Попри всі побоювання журналістів, Партія регіонів не стала демонструвати «красу гри» при відкликанні законопроекту про наклеп. Як і обіцяв напередодні спікер Володимир Литвин, даний документ поставили на розгляд одразу після реєстрації нардепів. «За» проголосували аж 349 нардепи, тобто майже всі присутні, зокрема й комуністи, які до останнього не могли визначитися зі своєю позицією. Журналісти, які до того вивісили в ложі преси банер «STOPзакону про наклеп», зустріли таке рішення не надто радісно – пару разів плеснули в долоні лише кілька журналістів.
Зрозуміло, що особливих приводів святкувати перемогу у них, як і у суспільства в цілому, немає. Немає сумнівів у тому, що вже наступний парламент знову повернеться до теми кримінальної відповідальності за наклеп.
Власне, це відкрито підтвердила одна з головних спікерів у Партії регіонів Олена Бондаренко, яка заявила, що ПР «не дає гарантій» щодо неповернення до даної теми (читай: обов’язково повернеться) і підкреслила, що адміністративної відповідальності за наклеп недостатньо.
Загалом справжню перемогу можуть святкувати якраз однопартійці пані Бондаренко, які використали «війну за наклеп» як мінімум двома способами.
По-перше, було повністю переключено дискурс суспільної уваги. Мовне питання, про яке і так говорили чимдалі менше, після появи законопроекту про наклеп було забуте остаточно. Те ж саме стосується і формування окружних та дільничних виборчих комісій, яке припало якраз на розпал «війни за наклеп». Як наслідок, маніпуляції ПР у виборчкомах, які, за свідченнями численних джерел Тиждень.ua, дозволили їм сформувати підконтрольну більшість ледь не в кожній комісії, отримали значно менше висвітлення у ЗМІ, ніж мало би бути.
По-друге, влада отримала хороший шанс представити Януковича великим демократом, який прислухається до думки суспільства – на фоні критичної резолюції Сенату США та за кілька тижнів до виборів це особливо актуально.
Читайте також: Резолюція Cенату США щодо України(повний текст)
Говорити та писати правду, не побоюючись сісти у в’язницю, журналістам та усім громадянам (а закон про наклеп, нагадаємо, стосується далеко не тільки працівників ЗМІ) залишилося недовго – десь до наступної весни. Свою першу сесію новообраний парламент присвятить внутрішній самоорганізації (створенню фракцій, комітетів, формуванню більшості тощо), а вже на наступній, весняній сесії, всерйоз візьметься за остаточне «закріплення стабільності», зокрема і у формі введення кримінальної відповідальності за наклеп.
Тиждень.uaнаводить хронологію «війни за наклеп».
19 липня – Регіонал Віталій Журавський реєструє законопроект №11013 про кримінальну відповідальність за наклеп та образу.
24 липня – Регіонал Владислав Лук'янов називає законопроект Журавського «його особистою позицією» та запевняє, що ПР не має наміру зазіхати на свободу слова
5 вересня – Профільний парламентський комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект Журавського.
6 вересня – Журавський відкликає свій законопроект.
12 вересня – Журавський повторно вносить законопроект під там самим номером, виключивши з нього кримінальну відповідальність за образу, але залишивши покарання за наклеп (тобто, назвавши депутата «ідіотом», у в’язницю не потрапиш, а заявивши, що він вкрав підприємство – цілком).
18 вересня – Верховна Рада 244 голосами ухвалює законопроект Журавського у першому читанні. Опозиція заявляє про «смерть української журналістики», влада запевняє, що готова переробити проект до другого читання.
19 вересня – Опозиція обіцяє звернутися до Конституційного Суду щодо закону про наклеп.
19 вересня – ОБСЄ заявляє, що закон про наклеп обмежить свободу ЗМІ в Україні та захистить держслужбовців від критики .
20 вересня – Євросоюз заявляє про негативну оцінку законопроекту Журавського і закликає владу не спішити з його ухваленням.
21 вересня – Радник Януковича Ганна Герман заявляє, що президент накладе вето на законопроект про наклеп в разі його ухвалення парламентом.
25-28 вересня – акції протесту українських ЗМІ: низка інтернет-видань виходять з банерами, які засуджують законопроект про наклеп, кілька друкованих ЗМІ виходять з білими обкладинками та першими шпальтами.
25 вересня – Журавський відкликає законопроект про наклеп.
25 вересня – Віце-прем’єр Борис Колесніков називає законопроект про наклеп «цілковитим ідіотизмом».
26 вересня – Янукович заявляє, що задоволений рішенням Журавського про відкликання законопроекту: «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання. Він почув мою точку зору»
28 вересня – Нардеп і олігарх Рінат Ахметов заявляє, що він «проти того, щоб журналісти опинилися під тиском і за правду сиділи у в'язниці».
1-2 жовтня – Відбуваються вуличні акції протесту журналістів під Верховною Радою. Законопроект про наклеп ставлять на розгляд у другому читанні на 16 жовтня.
2 жовтня – Верховна Рада 349 голосами відхиляє законопроект про наклеп.