Голова Інституту національної пам’яті, науковець Антон Дробович у коментарі Тижню пояснив, що під час конкурсу багато експертів зазначали – великий герб не є притаманний унітарним державам, так само як і корона. Думка про це розміщена якраз у експертних висновках членів конкурсного журі і рекомендувало розглянути доцільність цієї статті Конституції.
Антон Дробович пояснив, що наразі є три варіанти розвитку подій: залишити все без змін і зачекати доцільнішого моменту підняти це питання, винести на розгляд пункт Конституції про символіку України, або виконати все відповідно до закону.
“Я був солідарний з експертами, які казали, що це питання можна відкласти на довшу перспективу. Герб викликає надто багато запитань, зокрема корона, адже Україна не є монархією”, – стверджує експерт.
Читайте також: Вийти з пітьми
Незважаючи на те, що конкурс виграв ескіз авторства Олексія Кохана, Володимир Зеленський пропонує до розгляду законопроєкт із малюнком зовсім іншого герба, а саме від Олександра Івахненка, створеного ще в середині 1990-х років. Комісія і конкурсне журі лише рекомендувало, якого із претендентів обрати і той герб, який винесено зараз у законопроєкті теж брав участь у конкурсі і входив у шорт-ліст, але не зайняв ні перше, ні третє місце.
Читайте також: Форпости пам'яті
“Це рішення конкурсу було необов’язкове до виконання, адже фахівці з комісії просто рекомендували ескізи з тих, що були надіслані. Тоді залишається питання, навіщо взагалі проводити конкурс”, – зазначає Антон Дробович.
Гобелен із зображенням герба, який зараз пропонують зробити символом держави, з’явився у кабінеті президента ще за часів інших попередніх керівників. Відповідно, до цього він не мав юридичної сили, але, за словами Дробовича, за цей час прижився і сподобався мешканцям цього кабінету. “Цікава вийшла історія – один президент залишив на стіні напис, а інший вніс його як герб”, – відзначив голова Українського інституту національної пам'яті. Складність ситуації полягає в тому, що для того, щоб відмінити великй герб, треба внести зміни до Конституції. Для цього потрібно провести референдум, а його організація коштує близько двох мільярдів гривень, пояснює експерт, і зараз на такий вартісний крок ніхто не піде. Наразі дискусія точиться навколо двох варіантів – або почекати, або приймати один із наявних гербів.