Аманда Пол у своєму блозі на EUobserver порівнює політику ЄС щодо країн Східного Партнерства із фітнес-режимом, основною метою якого є покращення економічного та політичного здоров’я країн, що беруть участь у цій програмі.
Так, на початку дії програми у 2009 році Україна була найбільш підготовленим учасником Східного партнерства. Очікувалося, що Київ буде першим, хто підпише договір про асоціацію і глибоку та всеохопну зону вільної торгівлі і таким чином доведе успіх програми Східного партнерства.
«Київ не хотів покинути своїх старих звичок, навіть зважаючи на те, що вони продовжували руйнувати здоров’я країни та ігнорував бажання українського суспільства, яке прагне і заслуговує здоровішої країни; саме тому йому не вдалося дотриматися фітнес-програми ЄС», стверджує Аманда Пол.
«Інші країни, особливо Молдова, Грузія та Вірменія використали кращий підхід до власного розвитку, хоча він часто був непростим і вони також як і Україна потрапляли під тиск Росії. Проте ці країни стають все здоровішим і здоровішими і починають вимагати більшого від ЄС. Ці вимоги вже включають і перспективи членства у ЄС і йому буде все важче і важче їм відмовити, оскільки ці країни стають все здоровішими. У той же час Україна топчеться на одному і тому ж місці», зауважила експерт.
«В України завжди був потенціал регіонального чемпіона, проте її сьогоднішня траєкторія розвитку, на жаль, робить країну регіональним лузером», вражає Аманда Пол. Вона все ж додає, що Україна все ще має шанс, хоча часу все менше і менше. Київ має «припини скаржитися і почати робити те, що він повинен робити, а саме дозволити Тимошенко покинути країну для лікування без передумов щодо її політичного майбутнього», підсумовує Аманда Пол.