«Газпром існує передусім для задоволення політичних потреб Кремля, а не для бізнесу. Він є інструментом збільшення податкових надходжень для російського уряду і розширення його влади в країні та за кордоном. Тож багато в чому компанія нагадує середньовічного або ранньомодерного відкупника податків – прислужника царя, який дістає монопольне право на продаж тих чи інших сільськогосподарських продуктів, щоб наповнити скарбницю володаря й заробити власні статки», – зазначає Бленк.
За його словами, за таких обставин зовсім не дивно, що «Газпром, подібно до цих відкупників, не може й не буде діяти за ринковими правилами, а намагатиметься ізолюватися або придушити динамічний ринок, граючи політичними м’язами».
«Наштовхуючись на спротив з боку начебто слабших гравців, наприклад, України, він вдається до жорсткої риторики, погроз, залякування та шантажу, що ще більше викликає опір», – пише Бленк.
Детальніше читайте у статті «Занепад Газпрому» у № 36 «Українського тижня».