Адвокат Роман Маселко, який займається провадженнями стосовно суддів, що виносили неправомірні вироки, повідомив, що тільки у справі Автомайдану таких персонажів нарахували 147 осіб. Загалом же таких суддів, за його інформацією, може бути вдвічі більше — 300 осіб. Про це йдеться в матеріалі журналістів Тижня Андрія Голуба та Станіслава Козлюка.
Адвокат додав, що наразі в Україні триває два паралельні процеси, пов’язані із «суддями Майдану».
«Перший процес — це їх звільнення. Йдеться про дисциплінарну відповідальність, яку застосовує Вища рада юстиції на підставі Закону «Про відновлення довіри до судової влади». Нині вона щотижня розглядає справи стосовно таких суддів. Якщо ВРЮ вирішує, що суддя порушив присягу при розгляді справ Майдану, то направляє подання президенту чи Верховній Раді, які вже приймають остаточне рішення. На даний момент більшість справ перебуває на стадії відкриття провадження», — розповів Маселко в коментарі Тижню.
Він додав, що у серпні ВРЮ буде у відпустці, тож засідання відновляться лише у вересні. Отже, найбільша кількість рішень Вищої ради юстиції стосовно «суддів Майдану» очікується у вересні-грудні. Втім, ВРЮ варто поспішити: термін давності для винесення нею рішень щодо «суддів Майдану» збігає в січні-лютому 2017-го.
«Другий процес — це притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Рішення суддів у часи Майдану містять ознаки злочину, передбаченого ст. 375 Кримінального кодексу (завідомо неправосудне рішення). Покарання за нього — від п’яти до восьми років позбавлення волі. Тобто це тяжкий злочин. На мою думку, судді, які ухвалювали такі рішення, нічим не відрізнялися від беркутівців, які калічили активістів», — зазначає Маселко.
За його інформацією, наразі розслідуються факти тиску на суддів та втручання в автоматизовану систему документообігу. Маселко додав, що керівники Адміністрації президента часів Януковича могли безпосередньо контролювати суддів та віддавати їм відповідні накази. А більшість із тих, хто ретранслював розпорядження Банкової, досі на своїх місцях. Скажімо, той же суддя Апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко, який досі є головою суду. Або голови Оболонського, Голосіївського, Дарницького судів Києва.
Водночас адвокат зауважив, що на сьогодні прогрес у цих справах незначний.
Детальніше читайте у черговому номері журналу «Український тиждень»