычная таблица”;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:””;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:”Calibri”,”sans-serif”;
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:”Times New Roman”;
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:”Times New Roman”;
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}