Треба віддати належне творцям. Конструюючи антураж футуристичного світу, вони, з одного боку, відвели гідне місце формам та атмосфері, які панували в інших екранізаціях письменницької параної автора «Згадати все» Філіпа Діка («Той, що біжить по лезу»), а з іншого – наситили його «трендами» з майбутнього, які помітні вже сьогодні: всюди натовпи китайців, жінки-мутанти і погане пиво. І зробили вони це в дотепній манері, наприклад, в око часто впадають неонові вивіски з російськими літерами напису «лапша». Та поза цим стрічка є продуктом вжитку виключно молодої, «пубертатної» аудиторії, тобто тих, хто приносить Голлівуду найбільшу касу.
Старого Шварца замінив чоловічий секс-символ Колін Фаррелл, стареньку Шарон Стоун – сексапільна Кейт Бекінсейл. Герої стрибають дахами в дусі паркуру, невпинно стріляють і б’ються за всіма лекалами Джеймса Бонда, а сюжет крутиться навколо амнезії на кшталт модного Джейсона Борна (хто там нині пам’ятає фільм 22-річної давнини Пола Верговена, з якого почалися кінематографічні провали в пам’яті). «Згадати все» є екшном. Але порівняно з оригінальною стрічкою екшн триває майже весь час: чи це перегони на машинах, чи на ліфтах, чи бійки з роботами або людьми. Текст виконує суто номінальну роль, існуючи на рівні запитань: «Ти в прядку?» – і відповідей на видиху: «Так». Одначе «промахи» сценаристів, чи то пак «бомби», тут є. Кілька суттєвих фраз, які в американському кіно зазвичай промовляє антигерой, щоб глядач, бува, не повірив їм. Перша стосується терористів, що, як виявляється, не є терористами, вони – наголошується – борються за свободу. Друга – що минуле насправді хибне і лише в теперішньому можна розібратися, що до чого. Такі дискусійно-філософські елементи – фактично єдині моменти притомності фільму, який перебуває від початку до кінця в адреналіновому екстазі, що, втім, не йде йому на користь – навіть молодь може втомитися від постійної гонитви. І провал стрічки в прокаті якнайкраще це демонструє.