Теракти в Парижі повністю витіснили з мейнстриму французьких медіа проблему війни в Україні, натомість військова співпраця з Росією на Близькому Сході подається як близька реальність. Про це у черговому номері «Тижня» пише Алла Лазарева.
Вона зазначає, що тиха паніка задає тон великої політики. І ось уже не Путін проситься до Парижа або Нью-Йорка, а сам Олланд власною персоною зазбирався до Москви…
«Неспокій — поганий радник. У поспіху й на нервах французький політичний клас на різні голоси повторює: ми почуваємося самотніми в бомбардуваннях позицій «Ісламської Держави». Нам потрібні союзники, а Німеччина відмовчується, Америка кволо натискає не на ті кнопки, тому вибачайте, а ми до Путіна. Він чекає», — пише Лазарева.
- Читайте також: Алла Лазарева: У французькому політикумі найбільше потенційних союзників України трапляється поміж зелених та соціалістів
За її словами, не є проблемою те, що Росія та Франція мають на Близькому Сході діаметрально протилежні цілі. Так само як у Придністров’ї, в Нагорному Карабасі та на Донбасі, в Абхазії та Південній Осетії Москва дестабілізує ситуацію, бо саме нестабільність завжди була питомим середовищем поширення російського впливу.
«Слово «Україна» практично зникло з лексикону французької преси. Ані слова про поновлення боїв на українському Сході, про санкції та недавню «руконеподаваємість» Путіна. Візит до Парижа Арсенія Яценюка, запланований на 18 листопада, анульовано «у зв’язку з трагічними подіями». Натомість оголошено перспективу поїздки Олланда до Москви», — зазначає вона.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».