Основними недоліками української судової системи є корупція та традиційне правосуддя. Таку думку в інтерв'ю Українському тижню висловив французький правник, суддя Антуан Ґарапон.
"На сьогодні я бачу два великих недоліки української системи: корупція та традиційне правосуддя. Дивом вашої системи є те, що правосуддя працює. У Франції є хороші судді, погані судді, старі та молоді судді. Ми маємо певні проблеми з жінками-суддями, які часто натрапляють на так звану скляну стелю, тобто мають штучні обмеження у своїй кар’єрі за гендерною ознакою. Але корумпованих суддів немає. Їх просто не існує," – каже Ґарапон.
Він зазначає, що така сама ситуація складася у США на федеральному рівні, але на рівні штату там уже є певні ознаки корупції.
Ґарапон каже, що якби був відповідальним за реформування судової системи в Україні, то його першим завданням було б визначення причини, чому судді стають корумпованими.
"Не розуміючи справжніх мотивів, ми можемо призначити нового суддю, але з часом він стане таким самим, як і попередні. Наприклад, якщо суддя отримує зарплату, яка становить 10% заробітку адвоката, однозначно виникне корупція через гроші. А тепер уявіть собі старого суддю, який має ще певний радянський досвід. Йому потрібні абсолютно інший підхід та інші рішення", – розмірковує юрист.
На його думку, держава має запропонувати суддям кар'єру, публічне визнання та захист, проте вони не повинні мати зв'язків із владою.
" Для політиків часто це здається логічним, що, володіючи владою та грішми, вони можуть ще й впливати на суддів. Їм важко уявити, що якісь молоді судді, щойно з університету, судитимуть їх і виноситимуть рішення не на їхню користь. У Франції та Великій Британії сталося певне диво. Влада якось змогла зрозуміти, що треба поважати суддів та виконувати їхні ухвали. Необхідно зрозуміти, чому це сталося. Одним із рішень для Верховного суду України може бути залучення до його складу людей, які вже мають авторитет, яких надзвичайно поважають у суспільстві завдяки їхнім досвіду та рішучості," – каже Ґарапон.
Повний текст інтерв'ю читайте в черговому числі Українського тижня