"Туреччина повстала проти тиранії більшості, такого типу демократії, коли способом голосування обирають провладну більшість, яка жодним чином не захищає ліберальних прав меншин та окремо взятих індивідів", – переконаний Казанова.
"Чого конкретно турки хочуть позбутися – ісламізму чи авторитаризму? Як на мене, вони виступили проте стилю правління Реджепа Ердогана, бо він вірить, що демократія означає просту владу більшості й аж ніяк не повагу до прав меншин та ліберальних свобод. Таким чином, маємо групу людей, не обов’язково секуляризованих, які мобілізуються проти нинішнього правителя, з огляду на його авторитарну особистість і мажоритарну концепцію демократії", – зазначив соціолог.
"Тут ідеться не про секулярне відкидання ісламу, а про демократичну критику й заперечення авторитарної концепції Ердогана. Звичайно, якби зараз відбувся плебісцит, то цей очільник владного кабінету переміг би знову. Однак демократія сучасного типу аж ніяк не є плебісцитною, це не мажоритарне правління, а фундаментальний захист прав меншин і окремих індивідів. Це те, чого Ердоган не розуміє. Отже, в підсумку маємо не боротьбу секуляризму проти ісламу, а зіткнення ліберальної демократії та авторитарного правління, зав’язаного на плебісцитній мажоритарній демократії", – зауважив Казанова.
Більше читайте в інтерв'ю соціолога релігії Хосе Казанови "Епоха секуляризму" у № 33 "Українського тижня".