Атака на Ербіль. Як оборона України пов’язана з подіями в Іраку

Світ
13 Березня 2022, 22:04

Події на території Іраку майже ніяк не пов'язані саме з цією країною

В ніч з 12 на 13 березня було здійснено обстріл балістичними ракетами території навколо американського консульства в Ербілі, іракський Курдистан. Відповідальність на себе взяв Корпус вартових ісламської революції (КВІР), заявивши, що був атакований «сіоністський центр змови та зла». Також вартові у своєму повідомленні вказали, що удар є помстою за «злочинні дії сіоністського режиму», маючи на увазі нещодавнє вбивство Ізраїлем двох іранських офіцерів внаслідок авіаудару по околицях Дамаску.

При цьому Державний департамент США у своїй заяві підкреслив, що загиблих або поранених внаслідок удару немає. Також виступив із заявою посол США в Республіці Ірак Метью Толлер, в якій сказав, що «ті елементи іранського режиму, котрі несуть відповідальність за напад, який порушує суверенітет Іраку, мають бути притягнуті до відповідальності, і ми засуджуємо злочинний напад на цивільні об’єкти». Найважливішими словами у заяві є «ті елементи іранського режиму». Вони чітко виокремлюють КВІР, що здійснив атаку, від решти політикуму країни. Це є важливим у широкому контексті подій, які зараз відбуваються з Іраном і довкола нього.

Ядерна угода з Іраном та європейська енергетична безпека

упродовж останніх місяців тривають переговори щодо відновлення Ядерної угоди між Групою 5+1 (постійні члени Радбезу ООН і Німеччина) та Іраном. І, за свідченнями експертів, ще два тижні тому країни-учасники угоди майже досягли фінальної точки. Підписання договору призведе до зняття ембарго на постачання іранської нафти на західні ринки, що стало критично важливим для Заходу в контексті відмови від російських вуглеводнів. Повернення Ірану на енергетичний ринок Європи став би відповіддю на загрозу енергетичної кризи в Європі, а для України – гарантією тривалого збереження західних санкцій проти РФ.

Але на початку березня для угоди з’явилась неочікувана загроза. Сєргєй Лавров та делегація РФ, яка є учасником угоди, закликали додати в текст договору гарантії того, що «на торгівлю РФ з Іраном не вплинуть санкції, накладені на Москву за дії в Україні». Держсекретар США Ентоні Блінкен з цього приводу заявив, що «ці речі зовсім різні та ніяк не пов’язані одна з одною». Реакція Ірану була подібною.

Читайте також: «Ізраїльський слід» у переговорах про ядерну програму Ірану. Огляд арабських медіа

«Є розуміння, що, змінивши свою позицію на переговорах у Відні, Росія хоче забезпечити свої інтереси в інших місцях. Цей крок є неконструктивним для ядерних переговорів у Відні», – повідомило 5 березня агентство Reuters з посиланням на іранського чиновника високого рівня.

По суті, російська делегація почала відкрито саботувати переговорний процес. Очевидною реакцією учасників переговорів на це став пошук можливостей виключити Росію з угоди. Експерти вважають, що для цього необхідно знайти країну, яка зможе вивозити з Ірану надлишки збагаченого урану, обмінювати його на природний уран та працювати з Тегераном над перепрофілюванням його об’єкту в Фордо. Імовірними претендентами можуть бути Китай та Казахстан. Генрі Рим, аналітик по Ірану в консалтинговій компанії «Eurasia Group» сказав, що відродження ядерного пакту без Росії було б складним але, імовірно, реальним, принаймні, у найближчому майбутньому.

Читайте також: Близькосхідний фронт російсько-української війни

Куди насправді вдарили ракети Корпусу та російський слід

Відповідь, чому нанесли удар по Ербілю, вигідний Москві та невигідний Тегерану, криється у заяві Метью Толера про різні елементи іранського режиму. Нічна атака є результатом внутрішнього протистояння в Ірані. Провокація з боку КВІР, який по суті є «державою в державі», одночасно є й демонстрацією сили, й спробою послабити позиції іранської бюрократії та духівництва.

Зрив угоди для іранських військових та «яструбів» із ними пов’язаних – спосіб посилити свої політичні позиції всередині країні. Удар був нанесений не скільки по Ербілю, скільки по політичних опонентах Корпусу, для яких компроміс із Заходом та зняття з Ірану санкцій буде великою перемогою над корпорацією силовиків. Крім того, показна помста «сіоністам» дозволить КВІРу частково очиститись від корупційних скандалів, що спалахнули навколо Корпусу в лютому 2022 року. Таким чином інтереси КВІР і Росії щодо зриву переговорів збігаються, хоча мають під собою дуже різну основу.

Читайте також: Президент Ірану на днях уперше відвідав Москву. Чи є ознаки формування альянсу Москви і Тегерана

У вигідних Росії подіях багато хто в Україні побачив російський слід, дехто навіть назвав Хезболу «російським проксі». Цьому підіграли і пости в іраксьскому телеграм-каналі Sabereen news, пов’язаному з проіранськими угрупуваннями. Там написали «V та Z, ви не одні» та порівняли лідера Іракського Курдистана Масрура Барзані з Володимиром Зеленським. Однак поки що немає жодних свідчень причетності Росії до удару, тим більш вплив РФ на КВІР є вкрай обмеженим, а Хезбола взагалі не має до інциденту жодного відношення. І хоча підтримка атаки з боку Росії теоретично є можливою, вона не могла відбутись без прямого наказу керівництва Корпусу.

Що буде далі

Враховуючи всі ці обставини, важливою є реакція США на ці події. З одного боку, частина американського естеблішменту почала вимагати від Джо Байдена негайно припинити переговори з Іраном. З іншого, акуратність риторики американського посла в Іраку та мовчання Байдена означають, що до різких дій американське керівництво поки не готове. США очікують офіційну позицію Тегерану, яка дасть Білому Дому відповідь на те, чи зможуть сторони продовжувати багатостраждальні переговори. Також зупинити США від блокування переговорного процесу може Європа, яка одного разу вже постраждала від одностороннього виходу Вашингтона з угоди, який здійснив Дональд Трамп. Українцям, у свою чергу, треба сподіватись на те, що «холодильник переможе телевізор» і бажання США збити ринкову ціну на нафту переселить жагу помсти.

98